Плюють, курять, лузають насіння: біженці з прикордоння Росії заважають мешканцям Курська і не потрібні Путіну

Російська влада вважає за краще не помічати війну на власній території в Курській області. Дізнатися докладну інформацію про те, що там відбувається, дуже складно, центральні телеканали та преса розповідають лише про "перемоги" російських військових, які ось уже котрий день "видавлюють" українські війська з російської території.

Водночас жителі Курська звинувачують біженців із Суджанського району в тому, що ті п'ють, ледарюють і заважають їм жити.

Докладніше про це читайте у матеріалі OBOZ.UA.

Не варто звертати уваги на Суджу

Протягом останніх днів російська влада взяла під контроль інформацію про те, що відбувається на території Курської області. Якщо в перші дні рейду ЗСУ на територію Курщини соцмережі були буквально завалені фото й відео з території Суджі та району, а місцеві жителі постійно писали про те, що їх усі покинули, евакуації немає, а влада бреше, то тепер таку інформацію знайти складно.

Навіть у "ВКонтакте" (соцмережа, заборонена в Україні) після 13 серпня перестали з'являтися повідомлення про зниклих жителів Суджі та сусідніх сіл. Російська пошукова група Ліза Алерт, яка займається пошуком зниклих людей, закрила інформацію про пошук людей у Курській області.

Там це пояснили тим, що даними нібито можуть скористатися шахраї.

У пабліку "Суджа-пошук людей" у "ВКонтакте" також після 13 серпня перестали публікувати фото й дані мешканців Суджанського району, з якими зник зв'язок. Хоча раніше там було кілька десятків оголошень з проханням знайти родичів.

Повідомляється, що курська влада настійно рекомендувала жителям області не публікувати інформацію про зниклих нібито через шахраїв.

Але поки що фото з оголошеннями про пошук людей з'являються на приватних сторінках росіян.

На центральних пропагандистських телеканалах також можна знайти лише повідомлення про те, що російські війська "видавлюють" ЗСУ з області. У Telegram-каналах тепер розповідають лише про подвиги жителів Суджі та навколишніх сіл, які, ризикуючи життям, вивозили свої родини чи сусідів. Щоправда, чому цього вчасно не зробила влада – не згадується.

Та й узагалі, центральні телеканали вже обговорюють наратив про те, що не варто звертати увагу на ці села на кордоні. Адже Росія дуже велика, а тут якісь десятки кілометрів і десятки сіл із райцентром опинилися під ЗСУ.

Можна їх віддати під тимчасове управління ЗСУ, а потім звільнити, коли буде час. Перед цим можна всіх кинутих там бабусь вивезти.

І взагалі, не варто надавати великого значення тому, що сталося на Курщині, адже це тимчасові труднощі, нічого страшного взагалі не відбулося.

Жителі Курської області втікають якомога далі від кордону

Загалом із Суджанського району виїхало близько 120 тисяч мешканців. Більшість з них залишається в пунктах тимчасового розміщення (ПТР), хто міг – винайняли житло, влаштувалися у родичів у Курську. Але мешканці області продовжують залишати свої будинки.

Наразі потяги з Курська у напрямку Москви заповнені, попри високі ціни на квитки. Додаткових потягів немає, а охочих поїхати дедалі більше.

"Ми в Курську живемо, але постійні тривоги по кілька разів на день, вибухи дуже лякають. Сьогодні Суджа, а завтра й до Курська справа дійде, у трусах будемо втікати. Тому ми всією родиною поїхали до Москви. Тут нас прийняли друзі, зараз шукаємо, де нам жити і де працювати. Назад повертатися не хочемо", – поскаржилася мешканка Курська.

Багато жителів цієї області вже зрозуміли, що сподіватися на владу немає сенсу.

"По телебаченню про наші проблеми не говорять. Запевняють, що допомагають, платять, відновлять наші будинки. Але все брешуть. Їм Курська область, та й Бєлгородська, – точно не потрібні. Якби по Москві стріляли, тоді б заворушилися. Тому треба втікати звідси, якнайдалі. Ми не до Москви, а до Мурманської області збираємося, там є друзі й буде робота", – повідомила мешканка Суджі.

Війна курян із біженцями, що понаїхали

А от жителі Курська вже втомилися від нашестя переселенців із Суджі. Між ними виникають війни. Куряни впевнені, що всі біди в місті тепер лише від "дєрєвєнщини", яка понаїхала до них.

"Я хочу як курянка сказати більшості переселенців – перестаньте бути бидлом! У всьому місті збільшилася кількість бухих сільських мужиків і таких же хаблястих баб. Ходять напівп'яні, лузають насіння прямо на дорогу, харкають, плюють, не бережуть місто! Ганебники ви, а не біженці! Дітки ваші засрали всі парки фантиками та лушпинням, а матусі не соромляться курити на дитячих майданчиках! Починайте вже асимілюватись, відпустка закінчилася! Війна в нас усіх, а не лише у вас!"

Таке звернення мешканки Курська було опубліковано у Telegram-каналі "Суджа рідна". І викликало шквал обурення як з одного, так і з іншого боку. Біженці звинуватили курян у тому, що ті самі смітять у своєму місті, що вони п'ють і курять більше за сільських.

А от люди, які понаїхали, навпаки, охайні та виховані. У них горе – війна, вони втікали, в чому могли, і ніхто не має права їх засуджувати.

Одна мешканка Суджі навіть написала вірш у відповідь.

Куряни також дорікають переселенцям, що їм виплачують по 10 тисяч рублів, а ще обіцяють відбудувати будинки або дати сертифікати на покупку нового житла. Тому вони приїхали й нічого не роблять, чекають. А мешканці обласного центру змушені працювати у гуманітарних центрах.

Та й самі співробітники гуманітарних центрів скаржаться на тих, хто виїхав із Суджі. Кажуть, що вони дуже агресивні, лаються, не можуть довго чекати у черзі, хамлять.

"Найчастіше суперечки виникають через подушки, ковдри, постільну білизну. Я не знаю, куди їм стільки всього потрібно, таке враження, що біженці на все життя запасаються", – скаржиться працівниця гуманітарного складу.

А ще гуманітарку примудряються красти. Не встигне працівник складу відвернутися, як щось пропало.