Путін нахабно і цинічно сміється нам в обличчя. Але є спосіб його провчити — Фельштинський

Російська Федерація продовжує вести гібридну війну не тільки з Україною, але і з усім світом. Загострюючи обстановку за допомогою проросійського лобі, Володимир Путін крок за кроком дестабілізує ситуацію в Європі і США. Втручання у вибори до американського Конгресу, порушення виконання договору РСМД, підігрівання протестних акцій у Франції — Кремль завдає своїх ударів по окремих точках, тим самим змінюючи ситуацію на свою користь.

Якими будуть наслідки диверсійної війни РФ проти Заходу, у що виллються напружені відносини між Росією і США, чи збирається Путін розпочати Третю світову війну і що буде з Україною — OBOZREVATEL дізнавався у американського історика російського походження Юрія Фельштинського.

Читайте: "Росія українців не покине!" Лавров відзначився погрозливою обіцянкою

— Дональд Трамп скасував офіційну зустріч із Володимиром Путіним в Аргентині через конфлікт України і РФ у районі Керченської протоки. Але неофіційно коротка зустріч все ж відбулася. За словами Путіна, сторони обговорили ситуацію із захопленням українських кораблів і екіпажу, але кожен залишився при власній думці. Як цей інцидент позначиться на двосторонніх відносинах між країнами?

— Варто розуміти, що Трамп скасував зустріч не на знак протесту проти чергового акту агресії Путіна, а для того, щоб йому не довелося публічно засуджувати Путіна, бо Трамп знав, що жодного критичного слова щодо Путіна він висловити не може. Так що президент США скасував цю зустріч заради себе, щоб не наражатися критику, як це було після його зустрічі з Путіним у Гельсінкі.

Якби Трамп зустрівся з Путіним і піддав би його публічній критиці, нам було б про що говорити. А в даному разі ми маємо справу з черговим маневром Трампа, мета якого підлаштуватися під Путіна так, щоб на це не звернула уваги громадська думка США і світу. І тепер "відмова" американського президента зустрічатися з Путіним для розмови сприймається як своєрідний протест проти дій Росії, тоді як Трамп мав на увазі прямо протилежне — вкотре відмовитися від критики російського керівництва.

Читайте: США демонстративно проігнорували Росію: у Москві розлютилися не на жарт

— Саме після захоплення українських кораблів з екіпажем у Керченській протоці почали надходити повідомлення про нарощування військової потужності з боку Росії на кордоні з Україною, а також у Криму. Ситуація дуже напружена, і тут хотіла б запитати, чи зважиться Володимир Путін на широкомасштабний наступ? Тут же кажуть, що після блокади Азовського моря у Росії є всі шанси заблокувати українські порти і в Чорному морі. Як гадаєте, який може бути розвиток ситуації?

— Взимку великомасштабні наземні операції проти України, як мені здається, Путін проводити не буде, хоча ми знаємо про зосередження російської бронетехніки на кордоні. Чи є у Путіна можливість без втрат для російського флоту завдавати ударів по Україні на морі та з моря? Думаю, що є. Проблема в тому, що при зіткненні свідомо сильнішого противника (Росії) зі свідомо слабшим (Україною) останній завжди зобов'язаний розглядати той чи інший агресивний крок Росії як навмисну провокацію Путіна.

Коли терпець Україні урветься, і вона "піддасться на провокацію" і почне реагувати — сказати важко. Це дуже тонка психологічна гра у політичному покері, де у Путіна, на жаль, є очевидна перевага, оскільки він веде наступальну війну, а Україна — оборонну.

Читайте: "Ми втратимо всю Україну": Лавров прояснив плани Росії щодо "ДНР" і "ЛНР"

Україна не має завдання переходити російський кордон, вдиратися на російську територію, топити російський флот і наступати танковими колонами (бо для чого іще зосереджувати танки на кордоні?) на столицю сусідньої держави. У Путіна такий стратегічний план щодо України є. Зрозуміло, у протистоянні російській агресії Україні потрібні союзники. Їхній пошук — найскладніше завдання українського уряду.

— Чи готова Америка тиснути на РФ через Україну, і до яких методів може вдатися?

— Якщо під Америкою мати на увазі президента Трампа і Білий дім, тобто адміністрацію президента, то ні, не готова. І не просто не готова, а навпаки: Трамп має прямо протилежну мету — здати Путіну все, що можна, зокрема і Україну.

Інша річ, що можливості Трампа обмежені. Він все ж таки не диктатор у США. Він всього лише президент. Є Сенат і Конгрес. Є Пентагон. Після останніх виборів до Конгресу, коли там більшість отримали демократи, що протистоять Трампу, його можливості з січня 2019 року будуть ще більш обмежені, порівняно з періодом 2017-2018 років.

Читайте: "Ціна агресії": у США закликали Трампа посилити санкції проти Росії

До того ж більшості американців зрозуміло, що Росія дійсно втручалася в американські вибори на боці Трампа. Когось (приблизно 50% населення) це хвилює. Когось (приблизно 40% населення) це не хвилює взагалі. Але факт залишається фактом. Тиснути на Росію в такій ситуації, коли немає єдності Конгресу і Білого дому, досить важко. І Україна тут навіть не головний привід для тиску. Головний — гібридна війна Росії проти США, втручання в американські президентські вибори 2016 року.

Оскільки кандидат Росії — Дональд Трамп — на цих виборах переміг, то, звісно, він всіляко перешкоджає розслідуванню вчиненого ним і Путіним злочину.

— У контексті ескалації конфлікту, як ви вважаєте, чи зможе США надати Україні військову допомогу?

Читайте: Привіт Путіну: літак США пронісся над Україною

— Формальна відповідь на це питання: так, звісно. Бо питання про військові поставки багато в чому залежить саме від Конгресу і Пентагону, а не від президента, я вважаю, формально кажучи, Україні нічого не загрожує. Президент може накласти на рішення Конгресу про військові поставки вето. Але за наявної ситуації вето президента буде легко подолати двома третинами голосів конгресу, так що Трамп навряд чи ризикуватиме черговою публічною поразкою.

Тут більше питання у масштабах цієї військової підтримки, питання в тому, якою ця допомога буде і наскільки вона може бути глобальною, великомасштабною і визначальною в сенсі превентивного попередження російської агресії. І тут, звісно, ми повинні обговорювати не формальну допомогу, а реальну. Я не знаю відповіді на це питання.

Приводячи Трампа у Білий дім, Путін розраховував на те, що в майбутній війні проти України Трамп стане його відкритим союзником і США не нададуть допомоги Україні, а, навпаки, публічно підтримають Путіна політично, визнавши право Росії на насильницьке приєднання України (у віддяку за надання Трампу допомоги під час передвиборчої кампанії проти Хілларі Клінтон). На це сьогодні Путін розраховувати не може, бо через розпочатий у США скандал про російське втручання в американські вибори руки Трампа багато в чому зв'язані, і своїх зобов'язань перед Путіним він виконати не може.

Читайте: Зустріч Путіна і Трампа: у США вдалися до рішучого кроку через Україну

Проте Трамп, звісно ж, є гальмом для всіх тих американських інститутів — Конгресу і Пентагону насамперед — які готові були б в умовах безперервної російської агресії проти України надати Україні ту чи іншу допомогу. Ту чи іншу, наголошую. Тому що на відкрите військове втручання США або НАТО на боці України, я вважаю, розраховувати неправильно.

— Ви писали, що мета Путіна — захопити Європу. У нього це вийде? Чи чекати на Третю світову війну, чи навчена гірким досвідом Європа все ж зможе протистояти?

— Європу навіть Сталіну захопити не вдалося. Так що настільки прямолінійне завдання Путін перед собою не ставить. Стратегічно він розраховує домогтися розпуску НАТО, розвалу Євросоюзу, приєднання до Російської Федерації тих чи інших колишніх радянських республік; через втручання у вибори в європейські країни Путін планує привести до влади своїх маріонеток у Європі, типу нинішнього президента Земана у Чехії.

Читайте: Протести у Франції: Боровий назвав руйнівну мету Путіна

Звісно, Путін працює і над радикалізацією, точніше "фашисизацією" Європи загалом. І ми спостерігаємо очевидне зрушення європейського виборця вправо: у Польщі, Німеччині, Італії, Австрії, Чехії, Угорщині... Британія проголосувала за вихід з Євросоюзу. У Франції зараз російські "тролі" і новинні ресурси активно беруть участь у підігріванні протестних настроїв французів (як це з успіхом, може не настільки масштабно, робилося під час передвиборчої кампанії і в США). Путін шкодить усюди, де це можливо. Це диверсійна війна, яка Путіну коштує дешевше за традиційну.

