Блог | Оптимізм для нас і символізм для Путіна, або Як Пітєр втратив статус фортеці

Мабуть, Meduza сьогодні напише про екологічну катастрофу в місті високої культури і музеїв, де половина експонатів – п*жжені з України. 

Безстрашні російські "опозиціонери" і іностранні агенти ілюструють хлопки фото постраждалого від палаючої нафти замурзаного попелом горобця. Все, як вони люблять. Нікакой політікі. Било шумно.

Я ж напишу, що це та сама нова якість війни, яку все більше експертів обережно називають приємним словом "перелом".

Очевидно, що Збройні Сили України набули спроможностей РЕГУЛЯРНО вражати об'єкти практично по всій європейській частині росії.

Ключове слово тут – РЕГУЛЯРНО. Це не разові акції, а РУТИННА ЩОДЕННА робота, коли ми робимо росії БОЛЯЧЕ.

Удар по Пітєру стоїть особняком, бо це не просто місто, а рідне місто путіна, де для нього завжди зачищали цілі квартали, щоб всратий імператор міг вийти прогулятися без памперсів. Пітєр – його місце сили і захищена фортеця, яка раптом перестала бути фортецею. Десятки років так було, бо американці сцялися самої думки ударити по Пітєру через ядерну ескалацію.

А українці просто уїб*ли дронами, бо час прийшов. Тепер можемо.

Ні, паливна криза в окремих регіонах це ще не перемога. Бравурні пости, що десь взяли в полон російську роту, бо в них закінчився бензин – це тупі фейки. Але, вперше після визволення ЗСУ Херсону, з'явилася надія на позитивний результат.

Єдине, що зараз важливо – не проїб*ти масштабування. Бо вже не один раз було в цій війні, що ми придумуємо щось пекельне, а росія копіює, виробляє в 10 раз більше, ніж ми і навалює нам. Як, наприклад, ФПВіхи.

І тут є деякий оптимізм, бо як тільки ми змогли турнути "всесильного" Єрмака, раптом виявилося, що українська держава може бути досить ефективною.

А путіну зараз грусно в Пітєрє. В Пітєрє – піть.