Блог | Стає очевидним, що трубопроводи в Балтиці підірвала сама Росія

Російська армія поступово втрачає позиції на Донбасі та навколо Херсону. Своєчасно, коли почався літній наступ на Херсон, Кремль вирішив перекинути свої найкращі військові підрозділи з Донбасу на правий берег Дніпра, щоб зупинити український наступ. 15-20 тисяч найбільше підготовлених солдатів було розміщено на обороні міста Херсона та навколишніх районів. Це мало якийсь вплив на стабілізацію лінії оборони, але з часом привело угрупування до тяжкої ситуації. Усі мости через річку Дніпро були пошкоджені українською артилерією, щоб унеможливити переправу танків, бронетехніки та важких озброєнь, як і запасів снарядів та патронів. Це створило критичну ситуацію для відсічених великою рікою російських військових. Збудовані росіянами понтонні переправи також були знищені прицільним українським вогнем. Тиждень тому командування цього угруповання попросило дозвіл у Кремля покинути правий берег Дніпра хоча б у пішому строю, та Володимир Путін особисто заборонив відступ, покладаючи великі надії на проведення псевдо референдумів та швидкого оголошення анексії українських тимчасово окупованих територій.

Зараз російська Дума підтвердила крадіжку українських земель. Але ситуація навколо Херсону кожен день залишається все критичнішою для російських елітних підрозділів. Вони можуть виконати завдання Путіна та назавжди залишитися на правобережжі Дніпра, але тільки у братських могилах. Свіже мобілізовані російські солдати не зможуть компенсувати втрати російських підрозділів десантників та сил спеціального призначення біля Херсону. Крім того, перекидання до Херсону найкращих російських бригад зі східних фронтів відкрило простір для українського наступу на цьому напрямку. Так були визволені майже уся Харківщина та північ Донеччини. Після повернення Лиману та селища Торецьке, що 15 кілометрів східніше від цього міста стратегічного положення, створилися можливості для повернення залишків окупованої Харківщини та головне почати розвивати наступ на північну та центральну частину Луганщини. Ці території були захоплені російською армією ще у квітні-травні ц.р., коли окупанти мали перевагу у важких озброєннях у 5-7 разів, а в артилерійських пострілах майже в 15 раз.

Тоді були важкі часи, коли західні союзники у більшості випадків хлопали по плечу українців та підбадьорювали можливістю розгрому російської армії, не даючи українським захисникам необхідного важкого озброєння. Так, у той час часто бувало, що на кількість російських гарматних пострілів українська сторона могла вернути такою ж кількістю пострілів, але тільки зі стрілецької зброї. Ця обережна позиція союзників тоді коштувала Україні втратою значних територій та надлишковими втратами особового складу захисників. Після остаточної зміни позиції Брюсселю щодо необхідної військової підтримки Києва, ситуацію на фронтах значно виправили наші захисники. До сьогодні тільки Німеччина відмовилася постачати важкі танки, щоб Москва не була дуже лютою. Тільки дехто з німецького керівництва забуває, що після згаданих часткових російських успіхів на сході України у квітні- травні ц.р. на московському телебаченні тоді був найпопулярнішим заклик "дійдемо до Берліну!". Канцлер Шольц зі страху заборонив постачання Україні сучасних танків, але сумнівно, що вони йому допоможуть, коли б російські війська дійшли до німецьких кордонів. Зараз усе вирішується на полях битв в Україні, а хтось в Берліні вважає за краще пересидіти у заячій норі. Ситуація зараз така, що якщо російський медвідь вирішить прийти на німецькі землі, то витягне кожного із заячої нори та розірве. Зараз не час для вжиття половинчастих заходів. Це може довести захід до повного краху, що у мільйон разів дорожче ніж зростання цін бензину та газу.

Москва почала гратися постачаннями газу на західні ринки, щоб вимусити Євросоюз зняти введені щодо Росії санкції. Кремль усім показав, що не скоротив постачання енергоносіїв до Угорщини. За це Віктор Орбан радив усім країнам ЄС поступати так, як Будапешт і не розширювати санкції щодо Москви. Це ж говорила Туреччина, що вона як член НАТО нема жодних проблем з отриманням російського газу. Треба тільки зрозуміти Володимира Путіна. Зараз на розгляді прийняття чергового восьмого пакету європейських санкцій, які стискують петлю навколо російської шиї економіки та впливових бізнесменів та політиків. Кремль це вважає дуже небезпечним і вирішив шантажувати західні країни. Кожного разу Москва видумувала як затримати постачання або зірвати надсилання домовлених обсягів газу для західних споживачів. І ось наприкінці вересня ц.р. було декілька вибухів на газогонах Північний потік 1 та Північний потік 2. Отже постачання газу було повністю припинене через пошкодження трубопроводів. Тоді відразу постало питання, хто ж здійснив ці акти диверсії. Зараз стало повністю очевидним, що це зробила сама Росія, якій найбільше відповідала така ситуація. Цей цинічний акт Кремля треба засудити. Ні для кого не секрет, на який розмір провокації може піти Москва. Можемо тільки уявити на що ще готовий Кремль, щоб загострити ситуацію в Україні та Європі. Маємо бути підготовлені до рішучої відповіді на будь-які виклики, що кидає світові Росія.