Відродили старі традиції: мережу розчулило відео, як українського музиканта проводжали на війну
Мережу розчулило відео з Києва, на якому зняли молодого чоловіка, який от-от піде на війну. Пізно ввечері група знайомих зібралася у парку, щоб разом заспівати пісень та провести давній український обряд проводжання у військо.
Цим молодим парубком виявився барабанщик і відроджувач української культури Андрій Левченко. Як зазначає його знайомий Олександр Рибалко, музикант планує приєднатися до лав бригади "Азов".
"Київ, Україна. 11 серпня 2024 р. Ось так проводжали Андрія на службу до війська. Пов'язували різнобарвні бинди, поворозки, співали пісень. Радію, що такий красивий обряд нині плекає саме молодь. Сумно, що змушені проводити його дедалі частіше. Перед тим друзі, приятелі, шанувальники традиційної музики зібралися купкою просто неба. Грали музику, танцювали, співали. Збирали пожертви на підрозділ (ну це зрозуміло). Вас теж запрошуємо", – прозвітував Олександр Рибалко.
На відео потрапили кадри, як кожен з присутніх підходив до Андрія Левченка і в'язав йому широку стрічку. На фоні дівчата співали хором українські пісні. Згодом молодик почав грати на барабані, а дві дівчини – на скрипці. Під енергійні мотиви кілька дівчат пустилися в танок. Зокрема, чимало присутніх були одягнені в українські народні вбрання.
"Я, якщо чесно, не збирався брати участь у таких ініціативах. Але коли ми грали і багато хто з вас танцював, я подумав, ну нехай. Я не хочу з вами прощатися. Я сподіваюсь, що ми з вами [ще проведемо час разом]. Всі зустрічі повинні супроводжуватися контрастами. Дуже дякую, що ви внесли природну нестабільність", – зізнався Левченко перед присутніми.
За добу допис із проводами на службу зібрав майже 240 вподобайок і 75 поширень. У коментарях українці підтримали вибір Левченка і побажали йому янгола-охоронця за плечима.
Відомо, що такі проводи на війну були давнім звичаєм українців, і найпоширенішим він був у часи Першої й Другої світових воєн.
"У 1794–1834 роках на підросійських землях служили по 25 років. Потім рекрутська служба скоротилася до 20 років, а з 1859-го – до 13 років в армії та семи в запасі. Тому, проводячи хлопця в армію, батьки, родичі й односельці прощалися з ним ніби назавжди…" – пояснює причину створення такого обряду фольклористка Олена Чебанюк.
Зокрема, рідні перед відправленням майбутнього солдата на війну були зобов'язані влаштувати йому прощальний обід. Важливим також було прощання усіх образ молодому хлопцеві.
"Напередодні від’їзду родина новобранця готувала прощальний обід. Молодь і дорослі прощалися з рекрутом окремо. Друзі влаштовували для нього прощальні досвітки. Батьки вдома організовували "баль" – для старших. Будували шатро, прикрашали його килимами й сосновими гілками. Накривали столи й наймали музикантів. Запрошували рідних та односельців. У давнину вірили: щоб солдат повернувся додому живим і здоровим, щоб "кулі минали голівоньку", необхідна участь у проводах усіх односельців. Новобранець, прощаючись, просив вибачення за можливі кривди. За народними віруваннями, щоб служба у війську була легка, ніхто з рідних і знайомих не повинен тримати зла на солдата", – додала Олена Чебанюк.
Як пише дослідник Михайло Симеренко, "рушники [і стрічки] через плече символізують портупею". У 1950-ті роки лише так прикрашали призовників.
Раніше OBOZ.UA писав, що архівне відео з Богданом Ступкою 1995 року розчулило українців. Він розповідав про те, від чого йому доводиться відмовлятися через карʼєру.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!