Санкції проти Росії знімуть, а Путін повернеться у світову спільноту – Піонтковський
Після повернення російської делегації до ПАРЄ, візиту президента Володимира Путіна на саміт G-20 і активізації розмов про скасування санкцій проти Росії заговорили про її можливе повернення до клубу світових держав.
Реваншистські процеси в Україні, а саме риторика української влади з приводу переговорів із Кремлем щодо Донбасу, лише погіршують ситуацію, сказав у інтерв'ю OBOZREVATEL російський політолог Андрій Піонтковський. За його словами, у світі почалася принципова боротьба між добром і злом.
– Президент Путін розповів про якісь домовленості зі своїм колишнім американським колегою Бараком Обамою з приводу України. Про що могло йтися?
– Все, що наговорив Володимир Путін режисеру Стоуну – це такий же маразматичний потік свідомості, як і все інше, що він несе останнім часом.
По-перше, по телефону ніякі таємні домовленості не робляться, і якщо про щось люди говорять у телефонній розмові, завжди у кожного виникає своє розуміння сказаного. По-друге, Путіну і не потрібно було укладати ніяких угод з Обамою. Його політика щодо України Обаму завжди влаштовувала з першого і до останнього дня президентства.
Обама не схвалив захоплення Криму заздалегідь, бо Путін ні з ким не ділився такими планами. Уже після анексії з'явилася синхронна заява тодішнього американського президента, лідера вільного світу, і генсекретаря НАТО, що так, вони її засуджують, але військової реакції Заходу не буде тому, що Україна не є членом НАТО. І що тут могло не влаштувати Путіна?
До самого кінця Обама відчайдушно чинив опір наданню Україні зброї. Нам всім пощастило з обранням Трампа, хоч це і парадоксально. Так, Трамп є більшим шанувальником Путіна, ніж Обама, і намагався всіляко прислужитися йому. Але його обрання викликало таке обурення демократів і всього американського політичного істеблішменту, що вони розгорнули боротьбу проти нього. Найвразливішим місцем Трампа була ось ця його путінофілія, тому демократи відчайдушно накинулися на Путіна, і політика США загалом за Трампа набагато сприятливіша щодо України. Її проводить не Трамп, а Курт Волкер, великий друг України.
І останнє, що хочу сказати про Обаму – це його знамените інтерв'ю журналу "Атлантік" в останній рік його президентства. Тоді він сказав приблизно таке: "Ну що ж поробиш? Росіянам набагато більше хочеться зґвалтувати Україну, ніж нам її захистити. І нічого з цим не поробиш". Ось така філософія.
Читайте: Україну чекає велике розчарування – однокурсник Путіна
– Тобто політика Обами щодо України повністю влаштовувала Путіна?
– Звісно, і ніяких таємних угод по телефону укладати з ним не треба було. Ось з Трампом він до останнього часу прагнув це зробити і обидві сторони були до цього близькі. Ця угода серйозно обговорювалася під час візиту держсекретаря Помпео до Москви. Помічник президента Росії Ушаков тоді несподівано проговорився у кадрах їхнього прощання після закінчення зустрічі. Він сказав, що американці просили нас, щоб ми допомогли їм у вирішенні деяких їхніх проблем – у Венесуелі, Сирії, Ірані. Але ми поки не зрозуміли, а що ми за це отримаємо у відповідь.
– Хотіли отримати якусь підтримку щодо України?
– Так, і можливо вирішили б це питання на саміті G-20 в Осаці. Але останні події засвідчують, що Путіну це вже нецікаво. За цю операцію треба було щось заплатити Трампу. А навіщо це робити, якщо все, що він хоче отримати щодо України, у нього і так поступово виходить і без всякого Трампа. Це і результати українських виборів, і риторика президента Зеленського і його найближчих соратників на тему Мінських угод.
Загалом складається враження, що влада в Україні, яка остаточно оформиться в результаті виборів до Ради, буде готова реалізувати путінську інтерпретацію цих угод. Та й взагалі під час всієї президентської кампанії Зеленський позиціонував себе як такий собі лідер партії миру, що протистоїть такій собі партії війни.
Під час цієї кампанії, а зараз це роблять ЗМІ Медведчука і близькі до нього по духу олігархи, в українську свідомість вкладаються дві тези – Україна теж винна в цій війні і друге, найголовніше, – це не тільки агресія Росії, це і громадянська війна.
Все, Путіну більше нічого і не потрібно для вкладання цих двох мемів в українську свідомість. Потім він розпочне реалізацію свого плану із заштовхування у політичне поле України цієї Лугандонії, нічого там не змінивши. Все, на що Путін міг би розраховувати при угоді з Обамою або Трампом, він отримує в результаті угоди з Медведчуком і Коломойським, і значною мірою із Зеленським, який самостійною фігурою не є.
Думаю, Зеленський виконуватиме волю людей, які привели його до влади.
– Останнім часом активізувалися меседжі про повернення Москви до клубу світових держав. Це можливо?
– Ці західні повії все тримають за вітром. Санкції проти Росії – це результат величезної роботи друзів України. Президент Трамп був проти. В Європі теж був величезний опір групи, яка хотіла заробляти гроші в путінській Росії. І зараз всі ці люди відчули сигнали прокремлівського реваншу, що йдуть з України.
Так що повернення російської делегації до ПАРЄ, яка тільки поглиблює все своїми агресивними діями, перший сигнал такого собі територіального возз'єднання України з Лугандонією.
Читайте: Путін відчув смак крові і робитиме все, що захоче — Гаррі Каспаров
Насправді це буде ракова пухлина в тілі Україні і її поширення на всю територію країни. І якщо такими речами займається українська політична еліта, в усякому разі, значна її частина, то чому більшими прихильниками української незалежності мають бути німецькі бізнесмени або американські політики? Зрозуміло, що такого чекати не варто.
– Хто і що може може запобігти цьому реваншизму?
– Вранці 22 липня Україна прокинеться у зовсім іншій країні. У Раді буде капітулянтська більшість. Завдяки оцьому фокусу із Зеленським відбудеться проімперський державний переворот. В Україні є значна капітулянтського меншість – нехай 25%, які завжди підуть за Бойком і Медведчуком. Але це капітулянтська меншість отримає більшість у парламенті. Крім партії Бойко-Медведчука, в партії "Слуга народу" є люди з колишньої адміністрації Януковича. Ось візьміть хоча б Богдана. Як він сам себе характеризує? Як адвокат всіх олігархів і близький друг Портнова.
Утвориться парадокс, що більшість українського народу просто не представлена в парламенті. Думаю, що люди усвідомлять це протягом декількох днів або тижнів. Тоді найголовнішим питанням буде – чи проковтне українське суспільство, український політичний клас і український народ ось таку ситуацію. І найголовніше, а чи знайдуться у нього лідери, які очолять протест за цієї ситуації?
Якщо Україна здасться – проти Росії будуть зняті санкції, а сам Путін буде повноправним членом вищого світової спільноти. Почалася боротьба не тільки за Україну. Це принципова боротьба між добром і злом.
Думаю, що український народ не залишиться байдужим.