1 липня в Росії завершилося голосування щодо поправок до Конституції, ключова з яких – "обнулення" президентських термінів Володимира Путіна. З огляду на попередні результати, рішення узурпувати владу вже ухвалено остаточно.
Що означає резонансне нововведення, на якій підставі затверджувалося і як на зміни в Основний закон РФ відреагували світ і Україна, читайте в матеріалі OBOZREVATEL.
Згідно з Конституцією РФ, одна й та ж особа не може обіймати посаду президента більше ніж два терміни поспіль. Поправками же забирається слово "поспіль" і додається ще один новий пункт. У ньому сказано, що ці обмеження застосовуються "без урахування кількості термінів, протягом яких особа обіймала і (або) обіймає цю посаду". Так, Володимир Путін отримує право знову брати участь у президентських виборах, які відбудуться в 2024 і 2030 рр. Відповідно, якщо переможе, то в 84 роки буде біля влади – в 2036-му.
Водночас російський адвокат Марк Фейгін звернув увагу на той факт, що через зміну Конституції вибори президента РФ повинні відбутися не в 2024 році, а вже в 2020-му.
"Якщо ви змінили Основний закон, то за ним потрібно проводити нові вибори. Чому треба чекати до 2024 року, і тільки тоді почне діяти ця поправка з приводу "обнулення" термінів? Це порушення навіть формальної юридичної логіки", – сказав він у коментарі OBOZREVATEL.
Протест у Санкт-Петербурзі 1 липня 2020 року
За словами Фейгіна, є до чого причепитися. Зокрема, він нагадав про рішення Конституційного суду РФ 1998 року, яке заборонило тодішньому президентові країни Борису Єльцину балотуватися на третій термін. Однак у разі з "обнуленням" термінів Путіна той же КС визнав поправки законними.
До законності та процедури всеросійського голосування в адвоката також виникли питання. "Так зване всенародне голосування практично не регулюється жодним нормативним актом – лише кількома статтями в самому законі про поправки. Це не належний для такої процедури режим", – сказав він.
Формальних ознак узурпації влади в пропонованих змінах немає, але повноваження президента посилюються тільки під виглядом законодавчого процесу, підкреслив адвокат.
"Узурпація влади – це кваліфікація, яка розглядає сукупність усіх дій, не лише "обнулення" термінів, поправки до Конституції, але й те, що робиться Путіним і створеною ним системою влади щодо суспільства. Я думаю, що, звичайно, узурпація очевидна", – заявив Фейгін.
Президент РФ Володимир Путін на всеросійському голосуванні за зміну Конституції
В українському МЗС відмовилися коментувати факт "обнулення", пояснивши, що йдеться про внутрішні справи іншої країни, які дипломати не мають права оцінювати.
Водночас у міністерстві зробили заяву з приводу участі окупованих територій Донбасу і анексованого Криму. "Проведення так званого голосування на території, яка є невід'ємною частиною суверенної України, суперечить фундаментальним нормам і принципам міжнародного права й законодавства України", – відзначили OBOZREVATEL у відомстві.
Там заявили, що підсумки голосування є нікчемними з юридичної позиції й не матимуть жодних правових наслідків, ба більше – вони ставлять під сумнів результати загалом.
МЗС також звернулося до міжнародних партнерів із закликом засудити й посилити політичний тиск на країну-агресора, зокрема санкції. Першими про невизнання голосування на окупованому Донбасі і в Криму заявили в Євросоюзі.
Зі свого боку ексміністр закордонних справ України Володимир Огризко зазначив OBOZREVATEL, що від "обнулення" Путін стратегічно програв, а легітимізація його нових термінів вигадана. "Всі розуміють, що це був фарс, який мав на меті, обдуривши народ соціальними обіцянками, протягнути це так зване всенародне схвалення нових термінів для Путіна. Всі розуміють, що він шулер", – пояснив він.
Він також оцінив ще одне нововведення про невиконання міжнародних договорів у разі протиріччя Конституції РФ. "Це означає, що, якщо Росія укладе міжнародну угоду, конвенцію тощо, то в будь-який момент фактично без пояснень вона зможе відмовитися від зобов'язань, які на неї покладаються", – додав Огризко.
На його думку, ця норма призведе до того, що з РФ не будуть підписувати міжнародні угоди. "Конституційний суд Росії, який є кишеньковим, як і вся вертикаль влади, в будь-який момент ухвалить рішення, що будь-яка частина будь-якої угоди суперечить інтересам РФ і Конституції РФ, а тому для Росії нечинна", – підсумував ексміністр.
На Заході багато ЗМІ бурхливо відреагували на "обнулення", незважаючи на те що результати були очікуваними.
Американське видання Washington Post вказало на роль оточення президента РФ. "Путін сидить на "піраміді" влади, що складається з безлічі конкурентних закулісних впливових груп. Поки їхня верхівка впевнена, що лідер Кремля залишиться біля влади надовго, вони стримують своє політичне і економічне суперництво одне з одним і дозволяють Путіну вирішувати свої конфлікти", – вважають аналітики.
Британська Independent звернула увагу на те, що Центрвиборчком оприлюднив попередні дані голосування за 5 годин до закриття виборчих дільниць. "Це стало нововведенням, яке шокувало навіть найбільш цинічних спостерігачів", – повідомили у виданні.
Аналітики газети Financial Times побачили прямий зв'язок між голосуванням і падінням рейтингу Путіна в Росії. На їхню думку, Кремль побоювався посилення громадського невдоволення президентом, яке почало зростати ще до пандемії коронавірусу через відсутність ознак підвищення рівня життя.
На думку експерта Московського центру Карнегі Олександра Баунова, якого цитує видання, Путін перейшов червону риску, яку раніше не наважувався перетинати. "За нею перебуває вакуум легітимності, і Путіну потрібне всенародне голосування, щоб підтвердити законність цього безпрецедентного, навіть за російськими мірками, кроку", – заявив він.