В СРСР орудували злочинні банди: грабували, вбивали й калічили людей
На території СРСР регулярно з'являлися злочинні угруповання, і кожне відрізняв свій унікальний почерк.
Як пише russian7.ru, на сьогодні відомо про 5 найгучніших – "Чорна кішка", "Фантомас", "Тяп-ляп", "Санітари", "Білий хрест".
Банда "Чорна кішка" 3 роки своїми зухвалими злочинами не давала спокою москвичам. Банда Мітіна раз у раз "зривала" великі суми грошей і вислизала неушкодженою. Роботу слідчих ускладнювала відсутність у членів банди всяких зв'язків з кримінальним світом – вони зразкові працівники Красногорського оборонного підприємства. Слідчих зацікавив той факт, що всі злочини бандити здійснювали біля стадіонів. І дійсно, деякі зі зловмисників виявилися спортсменами.
"Фантомас". З 1968 по 1973 роки в Ростові-на-Дону орудувала одна з найгучніших банд, чия діяльність стала частиною радянського кримінального фольклору. Банду братів Толстоп'ятових ще називали "Фантомасами", через їхню любов до надягання на голову жіночих панчох. Відмінною рисою злочинної групи було використання саморобної вогнепальної зброї та детальне опрацювання плану розбійних нападів. Основними цілями банди ставали магазинна виручка, а також зарплати, що перевозяться інкасаторами.
На совісті злочинців 14 озброєних нападів, кілька вбивств і 150 тисяч награбованих рублів. Цікаво, що один з членів банди Самасюк нерідко зізнавався колегам, що мріє померти на мішку з грошима. 7 липня 1973 року його бажання було виконане, коли під час перестрілки з міліціонерами він в останній раз припав до жаданих скарбів. У цей день і закінчилася безславна історія "Фантомасів".
"Тяп-ляп". У середині 1970-х років Казань захлеснула хвиля молодіжної злочинності – в лідери бандитського руху вибилися "Тяп-ляпівці" (іронічна назва пов'язана з заводом "Теплоконтроль"), які не просто билися з конкурентами з інших районів – вони їх вбивали. Один з лідерів угруповання Хантіміров не ставив перед собою іншої мети, як бити і калічити людей. Культ сили він формував і в своїх підлеглих. Вихідці з "качалки" могли запросто штрикнути ножем або забити до напівсмерті випадкового перехожого.
Демонстративну і криваву акцію залякування "Тяп-ляпівці" влаштували у "Палаці культури ім. Урицького" під час дискотеки. Увірвавшись в приміщення, вони залізними прутами стали нівечитиимолодих людей. Навіть серйозно травмовані підлітки не скаржилися міліції – боялися розправи. Бандити осміліли настільки, що почали застосовувати вогнепальну зброю і гранати. Лише 31 серпня 1978 року, коли вони вступили в серйозне протистояння з міліцією, служителі правопорядку змушені були застосувати силу і знешкодити банду. Четверо учасників угруповання були засуджені до розстрілу.
"Санітари". Переодягнені у лікарів злочинці, користуючись довірою людей, вривалися в квартири, катували, вбивали, а потім і грабували мешканців. Втім, боялися не всі, а ті, у кого водилися великі гроші – спекулянти.
"Санітари", наркомани зі стажем, були нижчою ланкою банди, що виконувала чорну роботу. Зрозуміло, навіщо потрібні були гроші грабіжникам – ампула промедолу або морфію коштувала близько 25 рублів, а їм потрібна постійна "підживлення". Це була кругова система: гроші дозволяли купувати наркотик, а його продаж давала можливість заробити ще більше. Бандитів згубила жадібність. "Санітари" самі хотіли збути товар – на цьому і попалися. Від них ниточка потягнулася до споживачів, і через покровителів привела до організаторів злочинного співтовариства.
"Білий хрест". В кінці перебудови на вулицях Ленінграда все частіше стали з'являтися листівки, де невідомі, які називали себе організацією "Білий хрест", закликали громадян приєднуватися до збройної боротьби проти "червоного фашизму". Серед них був організатор "визвольного руху" – міліціонер Аркадій Макєєв. Використовуючи чужу табельну зброї, протягом року спритні злочинці розбурхували жителів Ленінграда. Зокрема, члени угруповання вбили інкасатора, зазіхаючи на велику суму грошей, застрелили вартового, намагаючись проникнути на склад зброї військової частини. Але все невдало.
Банду затримали під час підготовки терористичних актів. Подільників Макєєва засудили до різних термінів ув'язнення, а ватажка до розстрілу, який пізніше замінили на довічне ув'язнення. Це трапилося за рік до падіння СРСР.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в СРСР люди жили в квартирах на пташиних правах і в будь-який час могли бути виселені, це скоріше нагадувало договір довгострокової оренди, ніж власність.