Робота вчителькою, справжнє ім’я і коханий за кордоном. Сестра Марини Поплавської – про маловідомі сторінки з її життя

Популярна українська акторка, педагогиня, прима проєктів "Дизель Студіо" Марина Поплавська сьогодні, 9 березня, святкувала б свій черговий день народження. Їй виповнилося б 54 роки.

П’ять років тому, в жовтні 2018 року, життя артистки обірвала страшна ДТП. Людмила Поплавська, молодша сестра Марини, в інтерв’ю OBOZ.UA розкрила невідомі сторінки з життя найріднішої для неї людини.

"У паспорті сестра записана Маріанною, так назвала мама, – каже Людмила. – Колись розповідала, що таке ім’я мала одна французька фігуристка, яка їй дуже подобалася. Казала перед народженням дитини: якщо буде дівчинка, то Маріанна. Тато і матуся називали її вдома завжди дуже ніжно – Мар'яночкою. Вони нас, двох своїх дівчат, дуже любили".

"Батьки нашого тата – поляки, – розповідає Людмила. – Маріанна, коли давала інтерв'ю, часто згадувала нашу прабабусю Франю по лінії батька, яка прожила аж 96 років. Розповідала, що вона навчила її українських і польських пісень, молитов, польської мови. Наші тато з мамою вінчалися в костелі. В католицькому храмі й нас із сестрою хрестили. Однак вдома ми відзначали свята і за католицькими, і за православними традиціями".

"9 березня, в день народження сестри, в нас удома збиралося дуже багато гостей. Навіть коли вона вже навчалася в педуніверситеті імені Франка, батьки влаштовували теплі посиденьки для її друзів. Мама була хлібосольною господинею. Готувала дуже смачно, незважаючи на те, що до кулінарії мала стосунок як любитель, за фахом – медикиня. На днях народження завжди було весело, співали пісні – батько це дуже любив. Був головою популярного гурту "Поліські соколи" й активним членом спілки поляків у Житомирській області. Багато років співав у хорі католицького храму, того, де відспівували Маріанну після смерті. До слова, у виші вона теж ходила до хору – мала дуже гарний голос".

"Коли ми з чоловіком одружувалися – наше весілля вела, звичайно, Маріанна. Вона так шикарно виступала – пародіювала Пугачову, Гурченко та інших відомих артистів. Не знаю, чи треба про це казати, бо невідомо, як люди відреагують. Війна з Росією – хто про таке міг подумати… Маріанна любила придумувати пародії ще зі школи. Навіть на вчителів, за що їй не раз "прилітало". Вона була дуже активною, заводною. Коли ми йшли разом гуляти містом – це був вечір суцільного сміху. В неї гумор – іскрометний просто. Крім того, дуже багато читала – людина-енциклопедія. Вислови відомих людей, цитати з книжок і художніх фільмів, жарти – це все для неї як "добрий день".

"Згодом вона стала хрещеною мамою для моєї старшої дочки. А менша – теж зверталася до неї виключно "хрещенка", – продовжує Людмила. – Між ними була не просто любов, це були стосунки на межі обожнення. У них були якісь свої секретики, постійні телефонні дзвінки. Маріанна казала: твої діти – це мої діти".

"Коли вона стала дуже відомою, ми не так часто бачилися, як хотілося б, але постійно були на зв’язку. Я в її телефоні була записана "моя Людочка", вона в мене "Маріанна Францівна". Вона так сміялася з цього: от ти приколістка. Колись у нас була одна важлива розмова, і вона сказала: ти є в мене, а я – в тебе". Якось я знайшла в інтернеті одне з її інтерв’ю, де прочитала такі слова: "Якщо навіть всі відвернуться від мене, мене будуть любити маленькі серця моїх двох племінниць і моя сестра. І мені цього вистачить. Для мене це весь світ. І я буду щаслива".

Не всі прихильники про це знали, але блискуча акторка Марина Поплавська мала ще одну професію, яку вважала основною, – вчителька в одній зі шкіл Житомира. "Вона працювала там до останнього, – каже Людмила Поплавська. – Я зі школи потім особисто забирала її трудову книжку. Не була б вона педагогом, мабуть, не було б акторської професії. Вся творча історія починалася з лав педагогічного інституту, який закінчила з відзнакою. Лише з часом перевелася на чверть ставки, пішла з класного керівництва, однак залишати професію категорично відмовлялася".

Цікаво, що Маріанна Францівна закінчила російськомовну школу, однак документи в педінститут подала на українську філологію. За словами Людмили, в їхній родині завжди розмовляли українською мовою.

"У неї був чіткий розподіл: сценічне життя і школа, – додає сестра акторки. – Колись в інтерв’ю казала, що вона вибаглива вчителька. Мовляв, найбільші її прихильники – це діти молодших класів. Коли бачили – бігли обійматися, фотографуватися. Старші поводилися стриманіше. Однак дуже її поважали та любили – це було взаємно. Я, до слова, мала честь побувати на деяких на її уроках – вона давала чимало відкритих. А також брала участь у конкурсі "Вчитель року". Маріанна часто казала: найперше – я вчитель".

Якщо приїздила до Житомира або поверталася з концерту через місто – завжди зупинялася в родичів: "Ми чекали на неї в будь-яку пору доби. Дзвонить: заїду, але вранці потрібно бути в Києві. В нас у цьому плані все було налагоджено – мали домовленість з одним місцевим водієм, який відвозив її на роботу. Всі її речі в нашому будинку залишилися досі на своїх місцях – вбрання, прикраси, книги. Менша дочка вподобала собі дві її каблучки, носить. Я дуже люблю одні сережки – мені їх Маріанна подарувала, бережу їх".

