Їх забороняла і знищувала Росія. 10 українських книг, які варто прочитати
Століттями Росія намагалася знищити українську самобутність шляхом винищення культури. Україномовні твори та їхні автори піддавалися жорсткій цензурі, змушені були писати підпільно, а часом навіть несли фізичні покарання. Незважаючи на тотальні заборони, книги найкращих українських письменників продовжували виходити у світ, а зараз вони залишаються одним із символів незламності нашого народу.
Про десять українських творів, які Росія намагалася знищити, розповіли у підкасті "Наразі без назви", передає Vogue. Ці тексти дивом збереглися до наших днів і тепер із ними може ознайомитись кожен українець.
Леся Українка "Бояриня", 1910
Драматична поема розповідає про дівчину, яка виходить заміж за боярина. Він служить у московського царя. Текст письменниці, що входить до тріади великих класиків України, показує різницю між життям української та російської жінки. У першому випадку, мова про свободу та фемінізм, а в другому – навпаки.
Володимир Винниченко "Записки кирпатого Мефістофеля", 1917
Цей роман став одним із ключових у творчості письменника, який відкрито критикував радянську владу, за що довгі роки був закритий для читача. Основне питання твору, яке намагається дослідити головний герой, – це співвідношення розуму та інстинкту.
Микола Зеров "Камена", 1924
У книзі "Камена" читач знайомиться з поважним Горацієм, гаванню стародавньої Олександрії, Орфеєм та Евридиком та іншими античними персонажами, які, за словами Зерова, проникають на вулиці Києва. Сам автор увійшов до історії вітчизняної літератури як професор київського університету, поет, редактор, упорядник і перекладач.
Микола Хвильовий "Повість про санаторійну зону",1924
Це історія Анарха, який приїжджає до санаторію, з якого ні він, ні будь-хто інший вже ніколи не вийде. Навколо – звичайні пацієнти та медсестри, а також чекісти, які відстежують кожне написане та сказане слово. Кохання тут – річ небезпечна і непередбачувана, адже виявитися тим самим чекістом може абсолютно кожен.
Щодо автора, то його ім'я не було популярне в Україні аж до 90-х років минулого століття. Видавали Хвильового лише за кордоном. Він був автором епохи "Розстріляне відродження" і, розчарувавшись у комунізмі, не маючи можливості вільно висловлюватися в Радянській Україні, наклав на себе руки.
Валер'ян Підмогильний "Місто", 1928
За сюжетом сільський хлопець Степан Радченко переїжджає до столиці. Він відчуває тривогу, шукає себе, зустрічає різних жінок, відвідує концерти. Читач переживає хвилювання великих змін разом із головним героєм. Хоча головним героєм у романі, по праву, залишається його величність Київ.
Письменника ж, який, незважаючи на ризики арешту, продовжував творити рідною мовою, розстріляли разом з іншими колегами-однодумцями.
Віктор Домонтович "Дівчина з ведмедиком", 1928
Домонтович служив на КДБ, але жодного соцреалістичного твору не написав. Він був радянським розвідником та німецьким офіцером, а ще письменником, літературним критиком та філософом. Роман "Дівчина з ведмедиком" такий самий непередбачуваний, як і його автор. Він розповідає про вчителя, який навчає двох сестер – Лесю та Зіну. Одна старається і має успіхи в навчанні, а друга постійно приносить на заняття ведмежат. В одну з них Іполит Миколайович закохується.
Іван Багряний "Тигролови", 1944
Роман про мужність, витримку, непокірність. Головний герой – Григорій Многогрішний, засуджений каральною системою на 25 років, – вирішує вистрибнути з поїзда, який везе його прямо в лапи смерті. Але навіть якщо він зістрибне, то опиниться серед нещадної російської тайги. Багряний, який особисто пройшов через арешт, ув'язнення та втечу, зміг як ніхто інший передати атмосферу тоталітарного суспільства.
Ігор Калинець "Відчинення вертепу", 1967
Поет-модерніст і дисидент, як і багато українських творців, став жертвою радянського режиму і отримав типовий для шістдесятників вирок: шість років ув'язнення у таборах суворого режиму та три роки заслання. "Відчинення вертепу" через цензуру було заборонено у Радянській Україні, проте тепер читачі мають можливість пізнати українську традицію, яку зберігав своєю творчістю Калинець.
Грицько Чубай "П’ятикнижжя", 2013
Це книжковий проєкт Соломії Чубай, дочки українського модерніста, універсального поета та представника львівського андерграунду. Вона зібрала татових друзів – художників, поетів, музикантів, які захоплюються творчістю Чубая. За життя жодна книга її батька так і не була опублікована.
Людмила Старицька-Черняхівська "Мрія", 1887
"Ти жінка… і вузька твоя стежка у світовому просторі!" – із цією тезою категорично не погоджувалась письменниця. Своєю творчістю вона ламала узвичаєні канони. Головна героїня "Мрії" звертається до минулого (аж до римлян), аби зрозуміти, як змінити жіноче питання у теперішньому.
Як повідомляв OBOZREVATEL, раніше співачка Надя Дорофєєва зібрала власну колекцію особливих книг, які рекомендує прочитати охочим. Вона стверджує, що ці твори торкнулися її і дали поштовх до нових звершень. За її словами, важливо прочитати їх українською мовою.
Тільки перевірена інформація у нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!