Якщо Євросоюз розвалиться, на що сподівається Путін, відривати від Європи країну за країною стане набагато простіше. Але не треба вважати, що йдеться лише про військову окупацію, як було в радянські роки. "Гібридна війна" це щось типу "перманентної революції" Троцького. Це безперервний наступ усіма можливими, але при цьому різноманітними способами, це безперервна підривна діяльність і завдавання ударів за будь-якої зручної нагоду.

Це, повторюся, установка на постійне заподіяння "противнику" збитків. А противник для Путіна — весь світ, що не увійшов іще в орбіту Кремля. Кінцева мета — підпорядкування Європи і США, які втомилися чинити опір спецопераціям Кремля і здалися під загрозою ядерного шантажу Росії. Це те, як бачить свою війну з цивілізованим світом і свою перемогу над ним Путін. Звісно, такі розрахунки слід визнати утопічними. Але ж ми маємо справу з людиною, ментальність, культура і ерудиція якої не пішла вище рівня підполковника радянського КДБ. Це дуже важливо розуміти і враховувати. Ми маємо справу з КДБшником середнього рівня.

Читайте: ''Мало не здасться'': Лавров пригрозив Україні війною через Крим

Третя світова війна буде перш за все кінцем Путіна, режиму Путіна і Російської Федерації в тому вигляді, в якому вона існує сьогодні. Путін чудово це розуміє. Але Путін не планує розпочинати Третю світову війну. Втім, ні Першу світову війну, ні Другу, "навмисне" ніхто не починав. Ми тільки заднім числом дізнавалися, що цей військовий конфлікт в історію увійде як світова війна. Так і в цьому разі може виявитися, на жаль.

— Можливий вихід США з договору щодо РСМД. Чи існує ймовірність його збереження або перегляду з приєднанням Китаю?

— Я не військовий експерт — кажу вам відверто. Я не знаю, що саме стосовно життя звичайної людини означає збереження або порушення договору щодо РСМД. Я підозрюю, що для всіх нас це досить технічний момент, який не має до нашого життя відношення.

Читайте: ''Ракетний'' конфлікт з США: Кремль попросив допомоги у Китаю

Яке відношення цей договір мав до російського вторгнення у Грузію у 2008 році? Жодного. Яке відношення цей договір мав до російського вторгнення у 2014 році в Україну? Жодного. Тому, звісно ж, іноді мені здається, що всі ці публічні дискусії про збереження, або не збереження договорів типу РСМД, є своєрідним відволіканням уваги громадськості від реальних політичних проблем. Повторюю, з цього не випливає, що Росія не порушує тих чи інших технічних пунктів тієї чи іншої технічної військової угоди. Упевнений, що порушує. Але це не головна наша проблема сьогодні. Головна: це налаштування Путіна на дестабілізацію Європи, включення у сферу впливу Росії Східної Європи і захоплення європейських територій, що раніше входили до складу СРСР.

— На тлі цієї новини оборонний комітет Ради Федерації пропонує оновити ядерну доктрину РФ. Є побоювання внесення до документу пункту про можливе нанесення превентивного ядерного удару. Що знову задумали у Кремлі?

— Нічого принципово нового там не придумали. Нас уже кілька років, починаючи з документального фільму "Світоустрій", в якому взяв участь Путін, шантажують тим, що "в разі чого" Росія почне термоядерну атаку проти всього цивілізованого людства. Як саме Росія оновлює свою термоядерну програму, звісно ж, має значення для військових технічних експертів, які займаються контролем над озброєннями Росії. Але до теми окупації Криму, прямо скажемо, це відношення не має.

Читайте: ''Атомний дощ у ядерній пустелі'': в Росії пригрозили ''стерти з карти світу'' бази НАТО в Європі

Я не думаю, що Путін щиро планує починати термоядерну війну. Гадаю, Путін правильно розрахував, що шантаж такого типу атакою на всіх подіє страхітливо, і під прикриттям цієї теоретичної можливості можна буде по шматочках відривати від Європи один регіон за іншим. То Абхазію, то Південну Осетію, то Крим, то Донецький та Луганський регіони, то військові кораблі сусіда тощо. Звісно, будь-яка людина смертна, Путін також. З якою швидкістю він має намір виробляти захоплення і скільки встигне захопити, сказати важко. Сам Путін теж не знає відповіді на це питання, зрозуміло.

