"Облізлі" будинки і пам'ятник Леніну: як виглядає село Капустин Яр і полігон біля нього, звідки РФ запустила нову балістику по Україні. Фото

Першу за час російсько-української війни міжконтинентальну балістичну ракету по Україні Росія запустила з військового полігону "Капустін Яр", названого на честь розташованого поблизу села у північно-західній частині Астраханської області. На один такий запуск РФ витрачає близько 10 млн доларів.

Натомість на село, що дало назву полігону, грошей у Москви так і не знайшлося: воно виглядає, немов побувало під тривалими бомбардуваннями, та досі "красується" напівзруйнованими будинками та радянськими реліктами. OBOZ.UA зібрав фото з села Капустин Яр, що публікувалися у мережі, а також кілька знімків території самого полігону площею понад пів тисячі квадратних кілометрів.

Ракетний військовий полігон "Капустін Яр" або ж, як його офіційно називають – 4-й Державний центральний міжвидовий полігон Російської Федерації (4 ГЦМП) – був створений у північно-західній частині Астраханської області у 1946 році. Гігантська територія площею нині близько 650 кв км, а колись – до 0,40 млн га більшою частиною розташована у РФ, однак займає також землі у межах двох областей Казахстану, з яким межує Астраханська область: Атирауської і Західноказахстанської.

Адміністративно-житловим центром полігону стало спеціально збудоване закрите місто Знаменськ з населенням понад 30 тис осіб. А до нього прилягає старовинне село, а зараз селище міського типу Капустін Яр, на честь якого й було названо полігон.

Саме з полігону "Капустін Яр" 21 листопада російські війська запустили міжконтинентальну балістичну ракету (чи то "Орєшнік", чи то "Рубєж") по українському місту Дніпро. Один такий запуск, за підрахунками експерта з оборони Фабіана Гоффмана, коштує Росії близько 10 млн доларів. Натомість на однойменне селище, в якому, за офіційними даними, проживають 5 700 росіян, грошей у Москви так і не знайшлося.

Населений пункт виглядає так, немов не просто розташований поблизу полігона, де проводять зокрема й ядерні випробування, а побував у самісінькому епіцентрі ядерного вибуху.

Так, "помилуватися" населеним пунктом, що без війни виглядає ледь не гірше, ніж зруйновані Росією українські міста та села, можна за допомогою Google maps.

На світлинах здається, що час тут зупинився: у населеному пункті досі височать облуплені статуї Леніна. Невпинним залишається тільки руйнування, якого зазнають старовинні будівлі. Подекуди в них ще вгадуються обриси задумів архітекторів, однак виглядають ці будівлі закинутими. Як, зрештою, й житлові будинки, де, втім, все ж живуть росіяни.

У російському Dzen також можна знайти статтю про Капустін Яр, у якій багато світлин. Автор багато розводиться про історію населеного пункту та про те, що в "історичному центрі" залишилося чимало будівель другої половини 19 – початку 20 сторіччя, для яких одночасно характерні і "багата архітектура", й "її плачевний стан".

Автор зазначає, що "деяким будівлям пощастило", бо в них розташовані якісь організації, тож "будівлі доглянуті і виглядають досить непогано". Однак більшість споруд, змушений визнати він, практично зруйновані, бо у місцевої адміністрації "просто немає грошей на реставрацію". Тож будівлі продовжують руйнуватися, а жителі населеного пункту – "милуватися" занепадом та, за влучним висловом автора, "декораціями для стрічки про війну".

Останні близько чверті сторіччя Капустін Яр занепадав вже за влади диктатора Володимира Путіна, який полюбляє розповідати про те, що Росія є "наддержавою", хизується газонафтовими прибутками та вважає, що має право лізти в чужі держави, аби когось там "визволяти", та руйнувати чужі міста та села замість навести лад у своїй країні.

І попри це навіть цілком лояльний до кремлівської верхівки "Яндекс" не зміг відшукати у Капустиному Яру нічого бодай відносно пристойного. Згладити враження "Яндекс" спробував світлинами пошарпаних церков, однак знайшлося місце й для фіксації руїн.

