31 жовтня 1939 року делегати Народних зборів Західної України на позачерговій сесії Верховної ради у Кремлі попросили про внесення західноукраїнських земель до СРСР. Самі Народні збори було створено за кілька днів до цього, 22 жовтня.
Так, в окупованому внаслідок пакту Молотова-Ріббентропа регіоні радянська влада провела вибори, за сфальшованими результатами яких оголосила переможцями "потрібних" їй кандидатів.
Радянська кавалерія у Львові після капітуляції міста. Парад на Гетьманських Валах біля Гранд Готелю
Новостворені Народні збори проголосували за входження до складу СРСР та возз'єднання з Українською РСР, конфіскацію земель у поміщиків та монастирів, а також націоналізацію банків та промисловості.
Радянська піхота перетинає кордон із Польщею, 17 вересня 1939 року
На українських територіях, раніше анексованих Польщею, більшовики одразу ж зрівняли злотий і рубль, хоча до Другої світової війни перший був у 3,3 раза дорожчим за другий. Банкам заборонили видавати одноразово понад 300 рублів з особистих заощаджень.
З приходом радянської влади у Львові з'явилися черги та інфляція, спровокована забороною приватних закупівель; масово зачинялися магазини.
Радянський агітплакат із закликом приєднатися до УРСР, "вільної" та "квітучої" радянської республіки
Постачанням населення тепер мала займатися Укркоопспілка, яка не мала кадрів для заготівель, а продукти на продаж у селян вилучалися. Конфіскат продавали з чорного ринку.
За 1,5 року у в'язницях НКВС за "антирадянські настрої" було замучено тисячі мешканців регіону. А в червні 1941 року до Західної України прийшов новий "визволитель" – вермахт зі своїм "НКВС" гестапо.
Радянський пропагандистський плакат із зображенням червоноармійця, що звільняє західноукраїнського "селянина-трудягу" з-під ярма "панської Польщі"
Читайте також в OBOZREVATEL: