Блог | Агент №347: на пенсії
Увечері — о 22 – 23 — та/або вночі — о 3 – 4 — у Харкові вибухи. Перевіряю, чи не відключився інтернет, і на інший бік. Це війна.
Вранці – о 8 – 9 - сусіди вмикають перфоратор. Це добре: де ремонт, там надія. Тож це — мир.
Але між війною та миром треба було встигнути доспати недоспане між бомбардуванням.
Перше після пробудження і молитви — контрольний обдзвон або обесемес тих, хто мені дорогий. Потім стрічка: куди потрапило те, що прилетіло кілька годин тому. Пишуть незрозуміло, але можна зрозуміти.
Далі текст мовою оригіналу.
После этого начинается новый день. Между миром и войной, между лентой и лентой, между Пионтковским (или Фейгиным) и Ждановым.
Ещё надо обязательно поумничать на сайтах — слава Богу, читают. Мои читатели — мой воздух.
(А 347 — это номер моего "ордена": под этим номером я — как потенциальный "украинский агент" — в списке персональных санкций от мордора. Я там — "иностранный враг". Значит — не зря жил и не зря живу.)
Храни, Господи, Украину, Харьков, нас и всех, кто нам дорог.
Слава Украине, её героям и многонациональной украинской нации!
Смерть врагам, а русский корабль — иди по своему адресу.
Победим!
