5 головних міфів радянської освіти, які давно час забути. Фото

Яна Сончковская
Люди
154,9 т.
Радянська система освіти була диктаторською

Багато вихідців із Радянського союзу впевнені, що тоді освіта була кращою, ніж зараз. Навчання було нібито безкоштовним і доступним для всіх, але науку викладали далеко не на найвищому рівні.

Крім того, в СРСР не вчили дітей самостійності та не готували до дорослого життя. Натомість їх карали за кожну помилку, били та забороняли розмовляти англійською.

OBOZREVATEL розвіяв міфи про те, що освіта за радянських часів була найкращою.

  • Міф: безкоштовна освіта

Освіта у старших класах та вишах була платною з 1940 по 1956 роки, коли вождем був Сталін. Безкоштовно учні навчалися лише до сьомого класу.

В СРСР давали хабарі викладачам.

В інститут приймали як оцінюючи здібності учня, так і матеріальний добробут сім'ї. Батьки готувалися заздалегідь до вступу до університету: містяни просто відкладали гроші, менш заможні – вирощували врожай, щоб дати хабар продуктами з городу. Першими до вишу брали "по блату" родичів та знайомих, а потім тих, хто більше заплатив ректору.

  • Міф: усі діти – рівні

Теорія про рівність людей у Радянському Союзі була неправдивою. Принижували тих, хто не знав російської, відставав за програмою чи був із бідної родини. Старшокласники знущалися з молодших, відбираючи дрібні гроші в буфеті та змушуючи замість себе мити підлогу або шкільну дошку.

В Союзі розподіляли учнів на розумних та двієчників.

Радянська шкільна програма була неосяжною для багатьох. Завучі створювали спецкласи для відсталих "двієчників". Також були звичайні класи для дітей із середньою та високою успішністю. Їм учителі приділяли більше уваги. Причому в батьків не було жодної можливості, щоб перевести свою дитину в іншу школу.

  • Міф: усі знання на найвищому рівні

Навчання англійської мови в СРСР було рідкістю, тому що влада обмежила будь-яке спілкування громадян із носіями мови. Дітей змушували "зубрити" нові слова, але вільно розмовляти між собою вони не вміли.

В Союзі погано викладали гуманітарні науки.

Натомість більше уваги приділяли точним наукам: фізиці, математиці, геометрії та хімії. Викладачі з цих предметів були вимогливими та навіть відмінникам ставили "трійки". У сільських школах рівень освіти був дуже низьким, тому вступити до столичного вишу без репетитора було неможливо.

Дітям зазвичай давали вчити лише те, що потрібно партії. Українська мова та література тривалий час були під забороною. Вчили вірші лише тих поетів, які обожнювали партію. Від пресингу страждали всесвітня та українська історія, а замість цих предметів у програму запровадили марксистські науки.

  • Міф: престижна професія вчителя

У вчителів та викладачів у Союзі не було жодної свободи самовираження, вони повністю підкорялися директору та встановленій програмі. Ніхто не мав права розповідати щось своє або наводити приклади з життя під час занять.

В СРСР вчителі брали хабарі.

Водночас у радянській школі процвітала система хабарів. Батьки "дякували" вчителям цукерками, алкоголем та дефіцитними товарами, щоб дитині поставили п'ятірку за чверть. Так, радянський учитель розповідав про те, як треба бути чесним, але сам жив у системі "блату".

  • Міф: бездоганний зовнішній вигляд учнів

Учням забороняли носити довге розпущене волосся. Дівчаток треба обов'язково було туго заплітати, а хлопчиків – коротко стригти. Тих, хто ігнорував правила, змушували привести себе "у людський вигляд".

В Союзі дітей готували до вступу в партію.

Також забороняли користуватися косметикою та носити прикраси. Однакову шкільну форму дівчата намагалися прикрасити та навіть вкорочували собі спідниці. Але це також було під забороною. Не можна було взувати кросівки та підбори. Ближче до 80-х ці правила послабили.

Раніше OBOZREVATEL писав про: