Путін готується воювати роками: що означає звільнення Шойгу і Патрушева. Інтерв'ю з російським опозиціонером Ігорем Яковенком

На 809-й день війни проти України російський диктатор Путін раптом вирішив змінити міністра оборони і замість Сергія Шойгу призначив цивільну людину – Андрія Бєлоусова, який раніше обіймав посаду першого заступника голови уряду. Водночас Валерій Герасимов залишається начальником генштабу російської армії, тож щодо тактики і стратегії війни все, найімовірніше, залишається як є. Бєлоусов, як прокоментували в РФ, – "цивільна людина для впровадження інновацій та передових ідей".

Шойгу перейшов на посаду секретаря Радбезу РФ, звідки було звільнено Миколу Патрушева "у зв'язку з переходом на іншу роботу". Нову посаду Патрушева-старшого, якого вважають другою людиною у владній структурі РФ й одним із путінських яструбів, поки не названо.

Про те, що означають останні перестановки в РФ та як вплине на війну в Україні заміна Шойгу на Бєлоусова, – у матеріалі ОBOZ.UA.

Хто такий новий міністр оборони РФ Бєлоусов

65-річний Андрій Бєлоусов – економіст, мало пов'язаний з армією. Він випускник економічного факультету МДУ за спеціальністю "економіст-кібернетик" і тривалий час займався науковою роботою. Більшу частину життя пропрацював на державній службі, займаючись питаннями економіки. Зокрема з 2006-го по 2008 рік обіймав посаду заступника міністра економічного розвитку, у 2012-2013 роках очолював мінекономрозвитку, з 2013-го по 2020-й був помічником Путіна. У 2020-2024 роках Бєлоусов обіймав посаду першого віцепрем'єра в уряді. Має репутацію "державника", друга Путіна й вірить у "кільце ворогів" навколо Росії.

А ще новий міністр оборони періодично служить вівтарником в одному з храмів у Володимирській області. Тобто у неділю смиренно відслужив службу Божу, щоб із понеділка зі спокійною душею допомагати кремлівській владі нищити "братський народ".

У Кремлі це призначення прокоментували так: "бюджет міноборони та силового блоку останнім часом виріс удвічі, сягнувши 6,7% ВВП. При цьому частка витрат на силовий блок і надалі зростатиме, а тому потрібне ефективне використання цих коштів. Адже на полі бою перемагає той, хто більше відкритий для інновацій. І тому природно, що на нинішньому етапі президент ухвалив рішення, щоб міноборони очолила цивільна людина".

Російські ура-патріоти вважають, що Бєлоусов з його прихильністю до інтересів держави, близькістю до Путіна – хороша кандидатура на посаду, аби стежити й адмініструвати великі потоки грошей і далі переставляти економіку на військові рейки.

Що означає призначення Бєлоусова

Більшість експертів сходяться на тому, що призначення економіста й господарника Бєлоусова – це війна на довгу перспективу. Путін планує використати досвід нового міністра для об'єднання військової та економічної політики, щоб мати більше успіхів у виробництві зброї для війни в Україні.

Призначення одного з головних придворних економістів і головного "державника" в економблоці може означати, що Путін планує війну на виснаження на довгі роки та збирається її виграти "на заводах ВПК".

По суті, до воюючої армії приставили професійного та ідеологічно мотивованого завгоспа, особисто відданого Путіну, який з усією партійною завзятістю зануриться у роботу, аби постачати армії все необхідне та у належній кількості. Тобто мирного майбутнього Путін не планує.

З позитиву для України – відставка багаторічного забронзовілого міністра оборони Шойгу – це шок для російських генералів. Поки що начальник генштабу Герасимов залишається на посаді, але питання – як із ним спрацюється відомий своєю конфліктністю Бєлоусов.

Завдання Путіна – знищити Україну та вбити усіх українців

Прокоментувати останні відставки та призначення в РФ OBOZ.UA попросив російського опозиційного політика та журналіста Ігоря Яковенка.

– Зміна міністра оборони у країні, яка воює, – не зовсім логічний крок, коли офіційно "все йде за планом". На ваш погляд, чому це сталося? Наскільки для вас новина про відставку Шойгу та Патрушева стала несподіваною?

– Для мене особисто це було неочікувано. Звісно, ходили чутки, що затримання заступника Шойгу – Тимура Іванова – це такий натяк на відставку. Та здавалося, що для Путіна найголовніше – вірність, а Шойгу це йому давав. Виявилося, що насправді таких відданих доволі багато. І Шойгу тут не є незамінним. Водночас міністр оборони – людина, яка хоч якось контролює армію, що є загрозою для Путіна. Політична "кастрація" армії і в часи СРСР була дуже актуальною.

Безпосередньо корупція не є причиною, в РФ вона ніколи не була причиною для зняття з посади і репресій. На мій погляд, до Шойгу виникло багато запитань у зв’язку з неефективністю. Просто за два з лишком роки війни головний результат – Авдіївка. Це не те, на що Путін розраховував.

– Чому Бєлоусов та чого можна очікувати від такого призначення Україні?

– Ура-патріоти говорять, що призначення замість клоуна-Шойгу такого собі бухгалтера, аудитора, який прийде і зразу ж наведе порядок з корупцією, все оптимізує та покращить міць російської армії, – це добре. Я думаю, що цього не буде, тому що, по-перше, той ресурс, який є на сьогодні, його не збільшити. А по-друге, якщо й будуть красти менше, то лише на початку, але через якийсь час, вважаю, корупційне болото армії РФ засмокче і нового міністра оборони. Тому якихось радикальних змін тут не буде. Сподівання на те, що це буде нова армія від Бєлоусова, – марні. Армією займається не міністр оборони, а начальник Генштабу – Герасимов, який поки зберіг посаду.

Тобто насправді дві ключові фігури, які визначають перебіг подій стосовно війни в Україні, – це натхненник війни Путін та розробник її стратегії і тактики Герасимов. Ці люди залишилися на місці, а все інше – заміна меблів у "фашистському борделі".

З позитиву: новому міністру потрібно буде кілька тижнів, аби увійти у курс справ, зрозуміти, де і що відбувається. Причому ясно ж, що йому доведеться привести свою команду, а зі старою треба також щось робити. Це вже певний елемент дезорганізації апарату, тому що як тільки з'являється нове начальство, люди перестають займатися роботою, відстоюючи власні інтереси.

Це такий невеликий плюс для України.

– Ще одна знакова відставка – Миколи Патрушева з посади секретаря Радбезу. Нового місця роботи не оголошено. Це пенсія, вилучення з гри?

– На мій погляд, це більш важлива новина, ніж звільнення Шойгу. Тому що він був у політичній ієрархії фігурою №2 після Путіна. Це був єдиний, хто міг заперечити Путіну, що він і зробив під час історичної Ради безпеки, коли напередодні вторгнення Путін, що називається, всіх вирішив пов’язати кров'ю. Патрушев 16 років сидів на цій посаді, і за цей період нагуляв серйозний, солідний політичний вплив. Повністю забрав під себе апарат Ради безпеки. І якоюсь мірою навіть перетягнув на себе функції, які зазвичай були в апарату адміністрації президента. Син Патрушева отримав призначення (Дмитро Патрушев обійняв посаду віцепрем'єра. – Ред.), а така концентрація політичних ресурсів в одного сімейства становила небезпеку для Путіна.

Зараз головне питання – куди подінуть Патрушева-старшого. Для такої вагомої фігури залишається тільки адміністрація президента. Якщо це відбувається, тоді дійсно основою всієї цієї комбінації була заміна Шойгу на Бєлоусова. Якщо ні, то центр усієї цієї комбінації – відставка Патрушева.

Але все це мої думки, щось серйозно аналізувати у нинішній Росії дуже складно. Тому що, розумієте, в умовах абсолютно персоналістського режиму, в якому існує Росія, коли все визначається волею однієї людини, будувати якийсь серйозний аналіз складно. Бо насправді все впирається у примхи не дуже здорової і дуже немолодої людини.

– В РФ паралельно виказують й іншу думку, мовляв "сенсаційні рокіровки в силовому блоці не обіцяють нічого хорошого в перспективах "СВО". Мовляв, Кремль демонстративно демонтує "партію війни" (Патрушев-Шойгу) і залишає на чолі МЗС Лаврова, розраховуючи рано чи пізно домовитися з американцями про "корейський варіант" в Україні. І якщо Патрушев за кілька днів не стане головою АП, можна говорити, що настає нова епоха. Ви погоджуєтеся з цим?

– Патрушев-Шойгу – це безумовно була партія війни. Це може звучати парадоксально, але Генштаб РФ ніколи не був партією війни. Просто тому, що це єдина структура в усій російській бюрократії, яка розуміла, що таке війна та її наслідки. Просто будь-який професіонал розумів, що початок цієї війни – самогубство для Росії.

Стосовно того, чи прагне Путін миру чи якоїсь заморозки війни, то виникає просте запитання, а що він робитиме з усім тим, що вже накоїв? Що він робитиме з отруйною пастою, яку він вичавив у Росії? Як її повернути назад у тюбик? Як заштовхати назад мілітаризовану економіку? Я думаю, що опції зупинення війни у Путіна просто не існує. Тому це не розгром партії війни і якісь сигнали для американців про готовність збавити оберти. Я думаю, що це малоймовірно. Зараз у Росії просто немає партії миру.

– Тобто все-таки кроки для довготривалої війни з Україною та Заходом?

– Так. За російськими заявами про мир чи перемир’я насправді нічого не стоїть. Це риторика. Просто немає точки компромісу. Тим більше Путіну немає чого пропонувати Україні. У нього завдання – знищити Україну цілком і вбити всіх українців. Це завдання майже дослівно виказується на федеральних каналах ТБ вже який місяць.