Блог | Путін як князь пітьми і головнокомандувач 60-ти тисячної російської армії, що відійшла у потойбічний світ

Україна показала на засіданні Генасамблеї ООН, що не тільки правда разом з нею, але і сила, ініціативність та впевненість у власній перемозі. Світ завжди добре відчуває такі речі. Хто, на справді твердий, а хто тільки імітує твердість, хто реально відчуває свою силу, а хто бажає із усіх сил приховати свою слабкість та невпевненість. Україна запропонувала Генасамблеї ООН формулу миру, бачення шляху до стабілізації міжнародних відносин. Усі хотіли б почути конкретні заходи у тому, як можливо встановити мир чітко, логічно і реалістично. Київ вважає, що ця формула має п’ять пунктів. Перший – необхідність покарання агресора. Другий – захист життя, точніше, які види допомоги має отримати Україна у своїй обороні. Третій – повернення територіальної цілісності. Четвертий – гарантії безпеки. І, нарешті, п’ятий – рішучість міжнародної спільноти досягти усе це разом з Україною. Для цього має бути рішучість більшості держав світу.

У цей час в Нью-Йорку Росія знову представила свої якісь дурниці, апеляції і постійну пропаганду брехні, від якої увесь світ уже досить втомився, але Москва їх постійно повторює. Київ зумів презентувати міжнародній спільноті свою рішучість і надалі вирішувати питання забезпечення багатьох країн нашої планети значною кількістю зернових та продовольства, щоб питання голоду знову не стало головним на міжнародному порядку денному. Україна вже експортувала більше 5-ти мільйонів тон зернових і продовжить це робити і надалі. При цьому Ефіопія та Сомалі отримали посилку продовольства у вигляді гуманітарної допомоги України. Київ ніколи не провокував будь-яку нестачу запасів харчування у світі, а постійно і вчасно постачав необхідну кількість зернових та продовольства. Так що видумки російської пропаганди були спростовані і зазнали повної поразки.

Москва поспішила швидше оголосити результати псевдо референдумів на тимчасово окупованих українських територіях, щоб відразу проголосити чужі простори своєю власністю. Розпочата Кремлем кривава війна мала за головну мету пограбування українських територій, що дуже багаті сільськогосподарським потенціалом та запасами природних ресурсів. Тому Володимир Путін придумав казочку про один народ, щоб захопити українські природні ресурси начебто як свої. Так він хотів приховати грабіж вартістю у 14 трильйонів дол. начебто боротьбою з НАТО, фашистами та ще невідомо з ким, щоб безкоштовно захопити величезні природні ресурси, території та працьовите населення, яке в його планах має обслуговувати потреби глави Кремля та його оточення. Усе це Москві принесе не багато мільярдні, а трильйонні суми, які після особистого розкрадання кремлівською зграєю планується направити на підтримку відсталих російських територій, що у своєму розвитку зупинилися на рівні 19-го ст. багатьох європейських країн. Російські солдати крадуть з українських домівок усе, що попаде під руку, від шкарпеток та взуття до коврів та автомобілей. Виглядає, що у більшості російських сімей усього цього не вистачає, так що кожен родич російського солдата вимагає, щоб окупант привіз додому щось цінне. Для російської нації це не сором, а військовий трофей, що може бути привласнений окупантом як начебто плата за боротьбу з НАТО, фашизмом та усіма смертними гріхами, видуманими Кремлем.

Проте часи безвідповідальних крадіжок українського майна проходять. Багато таких окупантів вже отримали безкоштовні документи для подорожі на той світ, де усе це вкрадене не має смислу, а залишається тільки відповідальність у царстві темряви, що ти хорошого чи поганого зробив у спеціальній військовій операції. У абсолютній більшості випадків убитий російський солдат нічого хорошого на українських просторах, куди прийшов без запрошення, не зробив. Так що їх 60 тисяч залишиться у вічності без прощення чи суму. У іншому світі, у пеклі їх зустріне багато інших злочинців, з якими вони мають перебувати в одному просторі цілу вічність. А за їх загублені душі мала б відповідати тільки одні особа – Володимир Путін, який їх послав на смерть захищати ідеали руского міра. Московський патріарх Кирило намагається вгамувати переживання російських окупантів, оголосивши, що кожен з них своєю смертю в Україні отримує прощення за вчинені гріхи в Росії. Колишній агент КДБ, а зараз ФСБ патріарх Кирило пропагує придуману в російській спецслужбі тезу для утихомирення армії. Але це зовсім не постулат справжньої Церкви. 

За півроку війни ідеали потойбічного світу і російського світу багато в чому стали ідентичними. А 60 тисячам втраченим російським душам виглядає надійде підсилення у вигляді часткової мобілізації. І знову таки, обманута російська людина з мобілізованих, дуже ймовірно приєднається до російської армії у пітьмі, сформувавши нову бойову одиницю, що відійде навіки. Але ця друга армія з царства темряви ще не має свого головнокомандуючого, який сидить у Кремлі 23 роки і веде комфортний спосіб життя, ставши володарем усіх росіян на цьому та потойбічному світові.  Для того, щоб зруйнувати цю істерію Zла треба розірвати зачароване коло сіяння усього огидного та знищення усього людського. Володимир Путін мріє стати новим російським імператором, але виглядає, що отримає тільки титул князя пітьми та головнокомандувача усіх убитих російських солдат. Видуманий путіновим оточенням знак панування Z-ла має бути закреслений усіма чесними людьми та націями, щоб російська пітьма не заволоділа світом сонця, людяності та добра. Цей світ сонця живе за цими визначеннями, а другий світ пітьми може просто стати російським.