Пекло і рай: Жадан написав вірш про священика, який вижив у полоні "ДНР"
Український письменник Сергій Жадан написав вірш про священика, який повернувся живим з полону донецьких терористів.
Твір було опубліковано в Facebook на сторінці письменника.
У вірші автор розповідає про діалог з людиною, яка дивилася в очі смерті, але не змінила свої принципи.
"Обозреватель", пропонує своїм читачам ознайомитися з віршем мовою оригіналу.
Читайте: Кожне звільнення українських заручників з полону терористів вирішується на рівні Кремля - ??тандем
Я знав священика, який був у полоні.
Шрам на скроні. Збиті чорні долоні.
Телефонні розмови з донецькими операми.
Трофейний опель із польськими номерами.
І ось він мені говорив: інститут церкви
поєднує нас усіх подібно до цегли,
випалює нас у вогні, скріплює нас для грунтовки,
хоча все це втрачає сенс уже під час артпідготовки.
Ще він говорив: спитай мене про воскресіння,
я відповім – щоби воскреснути, потрібне везіння.
Праведникам якраз не щастить в основній їхній масі.
Я люблю говорити про ворогів у минулому часі.
Спитай мене про прощення, я маю що відповісти:
прощення передбачає, що частина мирян – атеїсти.
Я принесу своїм ворогам на могили квіти.
Кара господня настигне всіх.
Вам, атеїстам, не зрозуміти.
Війна мене навчила не говорити про втрати.
З живими краще. Живих, принаймні, можна порятувати.
В живих є те, що не дає їм лягти в траншею.
Здається ви, атеїсти, називаєте це душею.
Я думаю іноді, чи зрозуміють нас наші діти.
Серце моє легке і обійми мої розпростерті.
Моєї любові стане на всіх,
навіть на тих, хто хотів мене вбити.
Піду, до речі, нагадаю їм, що їх чекає по смерті.
Читайте: Російські війська готують кілька наступів в зоні АТО - Жебрівський
Читайте: З полону терористів вирвали ще одного українського воїна
Як повідомляв "Обозреватель", волонтер Василь Козак після свого звільнення з полону донецьких терористів не зміг стримати сліз.