Атмосферні фото весілля на Буковині напередодні Другої світової виклали у мережі
Колись весілля в Україні могло тривати тиждень і навіть більше, а в різних регіонах мало свій особливий колорит і етнічну самобутність. На буковинських теж традиційно були яскраві вбрання місцевих жителів, столи з традиційними стравами та самогоном, танці й співи.
У мережі вирішили нагадати сучасникам, якими атмосферними були ці святкування навіть напередодні війни. Такі кадри опублікували на сторінці у Twitter "Друга світова. Український відлік" (щоб подивитися фото і відео, доскрольте новину до кінця).
"Весілля на Буковині 80 років тому, у серпні чи вересні 1940 року. Неймовірне видовище, навіть на декількох фото", – йдеться у повідомленні.
Незважаючи на нелегке життя і постійну працю, беручи шлюб, навіть зовсім бідні селяни прагнули дотримуватися традиційної весільної церемонії. І, як свідчать фото, це також була своєрідна, багато розіграна народна драма з численними учасниками та ритуальним змістом, обрядово-магічною насиченістю.
Молодята і їхні рідні детально виконували архаїчні ритуали, які, закріплені відповідними діями, піснями, промовляннями і танцями, й склали основу українського народного весілля, зокрема й на Буковині.
Водночас у пропагандистському фільмі Олександра Довженка і Юлії Сонцевої "Буковина – земля українська" є фраза про те, що восени 1940 року було багато весіль. Оскільки місцеві українці нібито вважали, що "тепер ми знаємо, що файно жити будемо, тепер тільки і женитися".
На відзнятих кадрах серед гостей можна помітити людей у військовій формі, адже йшов другий рік війни.
"Можна собі уявити наскільки це весілля було для радянських офіцерів дивовижним дійством…Ікони, килими, подушки, свічки, тарілки, вишиванки, гасова лампа під стелею. Але найкрутіше – живі емоції, які не приховати навіть попри присутність офіцерів і фотографа з Москви Георгія Петрусова", – підкреслюють автори посту в мережі.
Як повідомляв OBOZREVATEL, у соцмережі показали відео, яке демонструє те, наскільки дружно і весело колись в Україні всім селом будували хати-мазанки. До того ж усе це відбувалося всього трохи більш ніж півстоліття тому – в 1968 році.