Блог | Запуск ракети "Сармат": успішне випробування чи продумана імітація

Історія з черговим "успішним" запуском російського "Сармата" виглядає значно цікавішою, ніж це намагається показати кремль. І чим більше з’являється деталей, тим сильніше виникає відчуття, що ми знову спостерігаємо не повноцінний успіх, а дуже акуратно упаковану інформаційну операцію. 

Сама ситуація виглядає дивно з самого початку.

9 травня росія готувалася до чогось справді масштабного. Були закриті райони над Камчаткою, частково над Заполяр’ям, Оренбурзькою областю та акваторіями вздовж ймовірного маршруту польоту міжконтинентальної ракети. Такі обмеження зазвичай вводять не заради телевізійної картинки. Це стандартна підготовка до випробувального пуску МБР.

Але далі починається те, що погано стикується з офіційною версією.

Якби випробування пройшло повністю успішно, кремль повідомив би про це максимально швидко і максимально гучно. Особливо зараз, коли путіну критично потрібні будь-які символічні та стратегічні перемоги. Тим більше на тлі війни, санкцій, затяжного конфлікту та дедалі більшої кількості питань до стану російського ВПК.

Натомість – майже триденна пауза.

І лише 12 травня з’являються короткі кадри старту ракети та доповідь командувача РВСП Сергія Каракаєва путіну.

На перший погляд – звичайна історія про "успішний запуск". Але якщо уважно послухати формулювання, виникають дуже неприємні для кремля нюанси.

У радянській та російській практиці після успішних випробувань міжконтинентальних ракет майже завжди звучать стандартні фрази:

• "підтверджені характеристики на всіх етапах польоту",

• "бойові блоки прибули у заданий район",

• "цілі на полігоні Кура уражені".

І це не бюрократичні деталі. Для стратегічних ракет саме доставка бойових блоків до цілі є головним критерієм успіху.

Але цього разу Каракаєв сказав надзвичайно обережно:

"Пуск успешный, задача пуска выполнена".

І все.

Ні слова про проходження повного маршруту.

Ні слова про досягнення полігону "Кура".

Ні слова про роботу головних частин.

Ні слова про підтвердження розрахункових характеристик на всіх етапах польоту.

Для людини, далекої від теми, це може виглядати нормально. Але для тих, хто роками спостерігає за подібними випробуваннями, така лаконічність виглядає дуже нетипово.

Більше того, опубліковані відео демонструють лише сам старт і перші секунди польоту. А це взагалі нічого не доводить. Ракета могла нормально вийти із шахти, пройти частину активної ділянки траєкторії – а далі втратити керування, зруйнуватися або самоліквідуватися.

Саме тому відсутність кадрів або хоча б формулювань про досягнення полігону "Кура" виглядає настільки показово.

І тут є ще один важливий момент.

"Сармат" уже давно має репутацію вкрай проблемного проєкту. Після єдиного публічно підтвердженого успішного випробування у 2022 році навколо комплексу регулярно з’являлася інформація про невдалі пуски та технічні проблеми. Західні аналітики навіть фіксували наслідки ймовірної аварії на шахтній позиції у Плесецьку за супутниковими знімками.

Тобто мова йде не про стабільну серійну систему, а про надзвичайно складний і, схоже, досі "сирий" комплекс.

На цьому тлі нинішня історія виглядає зовсім інакше.

Найбільш імовірний сценарій наразі виглядає приблизно так:

• пуск дійсно відбувся 9 травня;

• ракета справді стартувала;

• частина польоту, можливо, пройшла штатно;

• але далі виникли проблеми, які не дозволили завершити випробування у повному обсязі.

Після цього кремль кілька днів чекав – чи не з’являться витоки, супутникові знімки, фото або відео аварії. Коли стало зрозуміло, що публічних доказів провалу немає, вирішили показати хоча б красивий старт і оголосити про "успіх".

Формально це навіть не брехня. Пуск справді міг відбутися. Але успішний старт і повноцінне успішне випробування міжконтинентальної ракети – це абсолютно різні речі.

І саме тому вся офіційна риторика зараз побудована напрочуд обережно.

Тому що для путіна "Сармат" – це вже давно не просто ракета. Це символ статусу "ядерної наддержави", один із ключових елементів психологічного тиску та внутрішньої пропаганди. І зараз кремлю настільки потрібен хоч якийсь стратегічний успіх, що навіть частковий або сумнівний результат намагаються подати як велику перемогу.

Але чим уважніше дивишся на деталі, тим сильніше виникає відчуття, що справжнього повноцінного успіху там могло і не бути.