"Було відчуття, що занижують бали": інтервʼю з менеджером TVORCHI про реакцію на обстріл Тернополя, мовчання артистів та низькі оцінки

Просто перед виступом українського гурту TVORCHI в Ліверпулі на Євробаченні-2023 російські окупанти обстріляли їхній рідний Тернопіль, що шокувало не тільки артистів, а й їхню команду. Зірки виступали на сцені з думками про тероризм РФ, оскільки дізналися про невтішні новини за кілька хвилин до виходу на сцену. Менеджер та партнер гурту TVORCHI, CEO агентства комунікацій detali Юлія Могилюк поділилася, що вони планували звернутися до світу з закликом обʼєднатися, але не зробили цього через стрес.

Вона також розповіла OBOZREVATEL, як виникла ідея написати табличку "Тернопіль", яку показали 160 мільйонам глядачів, що українці думають про низькі бали від національного журі та інші цікаві подробиці з бекстейджу Євробачення-2023. Докладніше про це – читайте в нашому інтервʼю (щоб подивися фото, доскрольте до кінця сторінки).

– Коли ви дізналися про удар по Тернополю: до чи після виступу?

"Ми з командою вже сиділи на дивані в залі та дивились концерт, коли в пабліках почали з’являтися новини про обстріл Тернополя. Потім почали писати друзі, що Тернопіль обстрілюють. Це був шок, тому що весь цей час місто жило відносно спокійно і обстрілів там не було. І, звичайно, ми розуміли, що це напряму пов’язано з нашим виступом на Євробаченні. TVORCHI дізналися про обстріл хвилин за 10 до виходу на сцену, вже на бекстейджі. Можна тільки уявити, з якими емоціями вони виходили на сцену. Ми з Петром (ред. – Петро Заставний, продюсер гурту) були в жахливому стані, бо це і наше рідне місто".

– З якими думками хлопці виходили на сцену, ви щось разом обговорювали?

"Звичайно, ми обговорювали. Загалом, це були емоції. Хлопці прийшли після виступу до нас на диван дуже занепокоєні, розпитували про новини. До самого голосування ми усі сиділи в пабліках, слідкували за ситуацією".

– Новини про атаку завадили виступити на сцені у Ліверпулі? У кого виникла ідея показати табличку?

"Скоріше, ці новини додали емоцій і відчайдушності у сам виступ. Хлопці вийшли на сцену не за місто, а за країну. В нас була ціль – представити гідно Україну і свою музику. До цього ми обговорювали можливі позиції на конкурсі, але в той момент для усіх нас змагання відійшло на другий план. Абсолютно все одно, яке в тебе місце, коли твоє рідне місто бомблять.

Ідея з табличкою виникла у мене спонтанно. Ми хотіли заявити про те, що зараз відбувається в нас в країні і підтримати рідне місто. Ефірного часу вже після самого виступу було мало. Ми знали, що нас покажуть перед голосуванням, тому дуже швидко написали назву міста на табличці, яку принесли з гримерної. Прямий ефір на таких шоу йде з невеликою затримкою на випадок форс-мажорів і ми переживали, що табличку не покажуть в ефірі, але все вдалося.

В той самий вечір про обстріли Тернополя і інших міст України написали всі світові медіа: BBC, Mirror, Reuters, SkyMedia і багато інших. Тернопіль потрапив в пошукові тренди в Twitter. Це також був і знак підтримки усіх міст, які в Україні бомблять щодня. Не тільки нашого, а і Херсона, Запоріжжя, Харкова, Дніпра. Важливо, щоб європейці не забували про війну і не забували, що це не наш вибір. Як може бути в якийсь момент і не їхній вибір, якщо зараз це не зупинити".

– Чи хотів Джеффрі сказати щось на сцені?

"Джеффрі готував короткий месседж, але через хвилювання і новини про обстріл Тернополя не сказав. Це були слова про об’єднання заради перемоги. Однак свій головний месседж ми донесли через виступ, через пісню і номер. Для нас було важливо розповісти світу зі сцени про сталеві серця і сталеву волю українців, щоб нас не жаліли, а брали з нас приклад. Сталева людина з планетою в руках – це прототип кожного українця, який захищає людство від зла. В номері багато символізму, який туди заклав наш режисер Олег Боднарчук. Наприклад, відсилання до відомого фото Дмитра Козацького, де зображений воїн під променем сонця в заблокованій "Азовсталі". Жовто-блакитні кольори, люди-кіборги..."

– Розкажіть, як відбувалося підготування до виступу. Яке Євробачення на бекстейджі?

"Євробачення на бекстейджі – це величезна машина, де все відбувається чітко та за графіком. Але навіть у роботі такої машини бувають збої, у чому ми могли переконатися на власному досвіді. Були проблеми зі звуком, який ми налаштовували від репетиції до репетиції, та все одно не отримали бажаний результат на виступі. Після кожної репетиції нас запрошували у окрему кімнату, де ми дивилися наш відзнятий номер на екрані та вносили правки. Спочатку по звуку, потім по камерах, світлу. В кімнаті працював таймер зі зворотнім відліком – час, відведений кожній команді на обговорення. З кожною репетицією цей відрізок часу зменшувався. Відповідно, і правки вносилися все менше.

