Блог | 103 роки Жовтневого перевороту: як народжувалася комуністична диктатура

Рівно 103 роки тому, 7 листопада 1917 року відбулася одна з найбільш знакових подій XX століття - більшовицький переворот в Росії, названий пізніше радянською пропагандою 1930-х "Великою Жовтневою соціалістичною революцією". Я думаю, не буде великим перебільшенням сказати, що більшовицький переворот мав неабиякий вплив на всю подальшу світову історію, порушивши балан сил на континенті - без нього не було б ні репресій, ні голодоморів, та й Другої світової війни, мабуть, теж не було б, не кажучи вже про подальше "холодне" протистояння двох протиборчих блоків, – пише білоруський блогер Максим Мирович на своїй сторінці у Фейсбук.

Залишається тільки шкодувати про те, скільки людських сил і засобів могло бути витрачено на творення і будівництво спільного майбутнього, а не на розпалювання ненависті до "капіталістичних" країн, пропаганду за промовчанням неможливого "суспільства комунізму" і підтримку прорадянських режимів по всьому світу, кожен з яких в тому чи іншому вигляді прийшов до свого краху. А почалося все рівно 103 роки тому в Петрограді.

Отже, в сьогоднішньому пості - розповідь про все, що відбувалося в Петрограді в ці дні більше ста років тому.

02. До 1917 року в Російській Імперії склалася досить складна ситуація, яку можна охарактеризувати як "відставання політичного життя країни від громадських запитів" - трудове законодавство РІ було анахронічним, країна була втягнута у важку і по суті безглузду війну, були відсутні політичні свободи, суспільство залишалося класовим. Людям хотілося змін, і більшовики в результаті дуже вміло скористалися ситуацією на свою користь. Ось так виглядали плакати тих днів, можна добре побачити, які питання хвилювали народ:

03. Першою і відносно безкровною російською революцією стала Лютнева, в ході якої цар Микола II зрікся престолу, передавши владу в країні Тимчасовому уряду. Що цікаво, багато дослідників розглядають Лютневу революцію в одній зв'язці з Жовтневим переворотом ("одне є продовженням іншого"), а інші бачать в Жовтневому перевороті навпаки "контрреволюцію більшовиків", яка знищила всі досягнення Лютого.

Барикади на Ливарному проспекті, в Петрограді часів Лютневої революції:

04. Протягом усього 1917 року, з самого його початку і до пізньої осені, коли стався більшовицький переворот, в країні відбувалися маніфестації та сутички між двома паралельно існуючими органами влади - органами Тимчасового уряду Керенського і системою Рад робітничих і солдатських депутатів (Ради існували з 1905 року і розгорнули бурхливу діяльність на хвилі Лютневої революції). Нерідко сутички переростали в справжні вуличні бої, як наприклад на цьому знімку липня 1917 року:

05. А ось ще маніфестації тих днів, знімок літа або ранньої осені 1917 року:

06. Однією з головних вимог демонстрантів було припинення війни - за майже чотири роки Світової війни країна вже втомилася від нескінченних зведень з фронту затяжних позиційних боїв. Крім того, Перша Світова стала, по суті, першою великою війною, яка широко висвітлювалася в пресі і показувалася на фото. Понівечені шрапнеллю люди, страшні трупи солдатів, загиблих від газових атак, фоторепортажі з польових госпіталів - все це буквально шокувало обивателя, для якого війна раніше була чимось на зразок бравурних лубкових картинок.

Загалом, люди хотіли миру.

07. Партія більшовиків вирішила скористатися такою ситуацією в країні і захопити всю владу - проміжні підсумки Лютневої революції більшовиків категорично не влаштовували, і вони не збиралися чекати загальних виборів, вирішивши забрати всю владу в країні в ході збройного перевороту. У вересні-жовтні в Петрограді почалося формування загонів штурмовиків-червоногвардійців, які повинні були брати участь в повстанні.

Загони було формувати досить легко - в Петрограді було безліч військових частин, наприклад військових моряків, які були налаштовані революційно, а також знаходилося безліч дезертирів з фронту - всього в 1917 році з фронту дезертирували приблизно 1,5 мільйона чоловік, причому часто ці дезертири втікали з військових частин прямо зі зброєю і навіть з бронетехнікою.

08. Переворот розпочався 6 листопада (24 жовтня по старому стилю), ним керував ВРК (Військово-революційний комітет), який знаходився в Смольному. як пояснили більшовики, приводом для початку збройного повстання став наліт юнкерів Керенського на друкарню більшовицької газети "Труд" - це було сприйнято більшовиками як сигнал до збройного виступу - редакція газети була відбита силами червоногвардійців, після чого більшовики перейшли у відкритий наступ.

Патруль більшовиків на вулицях Петрограду в дні перевороту:

09. У той же день засвітла до Зимового палацу стали стягувати війська Тимчасового уряду - юнкера з Михайлівського артилерійського училища і рота жіночого "батальйону смерті". Війська займали оборону на підступах до Зимового і на перших поверхах будівлі.

