У Росії Тесака поховали у білій труні. Фото і відео
Російського пропагандиста Максима Марцинкевича на прізвисько "Тесак", який наклав на себе руки в СІЗО, в суботу, 3 жовтня, поховали в білій труні на Кунцевському кладовищі в Москві.
Як повідомляє Telegram-канал "360", траурна церемонія пройшла без пригод і провокацій. На прощання з ним прийшли натовпи людей (щоб подивитися відео, доскрольте до кінця новини).
На кладовищі ввели додаткові заходи безпеки: відвідувачі проходили через металодетектори, сумки і рюкзаки перевіряла поліція.
Марцинкевича знайшли мертвим в одиночній камері СІЗО, де він перебував тимчасово для подальшої пересилки в Москву, в середині вересня. Поруч була передсмертна записка, в якій говорилося, що Тесак не хоче "доставляти неприємності адміністрації СІЗО" і просить передати своїй цивільній дружині, що живе в Єкатеринбурзі, книгу про комунізм і особистий щоденник.
Відзначимо, Максим Марцинкевич – російський громадський діяч, відеоблогер неонацистського толку, співзасновник і ідеолог неформального громадського руху "Реструкта", який діяв на пострадянському просторі. Вперше Марцинкевич отримав популярність як скінхед і лідер міжрегіонального відділення неонацистської молодіжної організації "Формат 18". Він був тричі засуджений до кримінального покарання за ст. 282 КК РФ (Збудження ненависті або ворожнечі, приниження людської гідності). Останній його вирок – 10 років колонії суворого режиму – був озвучений в грудні 2018 року.
Причиною судимостей Максима Марцинкевича були ролики, що містять расистські та нацистські заклики. Також він відбував покарання за розбій і хуліганство.
Підкреслимо, в 2013 році в ЗМІ вже з'являлася інформація про самогубство Максима Марцинкевича. Через деякий час вона була спростована. Також подібні повідомлення спливали і в 2007 році. Цікаво, що інциденти відбувалися після того, як "Тесака" засуджували до тюремного ув'язнення.
Як повідомляв OBOZREVATEL, в червні 2020 року засновник скандального російського паблік "Чоловіча держава", активіст Владислав Поздняков був убитий в Стамбулі. Історія набула широкого розголосу в ЗМІ, однак офіційне підтвердження інциденту так і не було оприлюднено.