Генерал Маломуж: Путіна ліквідують у разі нестандартної ситуації, Пригожина можуть вбити вже зараз. Інтерв'ю

Фізична ліквідація глави країни-окупанта Росії Володимира Путіна може бути однією з пріоритетних цілей військової розвідки України, але з об'єктивних причин це неможливо здійснити. По-перше, тому що кремлівський диктатор за десятиліття правління створив багаторівневу систему захисту особистої безпеки. По-друге, тому що західні союзники України не вітають таких актів відплати. Для них у пріоритеті притягнення Путіна до кримінальної міжнародної відповідальності.

Захід дасть добро на ліквідацію Путіна лише у разі виникнення нестандартної ситуації – коли той ухвалить рішення про завдання ядерного удару. Щодо ватажка ПВК "Вагнер" Євгена Пригожина, то організувати його ліквідацію набагато простіше – з урахуванням і його рівня особистого захисту, і ставлення до цього союзників України. Адже йдеться про терориста, який безпосередньо вчиняє теракти. Таку думку в ексклюзивному інтерв'ю OBOZREVATEL висловив керівник Служби зовнішньої розвідки України у 2005-2010 роках, генерал армії Микола Маломуж.

– В інтерв'ю німецькій Welt заступник голови Головного управління розвідки Міноборони України Вадим Скібіцький заявив, що ліквідація Путіна та Пригожина є пріоритетними цілями української розвідки. Чи вважаєте ви, що ці завдання можна виконати?

– Звичайно, загальний посил полягає в тому, що це завдання є пріоритетним, але зараз це просто нереально. Путін створив системну модель захисту, зокрема таку, що перешкоджає діяльності будь-яких спецслужб, включно зі спецслужбами США, країн Європи та, звичайно, України. Проте прораховуються багато варіантів проведення таких операцій, насамперед щодо Путіна.

Але не варто забувати і про ще один аспект. На найвищому стратегічному рівні і в Україні, і на Заході існує консенсус стосовно того, що жодних оперативних і тим більше активних операцій з усунення Путіна зараз не можна проводити. Він має відповідати за свої злочини у міжнародних судах. Для цього мають бути створені певні передумови. По-перше, військові, тобто перемога України, по-друге, юридичні, судові передумови.

Тому подібну операцію наші союзники на Заході розцінили б як певний акт відплати. Це не сприймається. Сприймається лише юридична формула, наприклад, арешту, затримання Путіна, поміщення його в ізолятор та передачі до суду. Ніхто не дасть санкцій президенту України на усунення Путіна. Тим більше, подібні рішення не може ухвалювати ГУР України. Це буде розцінено як порушення домовленостей, від яких Україна сьогодні критично залежить.

Тому хоч це й позитивний посил, думаю, його було зроблено більшою мірою для піару.

Щодо Пригожина, то така операція має набагато більше шансів на успіх. Це реальніше, ніж у випадку з Путіним. Її можуть провести наші спецслужби. Але тут необхідно мати потужні сили та засоби. Думаю, зараз їх недостатньо, але й військова та стратегічна розвідка можуть працювати над цим питанням.

Думаю, що у випадку з Пригожиним можна провести грамотну підготовлену операцію. Його ліквідація не призведе до протиріч на міжнародному рівні, тому що це бойовик, той, хто здійснює теракти безпосередньо зі своїми головорізами.

– Чи можливі інші варіанти усунення Путіна, крім притягнення його до кримінальної відповідальності?

– Коли може виникнути нестандартна ситуація щодо Путіна? Коли він стане на шлях глобального терору, коли він почне розгортати ядерні засоби для завдавання ударів по Україні та, можливо, по країнах НАТО. Причому це буде реальна підготовка. Наприклад, розгортання стратегічних чи тактичних ядерних засобів.

Тут уже можливі кілька сценаріїв. З одного боку, усунення Путіна за допомогою засобів підрозділів або сплячої агентури, яка перебуває в РФ, що не передбачає фізичної ліквідації. Якщо ж Путін стане дуже небезпечним зі своєю ядерною кнопкою, і стане зрозуміло, що він ухвалив рішення застосувати такі варіанти, його можуть прибрати на території Росії, зокрема силами його оточення. Наприклад, в обмін на індульгенції від Заходу.

Але навіть у разі реалізації найнегативнішого сценарію – підготовки до ядерної війни та завдавання ударів – Україні буде складно виконати це завдання. Тому що для цього треба мати хороші оперативні позиції, знати розкладку всіх дій Путіна на цей момент, найближчими днями, мати для цього всі сили та засоби, й агентурні, і технічні, й оперативні. Це повний контроль пересувань Путіна, його розміщення, перебування на різних заходах та, звичайно, застосування певних видів озброєнь.

Це дуже непросте завдання навіть для того ж американського ЦРУ, ізраїльського Моссаду, німецького BND чи британського MI6. Українська розвідка може надавати підтримку та взаємодіяти з цими структурами.

Але, гадаю, зараз усунення Путіна не стоїть безпосередньо на порядку денному. Питання актуалізується, коли він безпосередньо загрожуватиме світу. Це стане червоною лінією для проведення операції щодо його усунення.

– Чи вважаєте ви, що оточення Путіна має набагато більше можливостей для ліквідації Путіна, ніж усі розвідки світу?

– Так, я вважаю, що перспектива його усунення оточенням більша, ніж, наприклад, усунення нашим ГУР. Оскільки оточення розуміє, що Путін програв, і їм потрібно буде відповідати у кримінальному порядку в міжнародних судах, а це означає позбавлення волі до кінця життя. Всі вони люди літні, всім понад 60 років, тому закінчити життя у в'язниці або бути ліквідованими разом із Путіним – для них це перспектива дуже погана.

Але розпочати якісь дії сьогодні для них також є смертельно, оскільки спецслужби Путіна контролюють і його найближче оточення, і кожна спецслужба одна одну.

Але коли посиплеться ситуація безпеки, коли українська армія наступатиме на сході та півдні, заходитиме до Криму, почне ламатися вся модель в оточенні Путіна. Тут уже цим людям треба буде рятувати себе – й усунення Путіна стане пріоритетною метою. Але йдеться не про усунення як таке, а про домовленості із Заходом. Оточення Путіна може пообіцяти усунути Путіна в обмін на порятунок світу від ядерної катастрофи, а також на гарантії утримання Росії та контролю за ядерними ресурсами.

Думаю, Захід піде на такий варіант. З одного боку, усунення Путіна, з іншого – створення перехідного порівняно безпечного періоду.