У Кремлі чекають, коли Путін здохне, до "виборів" він може не дожити: інтерв'ю з Курносовою
Глава країни-агресора Росії Володимир Путін не поспішає оголошувати про свою участь у чергових президентських "виборах" у Росії, призначених на березень 2024 року. Хтозна, що може статися за ці місяці? Зрештою, кремлівський диктатор може просто не дожити до них. Але ймовірно, що він оголосить про своє рішення 4 листопада, у День народної єдності. Щодо його "конкурентів", то їх уже підбирають. До цієї гри Кремля може бути залучений навіть антивоєнний кандидат Григорій Явлінський.
Щодо настроїв у "вежах Кремля", то там домінує лише одне очікування: коли Путін здохне. І справді в таких диктаторських режимах змінити ситуацію може лише усунення першої особи. І тут є три варіанти. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловила російська опозиціонерка Ольга Курносова.
– Не зрозуміло, чому у Кремлі досі тримають інтригу щодо участі чи неучасті Путіна у виборах. Як ви вважаєте, з чим це пов'язано? Чи можна сказати зі стовідсотковою впевненістю, що Путін все-таки візьме участь у цьому заході?
– Стовідсоткової впевненості ніколи ні в чому не буває. Зрештою, мало що може статися. Можливо, Путін до виборів не доживе.
Що стосується того, чому про це досі не оголошено – вони мають якийсь сценарій передвиборчої кампанії, і, відповідно, все це має бути приурочено до якоїсь красивої дати. Найімовірніше, Путін оголосить про своє висунення у День народної єдності, 4 листопада.
– Ви припускаєте, що вибори можуть бути скасовані – з тієї чи іншої причини? І чи потрібно це зараз Кремлю?
– Ні, я вважаю, що вибори обов'язково пройдуть, бо Путін є юридичним формалістом. Йому важливо тикати всім у носа, що його обрали російські виборці. Зрозуміло, що більшість цивілізованих країн світу вже сьогодні чудово розуміють: те, що відбудеться у березні, виборами назвати ніяк не можна, це не відповідає жодним загальноприйнятим стандартам виборів.
Міжнародна організація Freedom House ще 2017 року надала індекс "нуль" виборним процедурам у Росії. За цим параметром Росія зрівнялася з такою "чудовою" організацією, як ХАМАС. У секторі Гази індекс електоральних можливостей "нуль", і в РФ теж "нуль".
Тож, звісно, ніхто ці вибори виборами не вважає. Проте Путіну важливі юридичні формальності, і він скасовувати вибори не буде.
– Саме щодо формальностей. Ми бачимо, що Путіну вже знайшли трьох "конкурентів", причому кожен з них не повинен бути молодшим за 50 років. Це Зюганов від комуністів, Слуцький від ЛДПР та Нечаєв від "Нових людей". Останні хочуть запропонувати замість Нечаєва 39-річного Даванкова, але Кремль буцімто турбує його молодість. На вашу думку, чи справді вік – це проблема Путіна у контексті виборів?
– Я не думаю, що в контексті того, що відбуватиметься у березні – я не можу назвати це виборами, це квазівибори, псевдовибори, електоральні процедури, але ніяк не вибори, – для Путіна є хоч якісь проблеми. У Росії давно ліквідовано публічну політику як клас.
Політичні партії не є такими, тому що їхня реєстрація та всі їхні можливості проходять узгодження в управлінні внутрішньої політики адміністрації президента. Тож там ніхто навіть кашлянути не може без погодження з АП. Тому й усі кандидати також узгоджуватимуться в АП.
Єдине питання, яке на сьогодні видається мені ще не до кінця закритим – чи наважаться зареєструвати якогось нібито антивоєнного кандидата, умовного Григорія Явлінського.
За ентузіазмом, з яким АП намагається спонукати опозицію пограти в єдиного кандидата – а крім як іграми я це назвати не можу, – я роблю висновок про те, що остаточного рішення вони ще не ухвалили. І якщо якусь частину опозиції вдасться до цього схилити, можливо, й відбудеться висування. З максимальною ймовірністю Григорія Явлінського. Чому саме його? Бо він маркований як антивоєнний кандидат. Якщо вони будуть впевнені, що він не отримає більше 1% голосів, можливо, вони зважаться на це висування, щоб показати, що людей, які проти війни, у Росії не більш ніж 1%.
– Чи вважаєте ви, що під березень Путіну знадобляться якісь перемоги? Ми знаємо, як це було раніше – він постійно намагався приурочити якісь досягнення до "виборів". Чи припускаєте ви, що й цього разу можна очікувати на щось подібне?
– Принаймні йому треба буде зобразити щось подібне. Але оскільки всі засоби масової інформації перебувають під його повним контролем, то по суті перехід будь-якої хатини лісника під контроль збройних сил Росії можна буде подати як суперпупер-перемогу. Будь-яке маленьке селище – все що завгодно.
Але не забувайте, що напередодні буде ще й річниця повномасштабного вторгнення. Тому в будь-якому випадку вони щось готуватимуть. Не знаю, що в них вийде, але якийсь зимовий наступ вони точно планують.
– Останнє запитання – щодо настроїв у "вежах Кремля". Що сьогодні хочуть еліти від цих "виборів"? Чи можуть вони скористатися приводом виборів для того, щоб, наприклад, змінити владу в Росії?
– Мені здається, в елітах панує очікування, коли Путін здохне. Але від цього не легше, бо поки що вони не готові ніяк діяти.
Подивимося. Але я не думаю, що будь-які зміни в Росії будуть пов'язані саме з цим голосуванням. Як і раніше, я вважаю, що зміни в такій диктатурі, яка сьогодні існує в Росії, можливі лише за допомогою силових методів.
Силові методи можуть бути різними. Це може бути палацовий переворот, коли, умовно кажучи, Путіна грохнуть самі. Це може бути революція, можливо, зовнішній вплив внаслідок перемоги України або якась комбінація з цих трьох речей.
Наприклад, палацовий переворот, який підтримає вулиця і ті росіяни, котрі вже зараз зі зброєю в руках воюють за перемогу України та за визволення Росії. Я ще й ще раз говоритиму, що поразка Путіна – це перемога простих росіян, бо для них це єдиний спосіб звільнити свою країну та самих себе від тієї диктатури, яка сьогодні сидить у них на голові.