Зубов: війна Путіна більше не популярна в РФ, він опинився перед важким вибором. Інтерв'ю
Останні соцопитування, проведені в Росії, вказують на важливу тенденцію. Незважаючи на те, що за авторитарного режиму соцопитування не викликають великої довіри, все ж таки за ними можна судити про кардинальну зміну настроїв громадян країни-агресора. Сьогодні лише чверть із них хоче продовження війни проти України, при цьому більша частина – за мирні переговори з Києвом.
Влада в Кремлі також оглядається на виміри громадської думки та робить висновки. Сьогодні очевидно, що агресивна політика глави РФ Володимира Путіна більше не популярна в суспільстві, а отже, не є популярним і він сам. У цій ситуації Путін має вибір: чи то самому ініціювати реальні мирні переговори з Україною, чи бути поваленим, і тоді такі переговори розпочне нова влада РФ. Таку думку в інтерв'ю OBOZREVATEL висловив російський історик та опозиціонер Андрій Зубов.
– Останнє соцопитування російського "Левада-центру" показало, що 42% росіян "рішуче підтримують" війну Путіна проти України, а 32% підтримують загалом. При цьому лише 41% виступив за продовження військових дій, 53% – за мирні переговори. Чи враховує влада в Росії думку людей? Якщо так, до яких дій можуть підштовхувати такі результати соцопитування?
– Звичайно, влада враховує думку людей. А диктаторська влада – тим більше. Вона озирається не на владу парламенту, якого в Росії практично немає, а на те, чи підтримує її дії народ. Якщо народ не підтримуватиме владу, то влада не зможе керувати країною. Тож у будь-якому авторитарному режимі дуже активно працює пропаганда. Це перше.
Друге – це, власне, соціологічне опитування. Справа в тому, що за авторитарної системи, особливо жорсткої, на яку поступово перетворилася російська система, цінність соцопитувань невелика. "Левада-центр" – дуже чесний соціологічний центр, але люди просто бояться говорити правду.
Уявіть собі на хвилинку, що 1943 року в нацистській Німеччині якийсь нейтральний німецький соціолог на вулиці в Берліні ставив би людям запитання: "Чи підтримуєте ви політику Гітлера?" Знаючи, що якщо скажуть "Не підтримуємо", їх відправлять на гільйотину, люди, звісно ж, промовчать, ухиляться від відповіді або скажуть "Так, підтримуємо", щоб від них відстали. Те саме й у Росії. Тож довіряти цим опитуванням загалом не варто.
Але відсоток людей, які виступають проти політики влади,– це той мінімум, який завжди треба враховувати. Це справжні противники режиму. Насправді їх, звісно, набагато більше, але цей мінімум, безумовно, для нас важливий.
Якщо стільки людей у Росії вже хочуть переговорів з Україною, це свідчить про те, що насправді бажають переговорів набагато більше. І дійсно, нещодавно "Медуза" опублікувала дані секретного опитування, яке проводила Федеральна служба охорони (ФСО) вже після левадівського опитування. Воно показало, що більше ніж половина опитаних – за переговори з Україною та лише 25% за продовження війни.
Це свідчить про те, що громадська думка в Росії, безумовно, змінюється. Вона зрушується від підтримки війни до усвідомлення того, що війна безперспективна і вкрай важка для Росії.
Думаю, більшість цих людей не обтяжують себе моральними категоріями – що це погано, що війна в принципі – це злочин. Такі люди є, але їх меншість. Але людям тепер просто стало тяжко жити.
Тож агресивна політика Путіна швидко втрачає популярність у російському суспільстві. Це є констатація факту.
– Проте мені важко уявити, і вам, мабуть, також, що Путін, дивлячись на ці соцопитування, почне організовувати мирні переговори з Києвом.
– Ні, мені не важко це уявити. І навіть якщо цього не робитиме Путін, то це робитимуть люди після Путіна. Тому що Путін, безперечно, повністю пов'язав себе з війною. Війна непопулярна, а отже, непопулярний і Путін.
А якщо Путін непопулярний, то його просто так чи інакше буде відсторонено від влади, бо владу хочеться отримати багатьом. І ті, хто її отримає, зрозуміють, що вони будуть популярними, якщо розпочнуть переговори з Україною.
Отже, або сам Путін як досвідчений політик їх випередить і сам почне переговори, щоб зберегти популярність, або його усунуть й інші почнуть. Але у будь-якому разі до цього все йде.
Однак я хочу наголосити, що це відбувається не через доброзичливість чи зміни на краще російської еліти. Це відбувається виключно через те, що українська армія та українська держава мужньо чинять опір агресії вже десятий місяць. І саме це призвело до зміни суспільної свідомості в Росії.
– Ви знаєте, що в принципі про мирні переговори говорять давно, але Кремль має на увазі під ними свої ультиматуми. Водночас українська сторона давно озвучила головну умову переговорів: вони можливі лише тоді, коли останній російський солдат залишить територію України. Чи може це статися?
– Я думаю, так. Напевно, переговори розпочнуться трохи раніше, бо треба ще обговорювати, як вони залишать територію України. Скажімо, необхідно обговорити, як відбуватиметься евакуація армії та чогось ще. Це особливі переговори, вони необхідні, звичайно, до повного відходу.
Але безумовно, головне завдання – це повний відхід Росії з території України в її міжнародно визнаних кордонах. Я думаю, так чи інакше саме на це піде нове керівництво Росії. Інша справа – якщо саме керівництво України пом'якшуватиме свою позицію, тоді, зрозуміло, будуть якісь інші компроміси, інші умови.
Але якщо позицію України не пом'якшуватимуть, якщо вона залишиться такою ж жорсткою, як зараз, я впевнений, що Україна досягне успіху. Звісно, на жаль, багатьма жертвами.