Блог | У Росії стався державний переворот

Так, так, в Росії стався державний переворот. Перші спроби спецслужб вирвати владу у цивільних були зроблені майже відразу після приходу Путіна до влади. Досить згадати історію з арештом Ходорковського, коли глава адміністрації Путіна Олександр Волошин дізнався про це постфактум, Більш того: силовики, які готували арешт, до останнього моменту морочили Волошину голову розповідями, що це просто неможливо.

Тепер всі маски скинуті і силовики повністю контролюють країну. Всі формально-конституційні органи влади або є чистою декорацією (як, наприклад, всі представницькі органи) або повністю підкоряються силовикам, як, наприклад суди і виконавчі органи влади.

Залишається питання, а що там Путін? Але, в реальності, відповідь на це питання вже не має значення, адже Путін тому залишається при владі, що обслуговує інтереси силового блоку. Перестане їх обслуговувати – перестане бути президентом.

Маркс писав, що пролетаріат тоді візьме владу, коли сам себе усвідомить як домінуючу силу. Тобто коли з "класу в собі" перетвориться в "клас для себе".

Проектуючи цю думку на сьогоднішню ситуацію можна тільки гадати: чи відбулося це усвідомлення в головах у силової верхівки Росії або ще ні. Так чи інакше, але об'єктивно влада Путіна тепер уже стала номінальною. І питання перетворення силовиків в "клас для себе" – питання дуже недовгого часу.

Хоча особисто я вважаю, що це вже сталося. І непрямим (але дуже промовистим) свідченням цього є добровільна (?) самоізоляція Путіна. Він просто зник. Всі його рідкісні останні появи носять суто ритуальний характер і швидше свідчать на користь цього припущення, ніж його спростовують.

Путін фактично знаходиться під домашнім арештом. Його стала вже анекдотична боязнь за свою шкуру, полегшує силовикам процедуру його ізоляції і дозволяє їм уникнути некрасивих сцен з його реальним арештом.

Схоже він і сам уже усвідомив новизну свого становища і не дуже-то рветься на волю. А оточення люб'язно підтримує в ньому ілюзію того, що він як і раніше цар-гори: організовують йому телеконференції, якісь невиразні виходи до преси, щодня кладуть йому на стіл ретельно цензуровані записочки...

Фактично ми маємо справу з ситуацією "Ленін в Горках-2". Коли Сталін спеціально для улюбленого вождя друкував фейковий випуск газети "Правда" в одному екземплярі...

Єдине, з чим я не можу погодиться, слухаючи міркування безлічі спостерігачів, які коментують ситуацію подібним же чином, так це з тим, що це не може тривати довго.

Помиляєтеся, дорогі мої. На жаль, це може тривати дуже довго. Немає ніяких причин (вся пафосна белетристика – не береться до уваги), чому це не може тривати довго.