Блог | Лорак, Райкін та хіт про дядю Вову - забавні співпадіння гібридної війни?

Чи не здається дивним збіг обставин, коли Лорак і Райкін з'являються в культурному інформаційному просторі Києві майже одночасно? Лорак була на найкращий шоу-бізнесовій сцені столиці. Райкін - на найкращій театральній сцені столиці, яку освічені люди знають як Національну Оперету України, а вата як Київську оперету. Варто нагадати: саме Райкін першим побіг в атаку висловлювати свою радість анексією Крима, лист 500 з’явився пізніше. Хто зна, якби не суд через Наташу Корольову в гендиректора НПМ "Україна", афіша якого б року з довоєнних прикрашала би у листопаді 2017 Палац "Україна"?

Читайте: 2 кг сала і 2 показових ляпаса Райкіна Національній опереті

Врахуйте також при цьому, що тур Райкіна розпочався вчора в Харкові, саме тоді, коли Лорак співала в Києві, а закінчитися має в Одесі в Українському театрі. Що мав набагато потужнішу за усі інші театральні події рекламу в кожному великому місті з великою приміткою "на численні прохання глядачів". Що в цей же час в Росії з потужним промо вийшла пісня про "дядю Вову". Що активістку української діаспори Олексу Чопівську (AlexaChopivsky) заарештували у Вашингтоні під час протесту біля Національного собору проти організованого за участю посольства Російської Федерації "Концерту за єдність". А у Празі мала відбуватися подія "російсько-української братерства" за участю Onuka – і тільки пильність чеської української діаспори вкупі з позицією Наталки Жижченко скасувала як не саму подію, так хоча б акценти суспільного розголосу для Європи.

Читайте: Пытка Верой Брежневой по-южнокорейски

Російська мова і російська пісня – потужні війська гібридної війни, це доведено. Цінова квиткова домінація російського мистецтва над українським, що відбувається в Києві – це звичне приниження сильного над слабим, вам про це скаже професіонал будь-якої іншої сфери, не обов’язково шоу-бізнеса. А щодо іменного приниження у випадку з афішами Райкіна, як Національна оперета стала київською – краще за "Гру престолів" цю образу не поясниш, напевне Богдан Струтинський цей серіал не дивився.

Чи не те саме відчував Надзвичайний і Повноважний посол Угорщини в Україні Ерно Кешкень минулого року після прем’єри року в Національній опереті "Графиня Марица", на другий день прем’єрних показів принісши показати режисеру Богдану Струтинському, головному хореографу й акторам, як САМІ УГОРЦІ насправді танцюють національний танок чардаш? А потім саме Угорщина робить Київ своїм недругом в Європі через нашу освітню реформу, вкрай переконано вважаючи що в нашій країні люто притісняють мову й культуру угорців Закарпаття – хоча жодна інша країна-сусід, окрім РФ, не мала честі бути представленій на головній музично-театральній сцені столиці, а правильно чардаш можуть станцювати не тільки в Опереті.

Хай там як, але виступом Лорак і туром Райкіним Москва за своїми правилами провела розвідку боєм і цього підрозділу СБУ, довівши на практиці, що навіть попри останній президентський указ найкращий концертний зал столиці та найкращий муніципальний театр більш ніж лояльно ставляться до пропагандистів кремлівської філософії. Київська міська влада закриває на це очі, Національна Асоціація діячів театрального мистецтва - теж, вони й так справно пропагують російську класику в столичних театрах і в новому президентському на Подолі зокрема.

І якщо Лорак в "Україну" привезли тишком-нишком, то про гастролі Райкіна говорив навіть президентський "5 канал", присвятив своє вечірнє прайм-шоу. Воно було в прямому ефірі і доволі чесним. Москва має тішитися – миротворцям на Донбасі Кремлю є чим відповісти Україні й США: навіть коли питання громадськості напряму адресують керівнику Національної оперети, яка до того ж є першою особою української спілки театральних діячів, він примудряється уникнути відповіді й відповідальності, навіть подивившись, що сказав Райкін про Крим. Його громадянське серце проти, але дух і рішучість протистояти – на нулі, гроші – важливіші.