Чи був секс на кіноекранах СРСР: критики розповіли про реальність

22,6 т.
Секс у кіно СРСР

У радянській культурі, насамперед в кіно і на ТБ, не було ніякого сексу – оголення на екрані було лише епізодичним, "еротичні" кадри тривали секунди і здавалися швидше непорозумінням, яке вислизнуло від неуважних очей цензорів.

Запізніла сексуальна революція у СРСР почалася тільки до кінця 1980-х, коли стала розсипатися залізна завіса і оголосили політику гласності. Про те, як це було за часів перебудови і в 1990-ті роки, пише журнал "Ніж".

"У 1986 році ведучий Володимир Познер і американський журналіст Філ Донах’ю провели телеміст між Ленінградом і Бостоном під назвою" Жінки говорять із жінками". На запитання американської телеглядачки про те, чи є в СРСР секс на телебаченні, одна з учасниць – Людмила Іванова – відповіла: "сексу у нас немає, і ми категорично проти цього", – переказують у публікації історію про те, як народилася легендарна фраза "у Союзі сексу немає".

Актриса Наталя Негода на обкладинці журналу Playboy. Джерело: (belan-olga.livejournal.com)

Відзначається, що "оголення" якщо і з'являлася на телеекранах, то лише на кілька секунд. А першою по-справжньому еротичною сценою в радянському кіно був епізод з "Маленької Віри" в 1988 році.

Після перебудови кіно подарувало і першого секс-героя – Дмитра Харатьяна, який в перших же кадрах фільму "Мордашка" в 1990 році з'являється в трусах.

Кадр з фільму "Мордашка" (1990). Джерело: (Irecommend.ru)

У тому ж році Олександр Ширвіндт у фільмі "Бабій" грав, очевидно, бабія. А фільм 1991 року "Оголена в капелюсі" автори публікації назвали одним суцільним приводом продемонструвати під будь-яким зручним приводом оголене тіло.

Кадр з фільму "Маленька Віра" (1988). Джерело: (afisha.ru)

"Іноді виходило зовсім дивно. У картині "Десять років без права листування", знятої заслуженим радянським режисером Володимиром Наумовим, Олександр Панкратов-Чорний перед сексом із дружиною не може зняти ножний протез. В іншій подібній сцені того ж фільму Берія танцює з голою дівчиною під пісню "Ріо-Ріта", – описують спроби радянських режисерів продемонструвати глядачам інтимні стосунки на екрані.

Кадр із французького фільму "Секс і перебудова" (1990). Джерело: (afisha.ru)

За словами авторів публікації, в кіно порубіжної епохи еротика розвивалася за двома основними напрямками. По-перше, секс – це смішно, з цим посилом було знято безліч комедій. По-друге, це дуже небезпечно й до добра не доведе: в "перебудовній чорнусі" і соціальних драмах обов'язковим елементом було насильство над жінкою.

У картині "Серп і молот" (1994) в центрі сюжету – транссексуал. Джерело: (kino-teatr.ru)

Серед таких фільмів називають картини "Інтердівчинка" (1989) і "Аварія" – донька мента" (1989). Також виділяють фільми так званого кооперативного жанру, як "Мордашка" (1990). Паралельно з таким кіно почав зароджуватися і шоу-бізнес. Так, у 1991 році вийшов хіт групи "Мальчишник" "Секс без перерви" – реальний результат перебудови сексуальної революції.

Кадр із фільму "Колесо кохання" (1994). Джерело: (kino-teatr.ru)

"А в серпні 1991-го остаточно розпався Радянський Союз, і в кіно, на естраді і телебаченні стало можна практично все. Поки "Мальчишник" всього лише співав про різні сексуальні практики, гурт "На-На" візуалізував ідею повного розкріпачення. Кліп на пісню "Фаїна" втілював давньоримську або єгипетську оргію в дусі фільму "Калігула", – підкреслили в матеріалі.

Водночас стверджується, що еротика пішла з перебудовного, а потім і російського кіно так само стрімко, як і увірвалася в нього – на її зміну прийшло насильство.

Як повідомляв OBOZREVATEL, за часів СРСР діяла жорстка цензура, яка зокрема поширювалася і на кінематограф, тому в Союзі заборонялися до перегляду багато фільмів – західних і вітчизняних.