Суровікін "утопить" Путіна: чим відзначився новий командувач "СВО" до війни в Україні та чого від нього чекати

Призначений керувати так званою "спеціальною військовою операцією" російський генерал Сергій Суровікін тимчасово став громовідводом для незадоволених слабкістю Кремля росіян. Героїзація нового командувача в РФ йде повним ходом, однак за ним тягнеться шлейф безлічі злочинів – причому не тільки на території інших країн, а й у своїй. Але найголовніше – на нього зробили ставку ті, хто рветься до влади та готовий "знести" Путіна.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZREVATEL.

Перша кров і щеплення безкарності

У серпні 1991 року, коли у Москві стався путч, а президентом РРФСР був Борис Єльцин, у місто ввели війська. Декілька десятків тисяч людей зібралися на Краснопресненській набережній, щоб захистити Білий дім від штурму.

Колоною із БМП Таманської дивізії, яку кинули на це, командував на той час саме капітан Суровікін. Підсумок був страшний: військові стріляли в людей і чавили їх технікою. Тоді загинуло троє цивільних, згодом їх визнали героями Росії: Дмитро Комарь, Ілля Кричевський та Володимир Усов.

Після провалу путчу люди, які відповідали за рух тієї колони, зокрема Сергій Суровікін, потрапили під слідство. У свідченнях військовослужбовця російської армії була така фраза: "Особовий склад стверджує, що жертв із боку цивільних осіб ними не спостерігалося". Тобто офіцер просто заперечував очевидне, причому прикриваючись підлеглими.

Також Суровікін разом із товаришами по службі вперто дотримувався версії, що не було ніякого демократичного протесту, а просто "якісь п'яні божевільні люди, які незрозуміло що творять". І це, на його думку, виправдовувало дії військових, які виконували фактично злочинний наказ.

У результаті Суровікіна командування таки "відмазало" – і він уникнув відповідальності. Це, відповідно, зробило щеплення на майбутнє: злочинний наказ потрібно виконувати, не обмірковуючи, а загибель цивільних – просто побічний "ефект".

"Затерта" судимість

Через чотири роки, коли Сергій Суровікін навчався у військовій академії імені Фрунзе, він знову потрапив під слідство. Його запідозрили у торгівлі вогнепальною зброєю та боєприпасами. Він же стверджував, що просто виконав прохання одного з викладачів академії і передав пістолет іншій людині.

Уявити, що він міг настільки тупо виконати навіть не наказ, а прохання – передаючи зброю, – віриться насилу, але Суровікін стояв на своєму, а стовідсоткових доказів іншого слідство так і не знайшло. У результаті вже майор Суровікін знову зберіг і погони, і свободу: його засудили до року позбавлення волі умовно.

Амбіційний військовий розумів, що ця судимість – темна пляма його біографії і не дасть підніматися кар'єрними сходами. Тоді майор залучив усі свої зв'язки (та гроші) і за кілька років судимість погасили, а звинувачення зняли.

Звірства у Чечні

З кожним роком амбіції Суровікіна ставали дедалі сильнішими, а заради нових "вершин" він був готовий на все. Зневажав те, що він вважав за слабкість, – небажання офіцерів виконувати злочинні накази. Тоді він служив у Чечні.

Саме Суровікін, за свідченням очевидців, не раз особисто бив і розстрілював мирне населення Чечні: причому всіх поголовно – і літніх, і підлітків. В одному з випадків, у станиці Бороздіновській, фігурували 11 осіб, яких російські військові кудись повели, після чого люди просто зникли.

Відомо про ще один дикий випадок, коли російські військові за наказом Суровікіна спалили живцем 77-річного чоловіка.

Магомаз Магомазов із дружиною та донькою перебували в будинку. Військові вигнали жінок на вулицю та стріляли їм під ноги, не даючи піти, а потім вистрілили з гранатомета по будинку, внаслідок чого він згорів. Гасити вогонь не дозволяли. Від літнього чоловіка залишився тільки обгорілий скелет.

Постраждалі написали заяви до військової прокуратури, проте розслідування навіть не розпочали.

В інтерв'ю відомчому кореспонденту Сергій Суровікін скаржився, що правові норми заважають "нормально працювати" військовим – маючи на увазі, що не варто думати про жертв серед цивільних, коли потрібно виконати завдання "спецоперації".

Обманом відправляв на війну

Вже в 2014 році генерал-лейтенант Суровікін, будучи командувачем Далекосхідного військового округу, знаходив бурятських танкістів і вмовляв їх вирушити "на навчання". Внаслідок цього вони поїхали на війну в Україні, морально до цього не готові.

Те саме відбувалося і після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну вже 2022 року. Російські солдати, які потрапили в полон, один за одним повторювали: "Нам сказали, що ми їдемо на навчання".

В активі – Алеппо

Суровікін двічі командував російським угрупованням у Сирії: з березня по грудень 2017 року та з березня по квітень 2019-го. Мирне населення він вважав поголовно бойовиками та терористами й знищував їх тисячами. В активі Суровікіна і зруйноване вщент місто Алеппо.

У доповіді Human Rights Watch "Усе життя в Ідлібі – мішень" було підбито підсумки 11 місяців наступальної операції з повернення провінції Ідліб під контроль Дамаска та Башара Асада. У ній ідеться, що "ударів завдано свідомо, щоб посіяти паніку серед мешканців та змусити їх піти – і тим самим полегшити уряду повернення цієї території під свій контроль".

Але доповідь подальшого розвитку не отримала, а ось кар'єра Суровікіна – так. У грудні 2017 року з рук кремлівського диктатора Володимира Путіна він отримав нагороду героя Росії "за мужність та героїзм, виявлені під час виконання військового обов'язку в Сирійській Арабській Республіці".

"Це мене багато до чого зобов'язує – зобов'язує і далі беззавітно, до останнього подиху, служити Росії", – заявив тоді російський воєнний злочинець. І виконав слово, тепер уже віддаючи нелюдські накази щодо бомбардувань території України.

Маріуполь та вся Україна

Тактика випаленої землі – це "фішка" генерала Суровікіна. Саме він, будучи командувачем Південного угруповання російських військ, ухвалив рішення бомбити безупинно Маріуполь, перетворюючи його на руїни – як сирійське Алеппо.

Кадри знищеного українського міста вже облетіли весь світ, а кількість жертв досі невідома – територію контролюють окупанти.

8 жовтня 2022 року Суровікін став новим командувачем "СВО" – він очолив об'єднане угруповання військ збройних сил Російської Федерації у зоні "спеціальної військової операції".

За даними російських ЗМІ, Путін дав йому карт-бланш, дозволивши використовувати всі методи впливу на непокірних українців, за винятком застосування ядерної зброї.

Як тільки Суровікін обійняв посаду, почалися масовані ракетні обстріли всіх великих міст України, загинули люди і постраждала критична інфраструктура. Саме цього чекали в Росії і кляли "нерішучу владу".

Призначення Суровікіна в РФ вважають перемогою "партії війни" та спробою Путіна "реабілітуватися". Проте співрозмовники OBOZREVATEL у розвідці переконані – зв'язки Суровікіна з головою Чечні Рамзаном Кадировим та засновником ПВК "Вагнер" Євгеном Пригожиним у результаті обернуться проти кремлівського диктатора і призведуть до перевороту й захоплення влади.

Чи це станеться – покаже час. Однак цей варіант загрожує не менш серйозними наслідками, зокрема для України, – якщо тільки Путін не "прибере" Суровікіна. Безперечно одне: суд у Гаазі світить їм усім.