Нас здивувало, що під час фінальних репетицій та прогонів зал був повний. По факту, ці прогони проходили так, як і головний концерт, тільки без прямого ефіру і голосування. Усі в костюмах, з мейком, працюють в повну ногу, тисячі глядачів в залі. В цілому, все відбувалося дуже професійно. Для кожного артиста Євробачення – це супер-школа, яка піднімає його на декілька левелів вверх".

– На офіційній церемонії відкриття хлопці вийшли на бірюзову доріжку в червоно-чорних костюмах з надписами імен. Що ви хотіли передати через ваші костюми?

"На костюмах були написані реальні імена та вага недоношених дітей, які народилися під час війни, вагою від 700 грамів до 1 кг 600 грамів, і вижили за допомогою інкубаторів інтенсивної терапії. Перед поїздкою на Євробачення ми разом з Visa і United24 запустили великий збір на 10 мільйонів гривень на такі інкубатори. Вихід на доріжку в цих костюмах був месседжем в рамках кампанії.

Пісня TVORCHI про сталеві серця, і ми провели паралелі, щоб допомогти маленьким дитячим серцям битися, а також ще раз привернути увагу міжнародних медіа до війни в Україні. І це спрацювало. Більшість журналістів на червоній доріжці питали, що це за імена, що за цифри, і хлопці розповідали. Про те, в яких умовах зараз народжують жінки в Україні, в якому стресі і тривозі виношують дітей. В той час, коли усі артисти пройшли доріжку за годину максимум, TVORCHI провели на ній 4 години, поговорили з усіма медіа, які там були, розказали про збір. За два тижні в Ліверпулі вони дали сотні інтерв’ю міжнародним ЗМІ. Це був найбільший пласт роботи. Значно більший, ніж підготовка до самого виступу".

– З ким найбільше потоваришував гурт з учасників Євробачення та хто особисто для вас став переможцем?

"З більшістю учасників склалися теплі відносини. Добре спілкувалися з Бланкою Паломою з Іспанії, з Має Мюллер з Британії, з представниками Норвегії, Молдови, Німеччини, Вірменії, Італії. Ми усією командою підтримували фіна. Він нас підкорив своєю харизмою, зал сходив з розуму кожного разу під його "ча-ча-ча". Ну і його образ, подача, номер, індивідуальність – все було дуже органічно і круто. До того ж поза камерами він такий же класний хлопець, як і на сцені".

– Виступ TVORCHI в мережі називають найстильнішим. Навіть були коментарі про те, що це найстильніший номер України за всю історію участі в конкурсі. Як готувався номер?

"Основна підготовча робота відбувалася в Києві. Репетиції проходили в окремому павільйоні, де відтворювалися розміри сцени, встановлювалася декорація. У режисера було декілька сміливих і дуже ефектних ідей, які ми тестували в Києві, та які не потрапили на сцену в Ліверпулі, бо їх не затвердило Євробачення. Можливо, якось нам вдасться їх реалізувати на іншому виступі.

Ми отримали дуже багато схвальних коментарів як від журналістів, так і від людей з числа організаторів, і з команд інших артистів щодо нашого номеру. Навіть була ситуація, коли познайомились у ліфті з режисеркою номеру Лорін, яка ставила ще два номери на цьогорічному конкурсі для інших країн, і вона сказала, що наш номер – її улюблений, що вона в захваті від стилістики та віжуалу. Це все заслуга команди. Крім того, ми відчуваємо одне одного. Є синергія, що надважливо для хорошого результату".

– На яке місце ви самі розраховували і як відреагували на голосування журі та глядачів, чи не було образливо за низькі бали від суддів?

"У нас була ціль – гідно представити країну. Ми розуміли, що ні одному артисту не вдавалося посісти високе місце після попереднього переможного року, і, в цілому, були готові до усього. Головне – не підвести своїх. Та, як бачимо, нам вдалося порушити цю традицію, що не може не радувати. Величезна подяка усім глядачам, які проголосували. Особливо, усім українцям в різних кінцях світу.

Під час голосування жюрі відверто було відчуття, що деякі країни спеціально занижують нам бали, щоб точно перестрахуватися, що ми знову не виграємо. Польща нам відплатила по повній за минулий рік, не давши жодного балу, так що тепер у нас з ними 1:1. Але ми не ображаємось. Головне, щоб вони, як і інші, нам допомагали здобути нашу головну перемогу".

Раніше OBOZREVATEL писав, що переможниця Євробачення-2023 Лорін не підписала український прапор на прохання делегації з України. Докладніше про це – читайте в нашому матеріалі.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!