"Був момент, коли я зневірилася". Мама актриси Катерини Тишкевич дала перше інтерв'ю про те, як рятували її доньку

Днями стало відомо, що популярна актриса Катерина Тишкевич ("Ніщо не трапляється двічі", "На лінії життя", "Хороший хлопець"), яка тиждень перебувала у тяжкому стані в реанімації однієї з клінік Одеси, пішла на одужання. Мати артистки Наталія Малащук в інтерв'ю OBOZ.UA поділилася прогнозами медиків.

Вона також розповіла, що трапилося з її дочкою, як родина переживала страшні дні, коли лікарі не давали жодних прогнозів, і який незвичайний висновок з того, що сталося, зробила для себе сама Катя.

– Наталю Олександрівно, що трапилося з Катею?

– Зараз основна версія у лікарів: було занесено інфекцію в лікарні, де вона проходила лікування з приводу головного болю, на який страждає давно. Її госпіталізували до цієї лікарні, також в Одесі. І на третій день після встановлення катетера у Каті почала боліти рука і піднялася температура. Спочатку це не пов'язували з рукою, тому що ситуація була не сильно виражена – просто тромбофлебіт, як іноді буває після крапельниці.

Але температура не збивалася. Суботу-неділю Катя була вдома, а вранці у понеділок, коли зрозуміли, що стан стрімко погіршується, викликали швидку. За аналізами визначили, що в організмі сильне запалення. Почався сепсис. Рука ставала на очах дедалі гіршою. І стало зрозуміло: причина там.

Медикиня, яка її вела у лікарні, де ставили крапельницю, приїжджала потім до Каті, надавала психологічну підтримку. Ми чекаємо на остаточні результати причини того, що сталося. Чи то під час процедури не було дотримано належної чистоти, чи то в катетері проблема, чи в самому препараті не було стерильності – це з'ясовується. Нехай лікарі ухвалять рішення, встановлять причинно-наслідковий зв'язок. Катя не має кровожерливих настроїв, головне, щоб не постраждали інші люди.

– Організм так зреагував, зокрема й тому, що був ослаблений?

– Найімовірніше, і це відіграло роль. Останнім часом Катя мала дуже непростий психологічний стан через те, що ми довго шукаємо причину головного болю, постійно лікуємося. Імунітет був справді ослаблений через емоційну напругу. Зараз у лікарів є ще одна версія в роботі, що, можливо, причина її головного болю – в одному аутоімунному захворюванні. Але це треба ще дослідити, щоб ухвалити остаточне рішення. І, можливо, тому була така реакція.

– Як ви пережили ці важкі дні?

– Мене накрила темрява. Я не пам'ятаю, як я жила, як спала – суцільний чорний морок. Клініка, куди ми надійшли по швидкій, вважаю, найкраща в Одесі – вони боролися цілодобово та самовіддано. Але я бачила, що навіть вони іноді були розгублені, настільки блискавично все розвивалося. Коли виходили з палати, розуміла це по очах. І я сама знала, що відбувається – мене пускали до реанімації. І Валік (відомий український актор Валентин Томусяк. – Ред.) був увесь час поряд. Поки її не зняли з ШВЛ – ці дні були просто чорними для нас.

Знаєте, медики цієї клініки поставилися до нас із неймовірним співчуттям та увагою. Зрозуміло, що й обладнання у них найкраще, але ще відіграв роль і людський фактор. Я бачила, як вони щиро переживають. І за неї, і за мене – ми колеги (Наталя Малащук – головний лікар у медичному центрі АТ "Одеський припортовий завод". – Ред.). Збирали консиліуми, залучали найкращих фахівців. А скільки людей писали нам слова підтримки! Коли стало зрозуміло, що все йде на покращення – вважаю, другий день народження моєї Каті. Пік пройдено, страшні дні залишилися позаду.

Колеги мені казали: побачиш, трапиться диво. Я також вірила. Поїхала до церкви, де її хрестили у п'ять років – це Іллінський собор на Пушкінській. Молилася перед іконами, просила, благала. І знаєте, зараз як лікар я справді оцінюю те, що трапилося, як диво. Сталося диво. Чиїсь молитви, я не знаю чиї, створили це.

– Що вона вам сказала, коли прийшла до тями?

– Вона не пам'ятає тих днів, була непритомна. Коли стала приходити до тями, ми з Валіком були поруч. Акуратно намагалися розповісти їй, що вона повертається до нас. Ви не уявляєте, як ми були раді, коли її перевели до звичайної палати з реанімації – просто до сліз. Уявити собі не можете, як вона реагувала, коли взяла телефон і побачила, скільки людей їй писали. Читала та плакала-плакала. Казала: "Скільки тепла!" Щойно відчула, що може тримати в руці телефон, почала відповідати всім.

– Якийсь час, як видно із соцмереж Каті, вона перебувала за кордоном – на Балі. Поїхала туди, щоб відновити свій емоційний стан?

– На Балі вона жила у місцевій родині. Зважилася на поїздку, бо трохи зневірилася у традиційній медицині. І почала шукати інші шляхи – духовні. Ми роками їздили до найкращих лікарів, у найкращі клініки. Випробували всі можливі методи лікування. А діагнозу не було. І вона знайшла цю сім'ю, де багато медитувала з ними, відмовилася там від продуктів тваринного походження. Пів року не вживала пігулки та вірила, що все буде добре. Але біль до кінця не минав. І вона повернулася додому – лягла до лікарні.

І ви знаєте, зараз вона у розмовах з нами не виключає, що все, що з нею трапилося, – це задумка згори. Вона каже, що мала пройти цей складний шлях для чогось важливого для себе.

– Розкажіть нам більше про Катю як її мама. Вона завжди хотіла бути актрисою?

– Коли в Одесі оголосили конкурс "Міні міс Перлина Півдня-2005", вона сказала: "Хочу". Ми з чоловіком, чесно скажу, якось не дуже зайнялися. І не думали, що щось вийде, але пощастило. Вона успішно пройшла конкурс та здобула цей титул. Згодом займалася на курсах телеведучих. А після дев'ятого класу вступила до школи з театральним нахилом та зрозуміла, що саме цього їй хочеться. Вступила до театрального університету ім. Карпенка-Карого на бюджет.

– Чи дивитеся ви всі разом її фільми? Чи вона любить себе на екрані?

– У неї до себе завжди є питання, мабуть, як у будь-якого актора. А я обожнюю дивитися її роботи. "Ніщо не трапляється двічі" – це, мабуть, її найвідоміший проєкт. Я дуже пишаюся Катею, і моя сім'я, і мої колеги. Вони всі за неї дуже переживали. Сьогодні вперше я знайшла у собі сили поїхати на роботу… Колеги мені й писали, й фінансово підтримували. До того, як Валік відкрив збір у соцмережі (і хочу сказати, що це неймовірно нам допомогло, дякую всім величезне), ми намагалися справлятися самі. Моє керівництво теж дуже допомагало.

Чесно зізнаюся, був момент, коли я трохи зневірилася. Мене страшно накрило, коли ми якось із чоловіком поверталися з лікарні в машині. Це сталося після операції, коли лікарі змушені були їй розкрити руку, щоб знайти причину запалення. Після цієї операції вона вже була на апараті ШВЛ. Ми їхали додому вдвох із чоловіком, я шукала подумки десь підтримку, але не знаходила. Я поринула в той момент у зовсім чорний стан. І ось зараз, коли все пішло на відновлення, знаю: ніколи не можна втрачати віру. Люди, ніколи не дозволяйте собі здаватися! Чудеса трапляються, коли всі цього захочуть. Не можна втрачати віру за жодних обставин.

Мій чоловік, вітчим Каті, її виховував з дитинства – дуже вольова та сильна людина. Він дуже підтримував мене. Мені дуже допомагала триматися молодша донька – писала кожні пів години. Ще у Каті є зведена сестра Юля – донька мого чоловіка. Вона з Катею дружна з дитинства. У Юлі минулого літа на війні загинув чоловік – це велике горе. І батьки чоловіка забрали її під своє крило – зараз вона мешкає з ними в Іспанії. Вони також багато писали. Уся наша сім'я об'єдналася.

– Ви з такою любов'ю відгукуєтесь про вашого зятя Валіка. Здається, що це теж ваша дитина.

– Мені просто так пощастило. Валік – дуже світла людина, душевна. Він не зашкодить нікому і ніколи – такі в нього внутрішні налаштування. Катя в ньому це якось одразу розглянула. У Ксенії, молодшої дочки, чоловік теж дуже світла людина.

– Що зараз кажуть лікарі?

– Я постійно на зв'язку з лікаркою, яка лікує Катю. Вона дуже рада, що у доньки бойовий настрій. Почали вже потихеньку її водити палатою і коридором. Але згодом вирішили, що форсують події. Вона хотіла показати реабілітологам, що сильна, але кардіограма показала, що поки що такі навантаження треба стримати. Її водять, але поки що менше. На руці після операції у неї встановлено спеціальний апарат, можливо, днями його знімуть. І тоді вже накладуть шви. А ще через якийсь час піде розмова про можливу виписку. Потім буде період реабілітації.

Також читайте на OBOZ.UA про те, що Катя Тишкевич поділилася зворушливими кадрами із чоловіком-актором Валентином Томусяком із лікарні.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіть на фейки.