Регіони Росії "вибухнуть" через путінську "СВО" в Україні? Інтерв'ю з Фейгіним

Побоюючись сепаратизму, в Бурятії створили спеціальний штаб. Щось подібне може бути створено і в інших регіонах Сибіру. Чи можуть напередодні чергових "виборів" у Росії "вибухнути" певні регіони? Адже причини насправді є. Наприклад, втома від "СВО" – війни проти України – та бажання закінчити її.

Найбільш "вибухонебезпечним" регіоном на сьогодні є не Сибір, а Північний Кавказ. Кремль, який "боїться всього", намагається підстрахуватися та ставить заслони від будь-якої потенційної загрози. Насамперед ідеться про силові структури. Режим не просто зберігає їх у боєздатному стані, а й суттєво посилює їхню міць. Проте є ймовірність того, що "вибори", призначені в Росії на березень поточного року, стануть спусковим гачком для певних процесів. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZ.UA висловив російський правозахисник Марк Фейгін.

– У Сибірському батальйоні ЗСУ повідомили про те, що Кремль стурбований можливим повстанням у регіонах Сибіру. У Бурятії було організовано штаб із протидії загрозам сепаратизму та націоналізму. За їхніми оцінками, подібні організації можуть бути створені і в інших регіонах Сибіру або навіть у всій Росії. Чи вважаєте ви, що має місце загроза сепаратизму в РФ, наприклад, у зв'язку з черговими "виборами"?

– У мене такої інформації нема. Коментувати це я не став би. Але чи може бути створений якийсь штаб, не обов'язково з протидії сепаратизму в сибірському регіоні? Може. Там багато штабів. Чи є якийсь спеціальний штаб, який забезпечує запобігання сепаратистським тенденціям? Я цього не знаю.

Але я вважаю, що зараз небезпека саме сибірського сепаратизму не надто велика. Ми не бачимо таких проявів. Якби були якісь мітинги, виступи, якась масштабна підпільна діяльність якихось груп, можна було б про це говорити. Але я такої інформації не маю.

Я не бачив у Сибіру такого, щоб відбувалися якісь підпали й таке інше. Здебільшого ми бачимо це у центральній Росії, на півдні. Але сибірський регіон спить. Можливо, такі настрої там і є в якихось групах, серед якихось корінних сибірських народів. Я б такого не відкидав. Але судити про те, наскільки це небезпечна тенденція і наскільки Кремль її боїться, я не взявся б.

Кремль усього боїться. Він намагається створити певний заслін від усього. І фантазія не надто велика – це зміцнення силової вертикалі. З цього погляду я цілком можу припустити, що вони розглядають цю загрозу поряд з усіма іншими.

Традиційно вважають небезпечними сепаратистські тенденції у національних околицях, в автономіях. Насамперед, на Північному Кавказі. Сибірський сепаратизм розглядається серед інших менш небезпечних загроз. Але, мабуть, він також має місце.

Я чув про цей Сибірський батальйон, хоч і не знаю його чисельності. Думаю, поки що він нечисленний. Чи приєднуватимуться до нього громадяни Росії, наприклад, із Сибіру, із сибірських національних автономій, приїжджатимуть туди – поки складно судити. Тому що всі російські з'єднання ЗСУ нечисленні. Рахунок кожного йде на кілька сотень людей.

Чи сприятимуть збільшенню чисельного складу цих з'єднань сепаратистські настрої у Сибіру? Я поки що не став би про це говорити. Мені здається, що передчасно робити такі прогнози. Хоча їм видніше. Можливо, так воно і є.

– Інститут вивчення війни (ISW) оприлюднив чергову аналітику. Там дійшли висновку, що Кремль продовжує посилювати контроль за інформаційним простором. У Росії карають медіа за поширення "фейків" – за "дискредитацію російської армії". У РФ дещо знизився рівень підтримки "СВО". Проте, за оцінками аналітиків, цього замало для початку потужного антивоєнного руху в Росії. Чи погоджуєтесь ви з такими висновками? На вашу думку, чи може сам факт "виборів" стати спусковим гачком для певних соціальних процесів у Росії?

– Те, що "СВО" явно втрачає підтримку, – це об'єктивний процес. Ми бачимо соціологічні дані. Невідомо, наскільки можна вважати їх достовірними, але очевидно, що люди хочуть закінчення війни. Це їхнє бажання у 2024 році, і вони його висловлюють, хоча й обережно.

Тому цілком припускаю, що і "СВО" теж втрачає в підтримці, тому що просто це довго триває. Це не вчора почалося – і незрозуміло, коли це закінчиться. Людей це лякає. Адже що довше йде війна, то більше загиблих, то більше витрат, більше всього.

І можу точно свідчити, що сама атмосфера в Росії явно не сприяє тому, щоб цю "СВО" населення підтримувало дедалі більше. Тому що люди не звикли жити у стані війни, і вони не дуже цього хочуть.

Якщо спочатку все виглядало бравурно, концепція "маленької переможної війни", то зараз так цю війну точно не назвеш. Її аж ніяк не назвеш ані маленькою, ані швидкоплинною, ані переможною.

Тому так, такі настрої однозначно будуть. Але чи ці прояви будуть пов'язані з виборами? За ідеєю, це мало б бути пов'язано, але поки що, на сьогоднішню хвилину, ми не бачимо таких ознак. До виборів залишається три місяці, і ми маємо побачити хоч якісь передумови для цього. Поки що їх немає.

Тому я не наважусь сказати, що ці антивоєнні настрої можуть мати якийсь вихід. Поки що мені це не бачиться. На жаль.

– Ви вважаєте, що сьогодні каральна машина режиму в Росії сильна так само, як була сильною раніше?

– Ні, вона навіть посилила свою міць. Тому що в це вкладають сили та кошти. Очевидно, що Кремль усвідомлює небезпеку. Власне, немає жодних ознак ослаблення цієї машини, немає тенденцій до нього.

Кошти для цього є, можливості для цього є, силовий апарат працює. Ні-ні, з цієї точки зору ця репресивна політика має ресурс. І цей ресурс дуже сильний.