Станом на 2005 рік було відомо, що за час існування полігона "Капустін Яр" там було підірвано 24 тисячі ракет, проведено випробування 177 видів військової техніки, знищено 619 ракет СС-20.

Також там було проведено щонайменше 11 ядерних вибухів на висоті від 300 м до 5,5 км, сумарною потружністю близько 65 атомних бомб, скинутих на Хіросіму.

Радіаційні перевірки показали, що вже тоді, майже 20 років тому, вміст у ґрунті цезію-137, стронцію-89 та інших радіоактивних речовин був "у кілька разів вищий за допустимі норми".

Це не могло не вплинути на здоров'я людей, що живуть у районі полігону, зокрема й на території Казахстану. До того ж, саме туди летять російські зенітні та балістичні ракети, запущені під час випробувань. Вони скидають паливо у казахський степ, уламки ракет падають біля будинків та вбивають скотину, на обійстях спалахують пожежі, які казахи змушені гасити самі через практично повну відсутність тут доріг.

Однак найстрашніше – екологічні наслідки: дорослі у Бокейордському районі Західноказахстанської області помирають від онкозахворювань, а діти народжуються інвалідами.

"Шкідливі радіоактивні речовини забруднили ґрунт, воду, посівні землі та пасовища для худоби. Медичними обстеженнями місцевого населення на території полігону встановлено, що серед них рівень психічнних захворювань (особливо дітей) у 2,3 рази вище середнього рівня по [Західноказахстанській] області й у 2,1 разу вище рівня по республіці. Особливо переважають злоякісні пухлини, легеневі захворювання, порушення імунної системи та складу крові", – зазначалося у виданій у 2005 році "Національній енциклопедії Казахстану".

Після того минуло ще 19 років. "Капустін Яр" продовжує функціонувати. Ось тільки Росія не погоджується з тим, що її полігон вбиває місцевих жителів, а Казахстан на такому визнанні не наполягає, задовольняючись 2 доларами 30 центами орендної плати за кожен гектар землі під російським полігоном. 

Щоправда, казахським дітям з інвалідністю тут платять "полігонні": суму, еквіваленну 60 євро. За даними бокейординської влади, за 9 місяців 2023 року (ухвала датована жовтнем) усім "потерпілим від ядерних полігонів" виплачено з місцевого бюджету 23,7 мільйона тенге (48,8 тисяч євро).

А казахські діти тим часом приходять у цей світ сліпими, з численними патологіями рук та ніг, з неврологічними розладами, з затримкою психічного розвитку та росту. І "полігонні" отримують не всі з них.

Нагадаємо, 21 листопада Росія запустила по Україні ракети з Ту-95МС і міжконтинентальну балістичну ракету по Дніпру. Комбінована масована атака на підприємства та критичну інфраструктуру міста тривала з 5 до 7 години ранку.

За даними Повітряних сил Збройних сил України, російські війська запустили міжконтинентальну балістичну ракету з Астраханської області РФ, з Тамбовської області з винищувача МіГ-31К — аеробалістичну ракету Х-47М2 "Кинджал", із стратегічних бомбардувальників Ту-95МС сім крилатих ракет Х-101 (район пусків – Волгоградська область).

"Внаслідок протиповітряного бою підрозділами зенітних ракетних військ Повітряних сил знищено шість ракет Х-101. По інших ракетах – без суттєвих наслідків", – зазначали у ПС.

Момент удару РФ по Дніпру міжконтинентальною балістичною ракетою потрапив на відео.

Увечері в день атаки Путін виступив із заявою для росіян. Зокрема, сказав, що Росія для удару по промисловому комплексу в Дніпрі використала "одну зі своїх новітніх російських ракетних систем середньої дальності з балістичною ракетою в без'ядерному гіперзвуковому оснащенні "Орєшнік". Диктатор додав, що швидкість балістичних ракет лежить у діапазоні від 4 км/с до 7,8 км/с і що у світі нібито не існує засобів протидії черговому російському "аналогов нєт".

Застосування міжконтинентальної балістичної ракети по українському місту Путін назвав "відповіддю на удари американською та британською зброєю по території Росії".

Однак вже наступного дня знайдена у Дніпрі деталь від згаданого "Орєшніка" викрила брехню Кремля.

Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та Viber. Не ведіться на фейки!