Рівно 36 років тому, 1 вересня 1985 року, експедиція професора океанології та капітана другого рангу ВМС США Роберта Балларда виявила на дні Північної Атлантики останки "Титаніка" – найбільшого на момент введення в експлуатацію судна світу.
Так, відеокамери батискафа "Арго" зафіксували котел "Титаніка", що вибухнув під час катастрофи, а потім – його носову частину. Великою несподіванкою для дослідників стало те, що ніс і корма лежали на відстані 600 метрів одне від одного, оскільки раніше вважалося, що корабель пішов на дно цілісним.
"Титанік" відпливає з порту "Саутгемптона" 10 квітня 1912 року. Джерело: uwants.com
При цьому було встановлено, що обидві частини серйозно деформувалися під час занурення на дно, але носова все ж збереглася краще.
Уламки судна лежать на глибині 3750 метрів – вони глибоко опустилися в мул і сильно спорохнявіли, тому підйом їх на поверхню в цілості є неможливим.
Вважається, що лист скинули з палуби приреченого Титаніка. Джерело: Pen News.
Так, хоча частина "Титаніка" досі залишається в прекрасному стані, деяких його фрагментів, які перебували там ще 17 років тому (з моменту останнього занурення до уламків), більше не існує.
Уламки "Титаніка" лежать на глибині 3750 метрів
Як відомо, трансатлантичний пароплав Британії "Титанік", найбільший пасажирський лайнер свого часу, затонув у ніч із 14 на 15 квітня 1912 року після зіткнення з айсбергом приблизно за 600 км від узбережжя Канади.
10 квітня він відплив із Саутгемптона та прямував до Нью-Йорка. З 2200 пасажирів і членів екіпажу "Титаніка" загинули понад 1500 осіб.
На поверхню з "Титаніка" було піднято тисячі артефактів
У наступні роки після виявлення останків судна відбулася ще низка занурень до затонулого лайнера, внаслідок чого на поверхню було піднято тисячі артефактів.
А у вересні 1995 року голлівудський режисер Джеймс Кемерон особисто здійснив 12 занурень до "Титаніка". Відеозйомки, зроблені під час його експедицій, було використано під час створення однойменного фільму (1997).
Надзвичайне розкладання уламків корабля на дні Атлантики вчені пояснюють тим, що морські глибини переповнені різноманітними бактеріями й іншими мікроорганізмами. Так, деякі з мікробів настільки проїдають залізо, що воно буквально перетворюється на пил і розсипається при першому дотику або коливанні води.
Читайте також в OBOZREVATEL: