"Божественний дракон": як Китай готується до війни в космосі
Китай має власний багаторазовий космоплан, про який майже нічого не відомо. Офіційно апарат називається просто "багаторазовий експериментальний космічний апарат", а ім 'я Шеньлун, тобто "Божественний дракон", вигадали вже китайські ентузіасти.
Його найближчий аналог американський Boeing X-37B. Тож сьогодні Китай і США є єдиними країнами, які літають на багаторазових космопланах після того, як у 2011 році списали американські шатли.
За оцінками, Шеньлун має близько 10 метрів завдовжки, тоді як X-37B приблизно 9 метрів.
Схема в них однакова, це безпілотний апарат з несучим корпусом, який стартує вертикально на ракеті і автономно сідає на злітну смугу, як літак. Китай виводить його ракетою Long March 2F, тією самою, що доправляє на орбіту пілотовані кораблі "Шеньчжоу", зі старту в Цзюцюані. Тому масу апарата аналітики оцінюють у 7–8 тонн. Оператором є корпорація CASC, яка не розкриває ні характеристик, ні призначення, обмежуючись формулою про "технологічну перевірку багаторазових апаратів в інтересах мирного використання космосу".
Тенденція його польотів промовиста. Перша місія у вересні 2020 року тривала лише дві доби, друга у 2022 році 276 діб, третя з грудня 2023 року близько 266 діб. Четверта стартувала 7 лютого 2026 року і триває досі. 22 червня компанія LeoLabs зафіксувала поруч з космопланом невідомий об'єкт, який не збігався з жодним іншим у її каталозі, і Космічні сили США внесли його до реєстру.
Згодом з'ясувалося дещо цікавіше. За даними астрофізика Джонатана Макдавелла, апарат під час нинішньої місії двічі випускав і знову захоплював той самий малий супутник. Тобто Китай відпрацьовує не просто політ, а маневрування і захоплення об'єктів на орбіті.
Таємничість зберігалася до останнього. 26 жовтня 2026 року Розвідувальне управління Міноборони США вперше оприлюднило чітке зображення апарата у відкритій оцінці загроз у космосі. Показово й те, що Китай не зареєстрував ні місії Шеньлуна, ні випущені ним об'єкти в ООН, як того вимагає Конвенція про реєстрацію.
Американський X-37B поки що попереду. Він літає значно довше, від 434 до 908 діб на останніх місіях, і вміє виходити на високі еліптичні орбіти. У серпні минулого року він стартував у восьму місію, щоб випробувати квантові інерційні датчики і високошвидкісний лазерний зв'язок. Шеньлун поки працює на низькій орбіті, але тривалість його місій стабільно зростає.
Офіційно обидві країни говорять про відпрацювання маневрування, багаторазовості та розгортання малих супутників. Насправді ж це елементи систем військового космосу, і саме вони змінюють контур майбутньої війни.
Такий апарат може тижнями непомітно наближатися до чужого супутника, фотографувати його, перехоплювати сигнали, а за потреби осліпити чи зіштовхнути з орбіти, не залишивши уламків і доказів. Він здатен швидко вивести нові малі супутники замість знищених, щоб армія не втратила зв'язок і розвідку в розпал конфлікту. А багаторазовість дозволяє після кожної місії змінювати корисне навантаження, тож сьогодні це розвідник, а завтра інспектор чи мисливець за чужими апаратами.
Ми в Україні добре знаємо, що війна виграється там, де ти бачиш противника раніше, ніж він тебе. Starlink, супутникова розвідка і навігація стали для нас життєвою необхідністю, бо без них не працює наша основна зброя – дрони і артилерія.
Тепер боротьба переходить на рівень вище, і перемагатиме той, хто зможе засліпити чужі "очі" на орбіті й зберегти власні.
Космос перестав бути простором для науки і стає новою лінією фронту, на якій Китай уже вийшов на принципово нові позиції.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZ.UA – за посиланням...







