Розвал путінської імперії розпочнеться з Керченського мосту. Інтерв'ю з антиросійським активістом Обуховим

Розвал Росії почнеться із втрати нею Криму, а Крим вона почне втрачати після знищення Керченського мосту. Далі активні бойові дії перекинуться на північ і північний схід, доки весь російський фронт не посиплеться.

До літа розстановка сил на фронті буде зовсім іншою. Такий прогноз в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA озвучив антиросійський активіст, голова фонду "Стоп Російський Терор" (США) Герман Обухов.

– На 7 травня призначено "інавгурацію" Путіна. Як ви вважаєте, чи можливі якісь несподіванки під час церемонії, раптові заяви кремлівського диктатора щодо його нових цілей та імперських амбіцій?

– Найімовірніше, нічого сенсаційного не станеться, бо все вже сталося. Там у Кремлі вже не знають, куди йти: вперед, назад, ліворуч, праворуч... Адже Америка вже озвучила серйозну допомогу Україні, Франція, Велика Британія теж сказали своє слово. Я щойно повернувся з країн Балтії – там налаштовані досить рішуче, хоча вони й не мають стільки сил, скільки ці країни.

Завдання Путіна – заморозити цей конфлікт якнайдовше, оскільки від цього залежить його перебування у владі, його свобода та життя. Тому нічого від нього не чекаю ані 7 травня, ані 9 травня. Ну покажуть якусь трофейну захоплену техніку. Але все вже сказано.

– Які тенденції ви помічаєте зараз у російському суспільстві? Воно не протверезіло?

– У російському суспільстві сьогодні ті самі тенденції, які були в німецькому напередодні Другої світової війни. Ніяк інакше не може бути. Незважаючи на те, що тоді не було інтернету, пропаганда настільки проїла мізки більшості, що начебто розумні люди почали мислити неадекватно. Переконати пів країни – дуже складне завдання.

Як тут вчинити Заходу? Думаю, прозріння прийде лише після якихось серйозних поразок на полі бою. Щойно Росія втратить Крим, влада почне сипатись. І, найімовірніше, до цього все йде. Я не можу сказати, як саме це станеться, я не військовий експерт. Але я достеменно знаю, що це точно в планах серйозних людей на Заході. Ймовірно, й України також. Зрозуміло, нам розповідають не про все.

– Ви сказали, що втрата Криму стане критичною для режиму. А як щодо втрати Чечні? У публікації The Sunday Times йдеться, що, якщо Кадиров помре, Путін може зіткнутися з загрозою стабільності Чечні. Чи вважаєте ви, що Путіну слід турбуватися не лише про втрату Криму, а й про втрату власних республік?

– Там же не лише Чечня. Є ще Якутія, Татарстан, інші автономні республіки, які не в захваті, що вони входять до складу РФ та відправляють своїх молодих людей на війну. Так Кремль фактично знекровлює їхні нації.

Щодо Чечні – я не казав би, що це стане катастрофою, якщо раптом Кадиров помре. Є відносини, що вже склалися, усталені між цією маленькою республікою і Москвою. Втрата контролю над Чечнею навряд чи є реальною, поки Москва має силовий ресурс. А от втрата Криму – це вже болючіше, ніж навіть умовна втрата Чечні.

Тому тут важливіші катастрофічні події на полі бою, ніж усередині Росії. Власне, те саме було і в Німеччині – вона розкололася після того, як програла у війні, хоча до того, як до Німеччини увійшли союзники та радянські війська, все ще були надії, що цю країну можна врятувати.

Але в Росію ніхто не входитиме, бо вона сама розпадеться. Для розпаду потрібний програш в Україні. І до цього все йде, незважаючи на розмови про те, що, мовляв, імперія монолітна, вона не може розпастись. Це все дурниці.

– Справді, часто говорять, що програш Путіна в Україні призведе до розвалу РФ. Але чому така пряма залежність? Раніше ви сказали, що російське суспільство опрацьоване пропагандою. Тобто Путін сьогодні розглядається зазомбованими пропагандою росіянами як такий собі кіплінгівський Акела. Якщо "Акела схибив", він перестає бути вожаком? Цей факт слабкості, нездатності перемогти виведе людей на вулиці? Чи він активізує діяльність еліт? Який механізм?

– Не знаю, наскільки коректно порівнювати Путіна з Акелою. Його навіть із Гітлером некоректно порівнювати, бо Гітлер, на відміну від Путіна, по-своєму дбав про німців. Він будував дороги, платив людям гарну зарплатню. Але Путіну абсолютно начхати, що там відбувається в глибинці. Для нього важливо, щоби Москва жила непогано.

Помилково називати його диктатором. Він голова мафії. Не прибравши їх усіх – Патрушева, Володіна, Матвієнко тощо – марно чекати змін.

Але Росія розвалиться не тому, що буде якийсь бунт у Москві. Бунт там навряд чи буде, москвичі досить добре живуть, як і пітерці. А тому, що регіони зрозуміють, що вони або здохнуть, або втечуть подалі від Москви. Далекий Схід, Якутія, Сибір, та сама Чечня, Дагестан… Є багато регіонів, які живуть на голодному пайку.

Вони зараз живуть за рахунок того, що тим, хто йде на війну, платять гроші. За рахунок цього виживають тисячі сімей та якось підтримують економіку. Коли війну буде програно, все це припиниться. І тоді в Хабаровську, Якутську, Махачкалі запитають: Путін, а хто ти взагалі такий? Навіщо ми будемо тебе годувати? Нам самим їсти нічого.

На мою думку, такий процес більш вірогідний, ніж якийсь бунт еліт у Москві, хоча він теж не відкидається. Але це буде зміна шила на мило: приберуть Путіна, поставлять Патрушева чи ще когось. Тобто від цього нічого не зміниться, бо еліта зацікавлена зберегти владу та свої капітали.

З іншого боку, вони можуть спробувати домовлятися із Заходом, але я не впевнений, що Захід це все проковтне і скаже: гаразд, давайте ми розморозимо ваші капітали. Думаю, так не піде.

– Резюмуючи, можна сказати, що є лише один реальний варіант усунення загрози, яку називають путінською Росією: просто допомогти Україні перемогти у цій війні?

– Загалом – так. І тут я бачу цілком очевидний шлях – це Крим. Починати з Кримського мосту, а потім якась спецоперація – і все. І весь фронт до Донецька посиплеться, бо тилу вже не буде. Крим – це сильний тил. Без нього все це губиться. Тоді всі побіжать як таргани – з-під Херсона, з-під Миколаєва, Бердянська тощо.

Коли це станеться, я не можу сказати. Це може бути влітку, можливо восени. Але допомога, яка надходитиме Україні, – це серйозно. З'являться винищувачі F-16, ATACMS. Ще одна хороша пігулка – знищення більшості НПЗ на території РФ, аеродромів тощо. Отже, крім поля бою, є з чим попрацювати.

Але переконаний, що без західних технологій Росії не перемогти. Звичайно, там уже все переведено на військові рейки, але всі комплектуючі потрібні саме західні, в Росії такого немає. Що можуть Іран та Північна Корея? Можливо, щось можуть, але це дрібниця.

Тож картина для України не така вже сумна, але не така вже й райдужна, оскільки фронт ще недостатньо насичений технікою. Проте вона йде щодня, і влітку буде вже інше співвідношення сил. Сподіваюся, все буде добре.