— Розуміємо, що гонка озброєння між США і РФ триває, чим це загрожує світу?

— Гонка озброєнь з точки зору обивателя, до яких ми всі відносимося, це марна витрата грошей на обладнання, яке ніколи не буде використане. Власне, Радянський Союз розвалився перш за все тому, що не зміг конкурувати з США зокрема у питанні озброєнь. Так що чим більше Росія витрачає грошей на програму озброєнь, тим сильніше вона підрубує сук, на якому сидить.

Читайте: Чим США можуть приструнити Росію: названі п'ять видів озброєння

Тому Путін і вдається до "гібридних" воєн. Вони дають практичний результат сьогодні. Вторгнення у Грузію у 2008 році, анексія Криму та вторгнення в Україну у 2014 році, втручання у європейські вибори в цілій низці країн, втручання в американські президентські вибори і так далі, до гонки озброєнь в буквальному сенсі відношення не мали. Америка не перешкоджала Росії в цій агресії не тому, що програла б військове зіткнення з Росією, а тому, що не планувала доводити конфлікт до військового зіткнення між двома світовими державами.

Що має утнути Кремль, щоб Америка розпочала військову протидію Росії — ще одне складне психологічне питання в політичному покері, влаштованому Путіним. Найважливіший компонент цієї гри — блеф.

— У США готуються ввести другий пакет санкцій проти РФ, у справі колишнього офіцера ГРУ Сергія Скрипаля, який був отруєний у британському місті Солсбері. Що вам відомо про хід розслідування? Чи є шанси довести справу до кінця і зібрати неспростовні докази проти російських спецслужб?

Читайте: Два страшних вбивства: Великобританія висунула проти Росії нові гучні звинувачення

— Проблема в тому, що докази всі давно зібрані, як зібрані вони були і в разі отруєння мого співавтора по книзі "ФСБ підриває Росію" Олександра Литвиненка. Ні в кого немає сумнівів, що Скрипаля отруїли російські спецслужби за наказом Путіна. Сам Путін при цьому нахабно і цинічно всім нам сміється в обличчя. Світові лідери — слід віддати їм належне — продовжують з ним при цьому зустрічатися, посміхатися йому і тиснути руку. І доти, доки йому тиснуть руку, зробити, повірте мені, нічого з Путіним не можна.

Найголовніше, це не зустрічатися з ним, не посміхатися йому і не потискати руку. Найголовніше — зробити з нього вигнанця у цивілізованому світі. Це важливіше за будь-які покарання. Це дешевше за будь-яке військове протистояння. Це просто нічого не варто. Бо санкції, хоч би які серйозні вони були, а вони наразі несерйозні, особисто Путіна взагалі не хвилюють. Якість їжі на його столі санкціями не визначається. А ось якщо з ним перестануть зустрічатися і руку йому тиснути не будуть, повірте мені, у нього швидко апетит зникне і йому не до їжі стане.

— Міністр оборони США Джеймс Меттіс вважає, що Росія намагалася вплинути на проміжні вибори до Конгресу. Які будуть наслідки для Кремля?

Читайте: Суд визнав втручання Ситника і Лещенка у вибори президента США

— На жаль, жодних наслідків не буде, поки в Білому домі перебуває Трамп. Не будемо себе дурити. Трамп — агент Путіна. Свідомий чи несвідомий, формальний чи неформальний — на це питання ми не знаємо відповіді поки. Колись ми про це дізнаємося, зрозуміло. Але Трамп об'єктивно — людина Путіна в Білому домі. Як Шредер у Німеччині. Як Земан у Чехії. І звісно, будь-яке протистояння Путіну, саме Путіну, а не Росії, Трамп саботує і саботуватиме, поки залишається у Білому домі.

Скільки він там залишатиметься: місяць, рік, два роки чи 6 років — визначити важко. Поживемо — побачимо. Реальні санкції США щодо Росії почнуться тільки після відходу Трампа.