Таємне кохання Леніна: як француженка Іннеса Арманд затьмарила собою дружину вождя Крупську

Рівно 150 років тому, 22 квітня 1870 року народився радянський революціонер, вождь світового пролетаріату Володимир Ленін.

Особисте життя Леніна, як і безлічі інших революціонерів, було покрито таємницею з метою конспірації. Так, двома головними жінками в його житті були законна дружина Надія Крупська та коханка Інеса Арманд. Детальніше про останню та її стосунки з лідером більшовиків читайте далі в матеріалі OBOZREVATEL.

Інеса Арманд: від чоловіка – до його брата

Іннеса Арманд, уроджена Елізабет Пешо д'Ербенвілль, народилася 26 квітня 1874 року в Парижі. Вона була дочкою французького оперного співака Теодора д'Ербенвілля і актриси-коміка англо-французького походження Наталі Вільд, теж оперної співачки, яка мала російське підданство.

У віці 15 років Інеса опинилася в Росії, куди приїхала до своєї тітки, що давала уроки музики і французької мови в багатій родині текстильних промисловців Арманд.

У 1893 році Інеса Арманд Арманд вийшла заміж за сина купця Олександра Арманда. У них народилися четверо дітей. Однак через 9 років шлюбу 28-річна Інеса пішла від чоловіка до його молодшого брата 18-річного Володимира, від якого в 1903 році народила сина Андрія. Під впливом нового чоловіка Інеса зблизилася з московською групою есерів і захопилася революційною боротьбою.

У 1908 році Володимир Арманд помер від туберкульозу на руках у дружини в Швейцарії, куди вона виїхала після втечі із заслання.

Іннеса Арманд і Володимир Ленін

Ленін та Іннеса Арманд познайомилися в 1909 або 1910 році в Парижі. Спочатку це була чиста дружба.

"Я так любила не лише слухати, а й дивитися на тебе, коли ти говорив, – писала Арманд в листі до Леніна 1913 року. – По-перше, твоє обличчя так пожвавлюється, і, по-друге, зручно було дивитися, тому що ти в цей час цього не помічав..."

Інеса Арманд була абсолютною протилежністю дружини Леніна Надії Крупської. Глибокі виразні очі, розкішне волосся, витончена фігура, приємний голос, хороші манери, освічена, емоційна, темпераментна – чоловіки просто не могли встояти перед нею. До того ж, на відміну від Крупської, Арманд була відмінною господинею.

Потрапив під чари Інеси і Ленін. Вони стали довго засиджуватися в паризькому кафе Porte d'Orléans.

Арманд була прихильницею вільного кохання і в усьому демонструвала свої радикальні погляди. Вона казала, що фізичний потяг часто не пов'язаний з сердечним коханням. Але все ж Леніна Арманд любила.

Французький соціаліст Шарль Рапопорт згадував: "Ленін не спускав своїх монгольських очей з цієї маленької француженки". Апогей їх стосунків припав на 1913 рік. Леніну тоді було 43, Інесі – 39.

Любовний трикутник – Ленін, Арманд, Крупська

Крупська знала, що її чоловік має почуття до "товариша Інеси", але не стала закочувати скандалів і навіть намагалася дружити з Арманд. При цьому Інеса всюди слідувала за "подружжям Іллічів" по п'ятах, а їх любовний трикутник існував на очах у всіх.

Але якось Крупська не витримала і запропонувала Леніну розлучитися. Він не погодився і розірвав стосунки з коханкою.

"У Парижі Ленін, може, і міг дозволити собі гуляти, але в Росії – ніколи, у нього просто часу на це не було. Він був людиною ідеї, – розповіла "КП" науковий співробітник історичного музею-заповідника "Горки Ленінські" Олена Савінова.

Арманд важко переживала розлуку.

"Розлучилися, розлучилися ми, дорогий, з тобою! І це так боляче. Я знаю, я відчуваю, ніколи ти сюди не приїдеш! – писала вона Леніну з Парижа. – Дивлячись на добре знайомі місця, я ясно усвідомлювала, як ніколи раніше, яке велике місце ти займав в моєму житті, що майже вся діяльність тут, у Парижі, була тисячею ниток пов'язана з думкою про тебе. Я тоді зовсім не була закохана в тебе, а й тоді тебе дуже любила. Я б і зараз обійшлася без поцілунків, і тільки б бачити тебе, іноді говорити з тобою було б радістю – і це нікому б не могло заподіяти болю. Навіщо мене було цього позбавляти? Ти питаєш, серджуся я за те, що ти провів розставання. Ні, я думаю, ти це зробив не заради себе..."

Однак через деякий час Ленін знову став зустрічатися з Арманд. Під її керівництво він віддав Жіночий відділ ЦК партії.

Загибель Арманд

У 1920 році втомлена від нескінченної революційної боротьби 46-річна Інеса Арманд вирішила з'їздити на батьківщину, щоб відпочити і відновити здоров'я, але в серпні Ленін в листі умовив коханку їхати до санаторію на Кавказ, до його товариша Серго Орджонікідзе, який мав влаштувати Інесі "відпочинок, сонце, гарну роботу".

Товариш Серго незабаром відзвітував вождю: "У Інеси все в порядку". Але раптова телеграма вбила вождя більшовиків: "Поза всякою чергою. Москва. ЦЕКа РКП. Раднарком. Леніну. Хвору на холеру товариша Інесу Арманд врятувати не вдалося крапка Померла 24 вересня крапка Тіло перепроводимо до Москви Назаров". За два неповні дні Арманд несподівано захворіла на холеру і померла.

Інеса Арманд була похована 12 жовтня 1920 року на Червоній площі в Москві, в некрополі біля Кремлівської стіни. Через кілька місяців у Леніна стався перший інсульт.

"Ми йшли за її труною, Леніна неможливо було впізнати. Він йшов з заплющеними очима, і, здавалося, – ось-ось впаде", – згадувала революціонерка Олександра Коллонтай.

Крупська під час цієї процесії підтримувала Леніна під руку. Вона також погодилася на його прохання піклуватися про двох молодших дітей Інеси Арманд. Вони деякий час жили в Горках, а потім поїхали за кордон. До своїх останніх днів Надія, яка пережила Леніна на 15 років, перебувала з ними в задушевному листуванні. Особливо вона любила доньку Арманд – Інесу.

Крім Арманд, інших серйозних романів у Леніна не було. На думку багатьох істориків, головною жінкою вождя була не Крупська, і не Арманд, а революція.

Читайте також в OBOZREVATEL: У Берії була 61 коханка: спливли деталі інтимного життя головного ката Сталіна.

Раніше OBOZREVATEL також розповідав, яким був фатальний шлюб Гітлера та Єви Браун.