"Мене все міцніш тягнуло до Києва": чому Казимир Малевич вважав себе українцем
У середу, 23 лютого минає 143 роки від дня народження художника Казимира Малевича. Його знаменита робота "Чорний квадрат" є іконою світового авангардизму.
Малевича називають "російським радянським" художником, хоча за походженням він був поляком, а народився в Києві. Що його пов'язує з Україною, читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.
Київ
Казимир Малевич народився в Києві 1879 року. Батько майбутнього художника був поляком, матір – українкою з Полтавщини. Обидва – спадкові дворяни. Вулиця, де народився Малевич, зараз названа його ім'ям.
Хрестили Казимира в столичному костелі святого Олександра. До 17 років він жив з батьками в селах та містечках, де працювали цукрові заводи (батько художника служив керуючим на цукроварнях). Так, у різні роки сім'я жила на Поділлі, Харківщині, Чернігівщині. Тому можна стверджувати, що Малевич виріс та як особистість сформувався в Україні.
Народна творчість
Протягом усього життя Малевич казав, що його мистецьке сприйняття сформувало українське село. Це підтверджують і мистецтвознавці, які досліджують творчість хужожника десятиліття після його смерті.
Я з великим хвилюванням дивився, як роблять селянки розписи, і допомагав їм мазати глиною підлогу хат та робити візерунки на печах. Селянки чудово зображували півнів, коней та квіти. Усі фарби виготовлялися дома з різних глин і синьки. Я намагався перенести цю культуру на печі в себе вдома, але не виходило. Казали, що я забруднюю грубки. Діставалося і парканам, стінам сараїв тощо.
Мова
Художник часто в своїх листах писав українською мовою чи кумедною сумішшю російської та української, з якої видно, що українську він знав дуже добре.
"В Київі кажуть еди хоч відбавляй – вишні черешні та друга ягода що росте пиля самої землі. От би добре було вареників з сметаною та оцієї ягоди з молоком та с сахаром. Еще кажуть поросята в будинку вчених на обід можна брати", – наприклад, писав він у листі до Ірини Жданко.
Педагог Київського художнього інституту
У 1928-1930 роках Казимир Малевич був викладачем Київського художнього інституту. У цей же період в українських журналах вийшло кілька десятків його статей про новаторство в мистецтві.
Українські пісні
За спогадами сучасників, у Малевича був гарний голос – він співав басом. Племінник художника, Юрій Зайцев, навіть згадував, що однією з улюблених пісень Малевича була "Гуде вітер вельми в полі".
Голодомор
Казимир Малевич був єдиним художником, який у своїй творчості торкнувся теми Голодомору 1932-1933 років. На його малюнку олівцем "Де серп і молот, там смерть і голод" (фраза з популярної в 20-30-х роках народної пісні) постають три силуети, на обличчях яких – серп з молотом, хрест та труна.
Крім того, багато картин 30-х років із сільської тематики містять у собі завуальовані послання, наприклад, відсутність облич. Ці роботи було датовано неправильно, більш раннім часом, оскільки, за словами мистецтвознавця Олександра Шатських, це були "картини протесту".
Автобіографічні свідоцтва
У своїх автобіографічних нотатках художник позиціонував себе українцем. Ось кілька фрагментів з них:
"...Мене все міцніш тягнуло до Києва. Неповторним залишався у моїй пам'яті Київ. Будинки, вимурувані з кольорової цегли, гориста місцевість, Дніпро, далекі обрії, пароплави. Усе його життя впливало на мене дедалі більше. Селянки човниками перепливали Дніпро, везли масло, молоко, сметану, заповнюючи береги і вулиці Києва, надаючи містові особливого колориту".
"Це був Лев Квачевський. ...День у день ходили ми з ним на етюди влітку, навесні і зимою, верстов по тридцять за день. ...Згадували Україну. Він та я були українці".
Раніше OBOZREVATEL назвав п'ять несподіваних фактів про картину Казимира Малевича "Чорний квадрат". 2022 року цій знаменитій роботі виповниться 107 років.