УкраїнськаУКР
EnglishENG
PolskiPOL
русскийРУС

Агнія Барто: як автор дитячих віршів допомагала воз'єднуватися сім'ям після війни

3 хвилини
2,1 т.
Агнія Барто

Рівно 115 років тому, 17 лютого 1907 року народилася знаменита радянська поетеса Агнія Барто. На її віршах про "дівчинку-рьовушку", Таню, яка впустила в річку м'ячика, і про ведмедика з відірваною лапою виросло не одне покоління.

Проте мало хто знає, що ставати письменницею не входило до планів Барто. Більше того, творчість не була головною справою її життя. Так, вона допомогла возз'єднатися тисячам сімей, розкиданих війною по світу. Як це було, розповідає OBOZREVATEL.

Агнія Барто багато спілкувалася з дітьми

Балет та вірші

Агнія Барто (до шлюбу – Волова) народилася 1907 року в Каунасі (Литва) в єврейській родині. Свій перший вірш вона написала ще в шкільні роки, хоча її мрією було стати балериною та виступати на найкращих сценах світу. Вона дійсно відвідувала балетну школу, а потім – хореографічне училище.

На випускному іспиті дівчина не лише продемонструвала танцювальну майстерність, а й прочитала свій вірш "Похоронний марш". Серед екзаменаторів виявився нарком освіти РРФСР Анатолій Луначарський.

Саме він порадив Агнії не танцювати, а писати вірші, та посприяв, щоб дівчину взяли до дитячої редакції. Там її представили відомим поетам: Маршаку, Чуковському, Маяковському.

Агнія Барто в юності

Токар другого розряду

У період війни Агнія Барто та її чоловік Андрій Щегляєв опинилися в евакуації на Уралі. Там поетеса працювала на заводі – вона освоїла професію токаря і навіть отримала другий розряд.

Як вона казала пізніше, саме цей етап допоміг їй зрозуміти дітей, які були змушені працювати на промпідприємствах нарівні з дорослими.

Агнія Барто з дочкою Тетяною та чоловіком Андрієм Щегляєвим

Унікальна система пошуку зниклих людей

У війну та після неї поетеса часто бувала в дитячих притулках, куди потрапляли діти, які загубили батьків і яких забирали з порожніх будинків, бомбосховищ та з вокзалів. 1947 року Агнія Барто видала поему "Звенигород" про місцевий дитячий будинок. У ній вона настільки точно передала спогади однієї з дівчаток, що завдяки їм її знайшла мати.

Тоді в поетеси з'явилася ідея шукати людей, ґрунтуючись на їхніх спогадах з дитинства. Вона зрозуміла, що невиразні образи з дитинства можуть стати тією ниточкою, яка допоможе знайти сім'ю.

Агнія Барто вела передачу "Знайти людину"

1965 року на радіо "Маяк" вийшла передача "Знайти людину", яку вела Барто. Вона просила слухачів взяти ручку та папір і зачитувала надіслані їй листи. Поетеса справлялася там, де пасували міліція та Червоний Хрест.

Незабаром з'явилися тисячі добровольців, які підтримали ініціативу Барто. До радіокомітету приходили студенти, які всі канікули допомагали розбирати та сортувати листи. Передача проіснувала вісім років – її закрили 1973 року, коли потік листів вичерпався.

Корній Чуковський та Агнія Барто

За кілька років до цього, 1968-го, Агнія Барто написала повість "Знайти людину", засновану на своєму досвіді. Її опублікував журнал "Знамя", і тільки після цього багато хто з подивом дізнався, хто був ведучою програми.

Агнія Барто померла 1981 року. Похована на Новодівичому цвинтарі Москви.

Читайте також в OBOZREVATEL: