Расизм і війна: як насправді ставляться українці до біженців-іноземців під час евакуації
Закордонні ЗМІ розпалюють ворожнечу щодо українців, розказуючи приголомшливі історії іноземних студентів з України, які евакуювалися у Європу. Вони скаржаться на агресію зі сторони українців під час евакуації з "найгарячіших" точок ведення російсько-української війни.
Так, дедалі більше людей за кордоном починають обвинувачувати українців у расизмі та ксенофобії. OBOZREVATEL вирішив розібратися, чи справді трапляються такі випадки притиснення за національними ознаками, і якщо так, то чому (щоб подивитися відео, доскрольте сторінку до кінця).
Що відбувається в евакуаційних потягах
Починаючи з 22 лютого з України виїхало майже 900 тис. людей. З них за 6 днів залізницею було вивезено понад 50 тисяч іноземців. Кількість біженців продовжує збільшуватися. Зараз черги вздовж кордону сягають десятків кілометрів, а деякі українські студенти-іноземці розповідають закордонним ЗМІ, як вони цілими днями чекали, щоб перетнути кордон без їжі та ковдр.
Річ у тому, що всі громадяни інших країн евакуюються на таких самих умовах, як і українці. Укрзалізниця продовжує допомагати іноземцям покинути територію України. Вона дала можливість не тільки абсолютно всім пасажирам безплатно користуватись поїздами з Харкова, Києва та інших українських міст, але організувала безпечні евакуаційні коридори для іноземців.
На Центральному залізничному вокзалі Києва, а також на вокзалах Львова, Ужгорода та Чопа працюють волонтери зі знанням різних мов, які допомагають громадянам інших країн інформацією, роздають воду та снеки.
Але охочих покинути територію воєнних дій надто багато, і людям у вагонах доводиться їхати стоячи всю дорогу. Багато хто з українців скаржився на те, що іноземні студенти (переважно молодого віку) займали сидячі місця, не поступаючись вагітним жінкам і дітям.
Попри те, виникали й випадки агресії з боку іноземців до українців на вокзалах. Приміром, у той час, як кореспондентка OBOZREVATEL зайшла на один із спецпотягів Київ – Львів 25 лютого, троє арабів зламали двері Інтерсіті, коли вони почали автоматично зачинятися. У цю мить один із них витягнув дівчину років 18 на перон з останньої сходинки за лямку рюкзака і забіг на її місце разом зі своїми попутниками. Упродовж усієї восьмигодинної подорожі до Львова пасажирам довелося тримати двері власноруч, щоб вони не відчинялися і люди не випадали із тамбура.
Також 2 березня стало вірусним відео з львівського вокзалу, на якому іноземець з ножем погрожував українцям. Він дозволяв заходити у поїзд тільки "своїм", кричавши українцям, щоб ті залишалися на пероні.
Водночас, не було жодного випадку, коли українці намагалися напасти на іноземців в евакуаційних потягах чи на кордоні. Зазначимо, що переважною більшістю саме серед біженців-українців є жінки з дітьми, і вони в таких самих умовах, як і всі, їдуть до кордону або західних областей, щоб знайти прихисток.
Що відбувається на кордонах України з країнами ЄС
Британське незалежне видання The Independent пише, що ООН визнала поодинокі випадки дискримінації до неєвропейських біженців на кордонах України. Це сталося після того, як представники південноазіатських та середземноморських країн розповіли, що під час перетину кордону пріоритет було надано українцям, а їх відправили назад до черги.
Благодійна організація відомої американської співачки Бейонсе відреагувала на ці заяви у Twitter у понеділок, 28 лютого: "Ми засмучені новиною про те, що африканським та іншим іноземним студентам відмовляють на кордоні, коли вони намагаються виїхати з України. Ми сподіваємося, що різні посольства зможуть швидко виправити ситуацію, щоб допомогти тим, хто потребує підтримки".
А видання Al Jazeera повідомляє, що український студент із Зімбабве Барлані Муфаро Гуруре дістався до західного прикордонного переходу після дев’ятигодинної черги, але його та ще чотирьох африканських студентів відштовхнули убік, віддавши перевагу українцям. Їм довелося деякий час вмовляти прикордонників, щоб дозволили пройти кордон на Краковці. Подібні історії розповідали десятки африканців, які намагалися перейти кордон.
"Митниця не забезпечує порядок на прикордонній смузі. Це роблять прикордонники, яких не так багато, як я зрозуміла. Проблема основна – це чоловіки, які тікають до кордону, і людський фактор паніки. Хто і як би мав забезпечувати порядок під час такої ситуації, незрозуміло, тому зараз там працює правило найсильнішого. На жаль", – прокоментувала ситуацію на кордоні з Польщею українська блогерка Кріс Косик.
Як допомагає іноземцям влада України
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба запевняє, що влада інтенсивно працює, щоб забезпечити безпеку африканських, азійських та інших студентів та прискорити їхнє проходження кордону. Створено гарячу лінію для допомоги іноземцям з евакуацією.
Крім того, МЗС закликає Російську Федерацію негайно припинити бойові дії в Харкові та Сумах, щоб з’явилася можливість евакуації мирного населення, зокрема студентів з Індії, Пакистану, Китаю та інших країн, які не можуть виїхати через постійні обстріли та варварські ракетні удари збройних сил РФ по житлових районах та цивільній інфраструктурі.
Поки що спроби організувати евакуацію надзвичайно небезпечні. У Харкові студент з Індії став жертвою обстрілу з боку російських збройних сил. А смерть двох громадян Китаю під час обстрілу університету спростували у китайському посольстві, заявивши, що студентів на ім'я Цзінь Тяньхао та Лі Чжі не існувало.
Наразі і українські, і іноземні громадяни стали заручниками не лише російської збройної агресії проти України, а й пропаганди східних ЗМІ.
OBOZREVATEL раніше писав, що ситуація на пропускних пунктах покращилася. Крім того, державна прикордонна служба просить не розганяти дезінформацію про дискримінацію за расою чи національністю під час заходів контролю та перетину державного кордону.