"В Україні завжди була вольниця, а Росія – це рабство. Смерть Путіна нічого не змінить" – колишній КДБіст Попов

Президент Росії Володимир Путін анексував Крим заради Чорного моря і можливості мати вихід в Атлантичний океан, а ось на війну на Донбасі йому довелося погодитися. Це була ідея його оточення – в інтерв'ю OBOZREVATEL сказав Володимир Попов, колишній підполковник КДБ. В органах нацбезпеки СРСР він пропрацював 20 років.

У першій частині інтерв'ю читайте, чому спорт є політичним інструментом у Росії і що для глави РФ означає недавнє відсторонення збірної від Олімпіади-2020.

– Ще у 93-му ви зрозуміли, що при владі в Росії буде КДБ? Тому й поїхали з країни?

– Ні, я поїхав у 95-му, а в 93-му ухвалив остаточне рішення, розуміючи, що у цієї країни немає майбутнього. Після звільнення з КДБ до мене часто заходили мої колишні колеги і вони буквально з зубовим скреготом згадували Єльцина та інших. А я був повністю на його боці. При Єльцині були певні свободи, можна було бізнес відкривати, чимось займатися, а мої колеги це абсолютно не приймали. І коли я їм таке говорив, у них була відповідна реакція – хто не з нами, той проти нас. Висновок був абсолютно очевидним, я бачив куди країна піде. Розумів, якщо я проти них, треба їхати з Росії.

– Після свого від'їзду ви жодного разу в Росії не були?

– Ні. Потім після моїх публікацій і інтерв'ю, я для них зрадник. У кращому випадку мене там чекає в'язниця, а в гіршому... Навіть не розглядаю такий варіант. Мене нерідко запитують про ностальгію, але я завжди кажу: "Слава Богу мене це минуло. 25 рік живу в Канаді і жодної ностальгії не відчуваю".

– Дивно! Чому це так? Вам на стільки чуже все російське?

– Це перш за все. За часів Сталіна таврували безрідних космополітів, так ось, я за своєю природою космополіт. Мені все одно де жити. Там, де добре, мені добре. Хоча, напевно, це якість не найкраща, у мене немає почуття патріотизму і почуття причетності до народу, вихідцем якого я є. Не знаю добре це чи погано, але це так.

– Незважаючи на громадянство Канади, росіянином ви себе ви вже не вважаєте?

– Ні. Більше того, була ціла низка ситуацій, коли мені було соромно за те, що я росіянин. Канада – країна емігрантів, тут живуть люди з різних країн. Мені доводилося вибачатися перед німцями, які в 1953 тікали з НДР, перед угорцями, які втекли з Угорщини, перед чехами, що тікали з Чехословаччини, перед афганцями, які були змушені покинути Афганістан і, звичайно ж, перед українцями.

– Чому ж Росія така агресивна?

Читайте: Путін швидше Кремль віддасть, ніж Крим – Сенцов

– Рішення воювати і вбивати – це рішення людей із влади або ж рішення ста мільйонів росіян?

– Кожен народ гідний того уряду, який має. Але я цей вислів перефразував і кажу, кожен народ гідний тієї історії, яку має. Нічого не виникає з нічого, а народ-то раби. Відомий вислів Чехова, в різних варіантах можна так сказати – ми по краплині повинні виживати з себе раба. Так воно і є. Рабська психологія настільки вкоренилася, із століття в століття: нагорі цар-батюшка, нижче бояри, їм теж потрібно підкорятися. В Україні, на відміну від Росії, вольниця, до вас люди тікали, Запорізька Січ та інше.

– Як ви у 93-му зрозуміли, що до влади все одно прийде КДБ. Тому що демократія і Росія речі несумісні?

– Почнемо з того, що з часів появи спецслужб СРСР, вони називалися збройним загоном партії. Починаючи з кінця 80-х років партія і КДБ почали будувати іншу державу. Гроші ЦК йшли. Починаючи з 20-х років, за кордоном створювалися різні компанії, які повністю контролювалися спецслужбами СРСР, а заробітки йшли на підтримку комуністичних рухів Європи та Штатів. Коли нагорі стало ясно, до чого все йде, ці кошти стали виводитися, як здавалося керівництву СРСР, у прокомуністичну економіку. Вони думали, якщо партію заборонять, вона зможе жити і працювати. А насправді спецслужби хотіли скинути ярмо комуністичної партії і бути господарями життя, чого вони і добилися при Путіні.

