Блог | Лукашенко непокоїться за своє життя. А росіяни тим часом наступають
Президент Білорусі Олександр Лукашенко намагається протистояти агресивній політиці Кремля
Росія хоче отримати контроль над республікою Білорусь. Але політично росіяни не мають структур, які могли б забезпечити транзит влади. Ну, недарма Лукашенка називають диктатором. Спроби росіян створити такі структури навіть з боку православних - натикаються на опір. За останні півтора роки у Білорусі посадили чотирьох журналістів, які працювали на російські ЗМІ і пропагували руский мір. Через це, власне, посадили трьох священиків РПЦ. Ще одному дали умовний термін. При цьому зростає мережа структур, яка працює на гроші росспівробітницва, але вона не може забезпечити контроль влади для росіян. На жаль, для Кремля, на щастя, для Білорусі.
У росіян є ідеї забезпечити контроль над ключовими галузями білоруської економіки. Наприклад, повернутися до ситуації 2011-го року, коли Білорусь, потрапивши під санкції, змушена була позичати гроші в РФ. В результаті, це призвело до підписання угоди про Митний союз.
Тепер росіяни апелюють до Договору 99-го року про створення Союзної держави. Де-факто за основними тезами він повторює договірну базу про створення Європейського Союзу. Була передбачена єдина валюта, загальне керування державним боргом, загальна міграційна політика, фіскальна і створення законодавства. Цей договір був підписний в період, коли Лукашенко насправді активно вів політику по ліквідації білоруської незалежності. Тоді Росією керував Борис Єльцин і Лукашенко думав, що завдяки об’єднанню держав він може сісти у кремлівське крісло. Але сталося не так, як гадалося - до влади прийшов Путін.
Тому з 2002-2003-го року білоруси почали цей договір "сушити". Єдина валюта мала бути введена у 2006му році, але зараз вже 19-ий рік, а нею навіть і не пахне. Те ж саме і по інших питаннях.
Читайте: Замість Лукашенка ніхто вирішувати не буде
Росіяни і далі будуть змушувати білорусів піти на реалізацію цього договору і отримати контроль над Білорусією через білоруську економіку. Але є така річ, як бюджет союзных государств Беларуси и России. Дохідна частина там 127 млн дол., а розхідна частина біля сотні мільйонів. От і вся союзна держава. Проте росіяни не полишатимуть спроб запустити цей механізм знову, щоб отримати контроль над фінансовими ринками і спонукати Лукашенка до приватизації, на яку вони теж поклали око.
Білоруси будуть опиратися. Швидше за все, вони будуть діяти достатньо різко. Опиратимуться на Китай і його кредитно-інвестиційну лінію. Не на ЄС чи США. Лукашенко все-таки диктатор. А Китаю все одно, хто очолює ту чи іншу державу. Він не задає дурних, з точки зору Лукашенка, питань про демократію.
При нормальній роботі з Китаєм, Лукашенко може утриматися при владі. Співпраця поміж країнами в останні роки розгорнулася досить активно. Але чи входить Китай у білоруський пасьянс, щоб утримати Лукашенка, стане зрозумілим вже в першому кварталі 19-го року. Китайці ухвалили рішення, щоб дозволити випустити Білорусі так звані панда бонди. Це суверенні боргові зобов’язання, але в китайських юанях. Якщо Білорусь випустить їх в перших двох кварталах наступного року – це означатиме, що Китай, як гравець, входить в білоруський політичний альянс. На цьому фоні Олександр Лукашенко швидше за все перенесе з 20-го року або президентські або парламентські вибори.
Росіяни розуміють, якщо процеси будуть іти такими ж темпами, то за 3-4 роки їх вплив на білоруську економіку зменшиться в рази. Відповідно так само на білоруську політику. Це означає, що зменшуються шанси отримати вплив на країну загалом.
Тому 2019-ий рік буде дуже важким для і Лукашенка і для Білорусі. В даному випадку президент захищає не стільки незалежність Білорусі, як свою власну владу і своє життя. Він розуміє, що втрата влади для нього – це втрата життя. Але тут є і мінус. Якщо влада Лукашенка зацементується, не знаю, як його опоненти протидіятимуть йому протягом найближчих років.
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням...