Блог | Шантаж Кремля не спрацював

Зовнішньополітичне фіаско кремля: шантаж не спрацював. Противник знову спробував грати у свій улюблений жанр – міжнародний шантаж. Міністр закордонних справ рф Сергій Лавров під час телефонної розмови з держсекретарем США Марко Рубіо "офіційно довів" до американської сторони, що російська армія "приступає" до системних ударів по Києву.

Паралельно російське зовнішньополітичне відомство закликало дипломатів та іноземців залишити українську столицю. Розрахунок був очевидний: викликати паніку, змусити США та ЄС евакуювати посольства. Але замість страху кремль отримав зовсім іншу реакцію – огиду, роздратування і публічне приниження. 

Шантаж є базовим інструментом російської зовнішньої політики. Саме через шантаж росія роками вибивала поступки, блокувала рішення, гальмувала допомогу Україні. Погрози ядерною зброєю та ескалацією це альфа і омега російської "зовнішньої політики". Іноді ця тактика спрацьовувала. Але проблема кремля полягає в тому, що ситуація змінилася. Сьогодні країна, яка терпить системні невдачі на фронті, в економіці та в технологічному протистоянні, намагається залякувати держави, які чудово бачать її реальний стан.

Реакція Заходу вийшла для кремля катастрофічною. Марко Рубіо фактично публічно "приземлив" Лаврова, заявивши, що Київ і так уже давно є небезпечним місцем через російські удари. Посол ЄС в Україні Катаріна Матернова взагалі назвала російські заяви "ознакою не сили, а розпачу" й заявила: "Ми нікуди не підемо". Польські дипломати охарактеризували погрози як спробу тиску в умовах, коли кремль не здатен досягти своїх цілей військовим шляхом.

Французька сторона фактично констатувала безвихідь російської загарбницької війни.

Міністр закордонних справ України Андрій Сибіга дуже точно назвав витівку Лаврова "зухвалою провокацією".

Зовнішньополітична поведінка росії це поведінка вуличного хулігана, якого пакують у поліцейський автозак, а він, захлинаючись, продовжує сипати погрозами на адресу поліцейських.

Лавров та інші "офіційні представники кремля" втрачають відчуття реальності: вони намагаються говорити мовою ультиматумів, але світ уже бачить їх справжній статус – статус політичних маргіналів, воєнних злочинців та невдах.

Подальший розвиток ситуації цілком прогнозований. Як у випадку з хуліганами: спочатку – автозак, потім – слідство, далі – суд і тюрма. Просто в реальному житті це займає години або дні, а у випадку з державою-терористом – місяці чи роки. Але загальна логіка процесу не змінюється: злочинці будуть покарані.

Ми очікуємо, що США та ЄС зроблять із цієї історії правильні висновки й максимально посилять тиск на божевільний кремлівський режим. Зло має бути покаране і воно буде покаране. Недоімперія вже хитається. Ми ж продовжимо її зупиняти і бити – на фронті, в тилу й на міжнародній арені. Тримаймо стрій. Слава Україні!