– Тому у 99-му КДБ разом з олігархами, зокрема Борисом Березовським, привів до влади нікому невідомого силовика Володимира Путіна?

– Березовський створював про себе масу міфів і намагався створити про себе імідж сірого кардинала. Але, насправді, перебуваючи в кремлівських коридорах, він уловлював деяку інформацію і видавав, що він нібито щось вирішує і просуває.

Чому Путін взагалі в Москві з'явився? В кінці 80-90-х, коли він був поруч із Собчаком, нинішній Пітер мав серйозні проблеми з продовольством. Місто фактично голодувало. Тоді була ухвалена програма "корисні копалини в обмін на продукти харчування", якою займався безпосередньо Путін. Спочатку він очолював комісію міської ради з питань зовнішньоекономічної діяльності. Але ліцензії на це у Путіна не було. Він не мав права підписувати ті документи, за якими вивозилися корисні копалини за кордон, а на виручку купувалися продукти харчування.

За результатами розслідування комісії було виявлено, що всього було вивезено копалин на 110 мільйонів доларів, а натомість не привезено нічого. Стосовно Путіна і всієї його компашки була порушена кримінальна справа. Щоб врятувати його, Чубайс порекомендував його Бородіну, який очолював тоді АП Єльцина. Мовляв, є там у Пітері такий розумний хлопець, Володя Путін, давай його переведемо в Москву. І на цьому кримінальна справа була припинена.

Незабаром Путін отримав посаду начальника контрольно-ревізійного управління при президенті і став недосяжним. Я не згоден із тезою, що вибухи в Москві 99 року допомогли Путіну прийти до влади. Швидше, це була спроба навпаки. Хто це зробив? Для мене і до цього дня питання відкрите. Знаючи менталітет моїх колишніх колег, їх стан на момент розвалу Союзу і Комітету, його повної дискредитації, не вірю, що хтось пішов заради когось підривати будинки в такій ситуації.

Читайте: Поет Орлуша: Зеленський має позбутися ФСБ в СБУ. Це вони здали Донбас

Також я не вірю, що в низці політичних убивств у Росії винен Путін. Абсолютно ясно, що це не на його користь. Є структури, які діють в абсолютно інших інтересах. Те, що Путін з'явився на місці президента, винні прокомуністичні сили, які намагалися просунути інших людей – покійного Лужкова і Примакова. Це серйозні фігури, а Путін був ніхто, його ніхто не розглядав. Але завдяки телебаченню, і ось тут Березовський зіграв роль, стали всіляко дискредитувати Лужкова і Примакова. Поки йшла вся ця метушня, Путін і вискочив. Ніхто ж не думав, що він так надовго осяде. Але, як це буває, те, що тимчасово – то назавжди. Навколо Путіна консолідувався колишній КДБ і агентура, і завдяки їм, він всидів.

– Тобто Путін став президентом випадково?

– Більше того, для московських еліт, для офіцерів КДБ він був чужинцем, згодом ще й привіз за собою цілу команду. Він був фігурою абсолютно небажаною. В одному інтерв'ю кілька років тому Коржаков, колишній охоронець Єльцина, висловив думку, що, мовляв, звідки вони взялися? Ми в 91-93 рр. билися за владу, а ці прийшли і її захопили!

Путін виявився президентом волею випадку, хоча треба віддати належне, він дивовижний щасливчик. За часів пізнього Брежнєва і Горбачова вартість нафти не перевищувала 15-20 доларів за барель, а при цьому диваку до 150 доходила. Думати ні про що не треба, кран відкривай і закривай, тому економіки в Росії як не було так і немає. Вони ще й створюють економічний тиск на Україну, і на всі європейські країни: хочу краник відкрию, хочу закрию. Тут розуму великого і не треба.

– Якось же він зумів 20 років утриматися при владі і поки не подає ознак, що піде у 2024-му.

– Який варіант більш імовірний?

– Нещодавно в одному політичному російському шоу прозвучало, що близько 86% населення Росії хотіли б повернутися в СРСР. Я вже не кажу про колосальну підтримку Сталіна серед росіян. Там хоч були мізерні зарплати, зате скільки халяви було! А те, що свободи немає, то ладно, і так добре було. Тому і йде розворот Росії в інший бік.