Марина Поплавська пішла з життя п’ять років тому. Її життя обірвалося 20 жовтня 2018-го в результаті ДТП на трасі в Київській області. В автобусі, який їхав з гастролей у Львові до Києва, перебувало 14 акторів "Дизель Студіо". У момент зіткнення Поплавська сиділа поруч із водієм, вона загинула на місці.

"У той страшний ранок мені зателефонувала двоюрідна сестра, – згадує Людмила. – Запитала, як я. А потім: "Тут кажуть, що загинула Маріанна, але я в це не вірю". В мене відняло руки й ноги… Маріанна мені писала близько 12 ночі, повідомила, що вирішили після концерту їхати додому, не ночувати в готелі. Написала: "Їдемо до Києва". Більше повідомлень не було. Увімкнула телевізор – а там новини про неї. Це було десь близько дев’ятої, з моменту трагедії минуло три години".

Втрату сестри Людмила переживає дуже важко: "Досі відмовляюся прийняти ситуацію, що її немає – дуже боляче. Я часто думаю, якою б вона була зараз?". Тато і мама нашої героїні теж уже пішли в засвіти: "Батька не стало 2011 року, мами – 2013-го". Людмила Поплавська часто приходить на кладовище.

"Пам’ятник, який ми встановили на могилі Маріанни, робив чоловік, який працював колись із нашим татом, – каже Людмила. – Він мене сам знайшов. Дуже довго думали над проєктом, він запропонував декілька варіантів. Маріанна була людиною, яка випромінювала світло, тому вирішили, що скульптура буде зі світлого каменю. Збиралися на постамент гуртом – наша родина і ще 11 жінок, які знали мою сестру. Серед них близькі друзі, шкільні подруги, приятельки і навіть дві прихильниці – із Сум та Сєверодонецька. Жінка із Сєверодонецька навіть приїздила в Житомир. Обожнювала Маріанну ще з часів КВК, коли та грала у команді "Дівчата з Житомира". Це чудова жінка, дуже схожа на нашу маму, до речі. Познайомилися, коли написала мені у Facebook, розповіла, що багато років стежить за кар’єрою Маріанни. Знаєте, це стало для мене таким одкровенням. Ці дві неймовірні жінки – мої друзі. Є ще одна чудова дівчина з Кам’янського, яка також приїздила в Житомир".

"Після трагедії до мене прямо на роботу приходили незнайомі люди – просто, щоб поговорити про неї, – продовжує Людмила. – Ми сиділи, а вони розповідали, що комусь вона оплачувала хіміотерапію, комусь давала гроші на операцію. Люди дякували, плакали. І я разом з ними. А скільки людей прийшли з нею попрощатися. І це був понеділок – робочий день. У ЗМІ писали про сотні, тисячі людей, а насправді було більш як двадцять тисяч. По Житомиру було викуплено всі квіти. Люди йшли і йшли, стояли в довжелезних чергах".

Як відомо, "Дизель Студіо" після загибелі Марини Поплавської також замовили пам’ятник, який хотіли встановити в центрі Житомира. Через це свого часу розгорілася суперечка між командою та Людмилою Поплавською. "Дизелі" публічно звинувачували жінку в тому, що вона заборонила їм вшанувати пам'ять колеги. "Як я могла заборонити? – дивується Людмила. – Це рішення міста. Житомирською міською радою було проведено громадське обговорення. Більшість опитуваних не підтримали розміщення цієї композиції в місті. Який вплив я маю на громадське обговорення? Я не проти вшанування пам'яті сестри. Але проти саме такої скульптурної композиції, яка виявилась далекою від оригіналу й стала втіленням несмаку".

Людмила зізнається, що не дивиться зараз "Дизель-шоу": "Можу вибірково переглянути деякі епізоди на YouTube, заради того, щоб побачити Маріанну. Я навіть при її житті в основному дивилася тільки те, що пов'язано з нею. Знаю, що дуже багато людей обожнювали її в КВК. Той період – це справді було круто. Жартували, співали, самі писали тексти – а це кропітка робота. Зараз багато низькосортного гумору, тоді все було на значно вищому рівні".

У житті Марини Поплавської є сторінки, які вона дуже неохоче відкривала публіці: "Вона не любила в інтерв’ю розповідати про особисте". На запитання, чому так склалося, що така в усіх сенсах приваблива жінка не мала офіційно пари, Людмила відповіла так: "Знаєте, коли жінка весь час фактично живе "на валізах", то якому чоловіку це буде подобатися? Крім того, штамп у паспорті – це такий стереотип. А прихильники в неї були завжди – квіти, подарунки, як у всіх жінок". Як зізнається Людмила, сестра в останні роки мала коханого чоловіка, який мешкав за кордоном: "Він дзвонив нам декілька разів після того, як Маріанни не стало".

"Моя сестра прожила, на жаль, коротке життя, – каже Людмила. – Але яскраве: в її житті були рідні, які обожнювали її, багато друзів, мільйони прихильників, які залишалися в захваті від її акторських здібностей і харизми. Багато людей згадують добрим словом, шанують і продовжують насолоджуватися її творчістю – тепер вже в записах. Людина живе доти, доки її пам'ятають".

Читайте також на OBOZ.UA, де зараз зірка "Україна має талант" Олександр Кварта: мільйонні перегляди на YouTube, життя в Москві та гроші від Пугачової.

Також читайте на OBOZ.UA, як живе родина легендарного композитора Ігоря Поклада, що пережила окупацію: лист Зеленському, дружба з Кобзоном і замінований будинок під Києвом.

Ще на OBOZ.UA – куди зникла і де зараз живе українська акторка Даша Волга, яка зустріла вторгнення в Москві, куди приїхала по російський паспорт.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!