Блог | Індійський бензин не врятує: паливна криза в РФ виходить на новий рівень

Все йде за планом: паливна криза на болотах виходить на новий виток. Пару тижнів тому росіяни раділи зменшенню черг на заправках. Але після кількох ударів Сил оборони України по об’єктах військово-економічної інфраструктури противника (головним чином по нафтопереробних заводах) усе повернулося на круги своя. Гострий бензиновий дефіцит охопив щонайменше 16 регіонів росії.

Лише протягом однієї доби паливна криза поширилася ще на кілька суб’єктів так званої "російської федерації": Башкортостан, Красноярський край та Липецьку область. А від початку серпня рекордні черги знову почали вишикуватися на АЗС у Приморському краї, а також у Калузькій, Ростовській, Тамбовській, Тульській, Саратовській, Пензенській, Воронезькій, Рязанській, Ульянівській та Смоленській областях. Цей список можна продовжити – після вчорашніх ударів наших безпілотників проблеми гарантовані в Оренбурзькій та інших областях.

Тамтешні чиновники намагаються заспокоїти населення: мовляв, криза розрулиться, треба "трошки потерпіти", допомога "вже в дорозі". Що це може бути за допомога? Влада на болотах, здається, зробила вже все, що могла: знизила всі можливі норми якості нафтопродуктів, виділила рекордні суми на прискорення ремонтних робіт на НПЗ, вигребла запаси палива в Білорусі та Казахстані. Остання надія – на морський імпорт. Цю "рятівну соломинку" свого часу особисто анонсував сам бункерний дід. Що ж там у них із морським імпортом?

За повідомленнями агентства Bloomberg, у росію з Індії морським шляхом почалися поставки палива (перша партія була доставлена 5 серпня). Але теза про те, що Індія закриє паливну проблему, – явне перебільшення. Почнемо з того, що станом на сьогодні поставки здійснює лише одне індійське підприємство – Nayara Energy, яке, при пильнішому розгляді, виявляється не таким уже й індійським, адже є частиною корпорації "Роснєфть".

Крім того, морський шлях означає не просто довгі, а анекдотично довгі терміни доставки вкрай обмежених обсягів, яких аж ніяк не вистачить для покриття дефіциту. Уявіть цей шлях: 18 червня танкер завантажився в Індії. У липні вантаж перемістили на інше судно поблизу берегів Єгипту, після чого бензин доставили на початку серпня до росії. Загальний обсяг – 42 тисячі тонн. Багато це чи мало? Для танкера – багато. Для потреб росії (110–120 тисяч тонн на добу) – крапля в морі.

Висновок: панацеї від паливної кризи кремль не має. Усі ці заходи, якщо й дають ефект, то тимчасовий. А проблеми тим часом накопичуються системні: зрив збору врожаю та посівної кампанії, інфляційні процеси та проблеми в банківському секторі. А ще росія починає занурюватися в масштабну бюджетну кризу.

Лише за офіційними даними економічного блоку уряду рф (а ці цифри завжди прикрашені) діра у федеральному бюджеті постійно збільшується і вже зараз співставна з річним бюджетом москви. Незважаючи на високі ціни на нафту, які тримаються внаслідок блокади Ормузької протоки, нафтогазові доходи агресора за сім місяців скоротилися на 16,8%. Одна з причин – гроші від експорту нафти йдуть на ремонт НПЗ. Усі інші види доходів російського бюджету також знижуються. Не допомагає навіть посилення податкового тиску.

Усі ці "макроекономічні тренди" можна звести до кількох слів: на болотах грошей нема і вже не буде. Противник заходить у фазу ресурсного голоду. Це ще не колапс, але вже ознаки практично невиліковної хвороби, яка так чи інакше позначиться на всіх сферах, зокрема на військових спроможностях агресора. Ми впевнено штовхаємо ворога до прірви і не плануємо зупинятися. Далі буде. Слава Україні!