Війська Тимчасового уряду перед Зимовим палацом:

10. Рідкісне фото - поголені наголо бійці жіночого "батальйону смерті" приймають присягу Тимчасовому уряду перед відправкою на фронт. Цей же батальйон прийме активну участь при обороні Зимового - деякі з його учасниць загинуть біля імпровізованих барикад з колод або на перших поверхах палацу, а деякі, що потрапили в полон, будуть зґвалтовані загонами більшовиків. Офіційні документи повідомляють про три випадки зґвалтування, але реальних випадків було набагато більше.

11. У ніч на 7 листопада відбувається захоплення ключових стратегічних пунктів - Головпоштамту, Миколаївського вокзалу, а крейсер "Аврора" став біля Миколаївського мосту. У радянських джерелах стверджувалося, що нібито саме залп "Аврори" став сигналом до початку повстання, проте холостий постріл з гармат крейсера в сторону Зимового був лише невеликим епізодом в масштабному протистоянні, що проходило протягом декількох днів.

12. Приблизно тоді ж була остаточно захоплена телефонна станція. Добре пам'ятаю малюнки з радянських підручників про те, як це відбувалося - за комутаторами сидять панянки-телефоністки в сукнях до підлоги, а біля дверей стоять червоноармійці з гвинтівками-трьохлінійка і в шапках з червоною перев'яззю. Насправді все відбувалося дещо інакше - більшовицькі волонтери працювали на комутаторі вже як мінімум з весни 1917 року, а в ході революції вони просто перейшли до більш відкритих дій на підтримку перевороту. Хоча збройні частини на телефонну станцію дійсно прибули.

13. 7 листопада командувач Петроградським військовим округом Полковников направив доповідь Керенському, в якому оцінив стан як "критичний" і сказав, що в розпорядженні уряду практично немає військ, які могли б захищатися від більшовиків. Керенський звернувся з відозвою до 1-го, 4-гота 14-гокозацьких полків з наказом взяти участь в захисті Зимового, але з казарм вийшли всього 200 козаків з 14-го полку, решта відозву проігнорували.

14. Штурм Зимового почався в другій половині дня. Спочатку Палац був блокований з усіх боків - з вулиць Мільйонної, Мохової і Великій Конюшенної вулиць, а також з боку Невського проспекту. Фото Зимового палацу в облозі:

15. О 20 годині вечора комісар Чудновський прибув до Зимового парламентером з ультиматумом про здачу, який був відкинутий Тимчасовим урядом. Ультиматум був відкинутий, і приблизно о 21 годині почалася перестрілка і штурм.

16. Керували повстанням зі Смольного, на ганку якого в ті дні стояв озброєний блок-пост з кулеметами "максим" на стаціонарних верстатах:

17. До речі, Ленін в ті дні виглядав не так, як на "канонічних" знімках (з борідкою і в чорному костюмі- "трійці), а приблизно ось так:

18. Знімки з "класичною" впізнаваною зовнішністю Леніна, що виступає перед натовпом, відносяться як правило, вже до періоду 1919-1920 років:

19. Приблизно о 1 годині ночі Зимовий було взято, рота юнкерів і жіночий "батальйон смерті" було роззброєно. Фотознімок зі штурму:

20. Стрілянина на Невському:

21. Розграбований повстанцями кабінет царя в Зимовому палаці. Подібна ж доля спіткала й інші кімнати, в яких проживала царська сім'я:

22. 8 листопада вся влада в Петрограді перейшла до військово-революційного комітету, а 9 листопада було сформовано новий уряд Росії - Раду Народних Комісарів на чолі з Леніним, до складу якого увійшли тільки більшовики.

23. Практично відразу після перевороту виникло протистояння прихильників "старої" і "нової" влади, що пізніше перетекло в повноцінну громадянську війну. Фотознімок з заворушень у Москві в листопаді 1917-го, на фото будинок біля Нікітських воріт, пошкоджений у ході бойових дій:

24. Перші жертви перевороту:

25. Полонені царські офіцери, задіяні на прибиранні вулиць.

26. Червоноармійці на вулиці, листопад 1917-го.

27. "Безпритульники революції", що залишилися без батьківської опіки. Багато з них потраплять в дитбудинку, а коли підростуть - в органи радянської влади і до НКВС.

Яке ставленняу мене до Жовтневого перевороту? Особисто я вважаю, що зміни в Росії зразка 1917 року були необхідні - головним чином, це стосувалося якнайшвидшого виходу країни з війни і зрівнювання в правах всіх станів, поділ яких на початок XX століття був якимось архаїзмом; при цьому ніякий збройний переворот не був потрібен. Більшовики ж віроломно скористалися ситуацією і незаконно прийшли до влади, користуючись популістськими гаслами і граючи на протестних настроях, а також на очікуваннях і надіях простих людей - і в підсумку встановивши диктатуру в багато разів страшнішу і жорстокішу від царської.

А як ставитеся до Жовтневого перевороту ви? Розкажіть, цікаво.