26% російських дітей живуть у злиднях, а 22% населення – нижче порогу бідності. Тому рано чи пізно буде соціальний вибух. Єдине, що допомагає везунчику-Путіну, це інертність російського народу. Раніше жили за гаслом "аби не було війни", так і зараз. Правда, пити стали менше.

– Чому Путін почав воювати з Україною, навіщо анексував Крим і пішов війною на Донбас?

– Думаєте, це його ідея була? Поясню, чому я так говорю. За результатами Першої світової війни розпалася Османська імперія. За договором поміж країнами Антанти, в яку і входила Росія, Константинополь повинен мав відійти до Росії, відповідно вона отримувала контроль над протоками Босфор і Дарданелли. Оскільки Чорне море – це внутрішнє море, протоку закрили і все, флот нікуди не вийде. А Росія весь час прагнула бути океанською державою, щоб мати океанський флот. Без Криму у Росії не було б і повноцінного флоту в Чорному морі. Звідти і Сирія, тому що Сирія – це військово-морська база, що забезпечує вихід в Атлантичний океан. Ось звідки взялися всі ці війни.

Донбас – це вже інше. Є такий олігарх у Росії Костянтин Малофєєв. За ним стоїть більш вагома в політичному сенсі фігура, колишній полковник спецслужб. Ще на початку 90-х років вони створювали патріотично-патріархальні організації й інтегрувалися в церковні організації. І той же Малофєєв організував приїзд в Україну і Крим церковних реліквій, скіфське золото й інше. Глава його служби безпеки Гіркін-Стрельцов кинувся на Донбас.

У цьому випадку Путін був поставлений перед фактом. Крим він хотів захопити тому що це непотоплюваний авіаносець, що забезпечує йому вихід в Атлантичний океан, а ось у частині Донбасу він був поставлений перед фактом і мав ухвалити рішення. Потім уже такий вузол зав'язався, який потрібно якось розв'язати.

– На останній нормандській зустрічі домовилися, що потрібно зустрічатися і домовлятися далі.

– Я не бачу жодних перспектив і налаштований дуже песимістично. Ситуація з Кримом і Донбасом вирішиться тільки за однієї умови: після розпаду Росії. Поки Росія буде сильною, все так і залишатиметься. Тому Україні потрібно займатися своїми внутрішніми справами, піднімати економіку, життя людей, а Крим і Донбас відкласти на довгу перспективу. Поки Росія сильна, нічого не вийде, а сама Росія ці території не віддасть.

Читайте: У Москві за український прапор нападали. Був масовий психоз – Рубінштейн

– Чому ви вважаєте, що Росія розпадеться?

– Розпадеться однозначно, як тільки погіршиться фінансове становище. Всі кошти, які надходять до Федерального бюджету, надходять з усіх країв Федерації. Периферія дуже погано розвивається. Медведєв сам недавно сказав, що досить від'їхати 100-150 км від Москви і все, ні водопроводу, ні електрики. Коли центральна влада ослабне і буде недостатньо фінансування, всі скажуть: а навіщо нам ця центральна влада? Якутія ж намагалася відділятися, у них є нафта й алмази, вони можуть жити. Урал теж про себе заявляв, у них там маса промислових підприємств, те ж саме на Далекому Сході. Росія просто приречена на розпад. Більше того, як правило, всі імперії рано чи пізно розпадаються. Росії ще пощастило, вона загорнута більш-менш у своєму імперському стані.

– Це перспектива найближчих десятиліть?

– Я б хотів сказати, що після смерті Путіна щось зміниться, але за ці роки настільки вкоренилася за допомогою спецслужб політична ситуація, що буде Путін чи не Путін, буде подібна до нього людина. Будь-кого іншого просто не допустять або зметуть. Ось такий тренд у країні, що альтернативи Путіну немає, тільки в такому руслі країна буде рухатися.

– Тобто в Кремлі і далі перебуватимуть ФСБ і силовики?

– 100%. Незалежно від того, буде Путін чи ні, головне, щоб був путініст. А росіяни будуть існувати як можуть, виходу у них немає. Зрештою, їм ніколи не було комфортно в їхній країні. Багато може і хотіли б виїхати, але це не так просто рушити куди-небудь. Побудувати нове життя в чужій країні не кожен може.