Блог | Китай як технологічний тил російської війни

Після чергових повідомлень про китайські компоненти в нових російських "шахедах" варто говорити вже не про окремі випадки, а про системне явище. Станом на 27 серпня 2026 року Китай залишається одним із ключових зовнішніх джерел технологій і товарів подвійного призначення, без яких росії було б значно складніше підтримувати нинішній темп війни. 

При цьому важливо не спрощувати картину. Публічних доказів масового прямого постачання Пекіном готової летальної зброї росії за схемою КНДР немає. Сам Китай наполягає, що не постачає сторонам війни летальної зброї та контролює експорт товарів подвійного використання. Але реальна проблема в іншому: китайські двигуни, мікроелектроніка, сервоприводи, гіроскопи, навігаційні модулі, засоби зв'язку, верстати з ЧПК та інше обладнання системно потрапляють до російського оборонно-промислового комплексу.

НАТО вже прямо називає Китай "вирішальним фактором", який дозволяє росії продовжувати війну завдяки масштабній підтримці її оборонно-промислової бази. Українська база War&Sanctions, оновлена 12 серпня, містить 428 позицій компонентів китайського походження, виявлених у зразках озброєння агресора.

Найпоказовіший приклад – ударні дрони. За даними The Wall Street Journal, які 26 серпня навів NV, нові реактивні модифікації "шахедів" можуть розвивати швидкість близько 480 км/год. Українські фахівці пов'язують появу таких моделей, зокрема, з китайськими мікротурбореактивними двигунами. У російських БПЛА дедалі частіше знаходять китайські сервомотори, гіроскопи, антени, модеми та інші вузли. Це вже не просто питання дешевих комплектуючих – йдеться про технологічне вдосконалення зброї, яка щодня атакує Україну.

Є й інший вимір. У травні Reuters, посилаючись на дані європейських розвідок, повідомив, що близько 200 російських військових пройшли в Китаї закриту підготовку з безпілотних систем, РЕБ, авіації та інших військових дисциплін, після чого багато з них повернулися на війну проти України. Якщо ці розвідувальні дані остаточно підтвердяться, це вже виходитиме далеко за межі звичайної торгівлі.

Захід реагує дедалі жорсткіше. У липні ЄС запровадив нові експортні обмеження проти 51 структури, частина з яких розташована в Китаї та Гонконзі і, за оцінкою ЄС, допомагає росії обходити санкції щодо мікроелектроніки, верстатів з ЧПК та обладнання для виробництва напівпровідників. У червні санкційні списки ЄС і Великої Британії також поповнили китайські компанії, пов'язані з постачаннями для російського ВПК.

Тому формула "Китай не постачає росії зброю" сьогодні вже мало що пояснює. Сучасну війну ведуть не лише танками й ракетами, а й чипами, двигунами, оптикою, верстатами, електронікою та логістикою. І саме в цій сфері Пекін став для москви критично важливим партнером.

Моя оцінка проста: Китай намагається одночасно не перейти формальну межу прямої участі у війні й не допустити стратегічної поразки росії. Для Пекіна це можливість виснажувати ресурси Заходу чужими руками, поглиблювати залежність москви від китайських технологій і ринку та розширювати власний політичний вплив.

Для України висновок також очевидний: санкції мають бити не лише по російських заводах, а й по всьому міжнародному ланцюгу постачання, який дозволяє цим заводам працювати.