Еліта в Кремлі тремтить. Якщо Путін почне "божеволіти", буде зачистка – інтерв'ю з Михайлом Касьяновим

Палацових переворотів у Кремлі бути не може тому, що там немає кому займатися підкилимними іграми. Тим паче, що нинішня сила російського президента – в грошах. Заклик "За Батьківщину, за Путіна" без грошей не працює, а з грошима – так. Тому він так тримається за резервні фонди, які заморозив, а натомість почав друкувати гроші.

Що буде, якщо вони вичерпаються, а такі ризики через економічну кризу збільшуються щодня, OBOZREVATEL розповів колишній прем'єр-міністр Росії Михайло Касьянов.

У першій частині інтерв'ю читайте про плани Володимира Путіна, які розвалилися через пандемію коронавірусу, чого він досі не може пережити.

– Який шанс у нинішніх опозиціонерів на зразок Олексія Навального чи навіть журналіста Юрія Дудя замінити Путіна? Новий президент Росії – це колишній політик, силовик чи зовсім нове обличчя?

– Це питання не однієї особи, а питання об'єднання груп людей, які й сформують цей уряд. Хтось із них виконуватиме одну функцію, хтось іншу. Це не означає, що на одному лідері зосередяться всі. Буде група відповідальних людей, демократично налаштованих, переконаних у правильності пропонованої політики. Вони зберуться разом і між собою, якщо це тимчасовий уряд, розподілять обов'язки. У разі виборів той, хто переможе, сформує уряд через Державну думу або через прямі вибори президента.

Якщо ми говоримо про якусь надзвичайну ситуацію, коли народ припинить терпіти і скасує беззаконня, тоді в Росії буде тимчасовий уряд. У нормальній ситуації, звичайно, це вільні вибори без всякого електронного голосування, тільки у фізичній у паперовій формі, під контролем самих громадян.

Так відбувається в нормальних демократичних країнах. Навіть у найбільш розвинених країнах голосують папірцями. Так, в Естонії голосують електронно, але там народ дуже згуртований, люди довіряють одне одному і своїй владі.

Для великої країни такі форми не підходять. У нас рівень довіри між різними групами нульовий. Тим паче рівень довіри до влади, оскільки ця влада десятиліттями обманює громадян. Ніхто їй не вірить. Люди самі мають контролювати свій вибір і своє рішення.

– У навколопутінських еліт усе добре в житті?

– У них усе добре, але вони вже починають хвилюватися. Тремтіння по тілу в них уже пішло. Для багатьох із них Захід закритий, для деяких його можуть закрити завтра. А якщо Путін почне "божеволіти" надалі, в середині цих еліт почнеться зачистка. Звичайно, всі вони бояться й розуміють, що незабаром у них може початися дуже неприємний період.

– Є така думка, що загалом їм із Путіним непогано: вони собі роблять, що хочуть, у них є державне фінансування, а всі їхні гріхи тим часом списуються на президента.

– Це так, але це не стосується всіх, хто працює з людьми в структурі державної влади. Є нормальні чиновники, які готові виконувати свої чиновницькі обов'язки.

Ті, хто отримує доступ до якогось незаконного збагачення, – ось вони і хвилюються за своє майбутнє. А звичайним чиновникам, як і звичайним військовим і бюджетникам, чого хвилюватися? Вони і зараз мають роботу, і потім вона в них буде.

– Вірите в теорію ймовірних палацових переворотів у Кремлі?

– Ні, таких переворотів бути не може. Там нікому перевертати. Невдоволення всередині може бути, це питання відчуття й того, наскільки сильний Путін. Сила Путіна сьогодні залежить тільки від одного – грошей. Система примусу й тиску теж залежить від грошей. Заклик "За Батьківщину, за Путіна" без грошей не працює, а з грошима – так. Питання грошей ключове. Тому Путін так тримається за резервні фонди. Він знає, що вся еліта навколо нього теж відчуває це. І як тільки грошей не буде, всі зрозуміють – Путін ослаб.

– Якщо гроші закінчаться, що цілком реально, то що він робитиме?

– Він уже зараз дав дозвіл друкувати їх. Цього року вся оголошена ним допомога фактично буде профінансована за рахунок надрукованих грошей. Резервні фонди заморожуються, вони не витрачаються. Це величезні суми, приблизно 10% на рік від ВВП. Загальні показники інфляції зараз низькі – 3,5%, до кінця року буде близько 6%, але для більшості людей, які не купують телевізор і холодильник щороку, вона досягатиме 25%. Що таке інфляція? Це податок на бідних. Це все ми вже проходили. На жаль, це становище повертається знову, але вже навмисним і цинічним способом.

– Кремль посилено працює з Заходом у питанні зняття санкцій і сподівається, що в умовах пандемії йому підуть назустріч.

– У більшості країн такі ходи неможливі. З боку Росії ж була якась гуманітарна допомога, потрібність якої ставилася під сумнів приймальною стороною, і ось в обмін, значить, зніміть нам санкції, ми всі в одному човні. Але так просто нормальних людей, які живуть за своїми принципами й поважають загальноприйняті цінності, не проведеш. Ніякої торгівлі з авторитарним режимом, який так ставиться до своїх громадян, щодня утискаючи їхні права, допускати не можна.

У Росії вже не залишилося навіть ринкової економіки. Через кілька місяців розпочнеться переділ власності. Те, що середній бізнес не зможе утримати в своїх руках, маю на увазі хороші комерційні підприємства, все це перейде в руки "правильних" людей. Це ті, хто прислухається до начальства й виконує те, що потрібно.

Говорячи про скасування санкцій, я не бачу, що в путінської системи є якісь шанси щось змінити. Тим паче, що санкції були введені через війну на Донбасі та анексію Криму, а я не бачу, що тут можуть бути якісь серйозні зрушення з боку Путіна. Ось навіть візьмемо Північний потік-2. Незважаючи на те, що німецький уряд каже: "Ми – за Північний потік-2", він не хоче обходити останню директиву Європейського Союзу. Це означає, що половина нової труби і потужностей має бути використана іншими постачальниками газу. Тобто "Газпром" може заповнити цю трубу тільки наполовину.

Я до того, що послідовність європейських політиків зрозуміла. Видно, що люди, обрані на свої високі державні пости, віддані тим цінностям, через які їх обрали.

– Що Путін робитиме з Україною? Він хоче закінчити війну на Донбасі в цьому році?

– Не думаю, що це в нього зараз у пріоритеті. Зараз головне – пройти голосування за поправками в Конституцію, а далі вже можна формулювати нову повістку. Путін дуже сильно стурбований саме цим. Його січневий план, який мав закінчитися травневими святами і тріумфом параду перемоги з лідерами багатьох країн – увінчався поки що крахом. Путіну просто необхідно поставити всі заплановані галочки, нехай і не так ефектно. Нова політика в нього буде з осені. Подивимося, що на той час буде з населенням.

Не заперечую ймовірності, що народ почне буянити. Поки не масово, а локально. Навіть якщо в одному місті на підприємстві не платитимуть грошей, а це тисячі людей, які не працюють, то почнуться хвилювання. Існує велика ймовірність цього. Осінь може бути непростою, навіть якщо Путін продовжить свої повноваження ще на 16 років.

– Українців цікавить, коли він залишить Україну в спокої. Це можливо взагалі?

– Це розмова не сьогоднішнього місяця, звичайно. Давайте проаналізуємо й подивимося, що в нас буде відбуватися восени, коли знімуться карантинні обмеження і в Європі, і в Росії теж. Коли почнеться відновлення нормальних господарських і політичних зв'язків, тоді можна буде про це говорити. Коли ваш уряд стане на ноги, отримає кредити МВФ, профінансує свої борги ще на рік, розробить ще одну програму, ухвалить закони, які вимагає МВФ, справедливо вимагає, тоді подивимося. Ви зміцнієте в себе, у нас щось трапиться. Тоді можна буде щось прогнозувати.

– Що буде з Кримом? Вирішення питання відкладено на десятиліття?

– Так, це питання довгого ящика. Я це говорив відразу, оскільки на відміну від Донбасу, щодо Криму були проведені всі конституційні формальні процедури, а тепер ще додатково закріплені конституцією. Крим не в поточному порядку. Між вирішенням проблем Донбасу та проблем Криму – дуже велика різниця.

– Крим чий?

– Я вам, усім вашим ЗМІ тисячу разів говорив, що засуджую те, що я називаю анексією. Це неправомірні дії.

– То Крим – це Україна чи Крим – це Росія?

– Крим – це Україна. І це було незаконне відторгнення частини території української держави.

– Як ви до Путіна особисто ставитеся?

– Особистого ставлення в мене немає. Політик Путін для країни Росії ухвалює шкідливі рішення.

– Багато хто вважає, що Путін початку 2000-х був непоганим президентом, як на той період. Чому він змінився і став таким агресивним?

– Так, Путін мого часу, початку 2000-х, і сьогоднішній – це абсолютно різні Путіни. Тоді був Путін, який демонстрував прихильність демократичним цінностям, і разом ми зробили багато корисного для країни. Я працював на чолі уряду, і зі своєю командою нам вдалося домогтися виведення країни на траєкторію стійкого економічного зростання. Путін це підтримував, але потім почав змінюватися. Зараз це зовсім інша людина, неприйнятний для країни президент і керівник. Неприйнятний.

– Чому він став таким агресивним?

– Я вважаю, що тоді, в самому кінці 90-х, коли президент Єльцин призначив Путіна прем'єр-міністром, а потім підтримав його як свого наступника, і в наступні чотири роки, коли ми разом із ним працювали, Путін демонстрував прихильність нормальному демократичному ринковому шляху розвитку. Тепер я впевнений, що тоді він імітував свої демократичні переконання. Насправді він і був тим Путіним, яким став зараз – офіцером КДБ з усіма радянськими підходами і способами контролю населення. Він не зміг трансформуватися й переосмислити те, що відбувається, після падіння Союзу, як це зробили багато громадян.

Я, наприклад, тоді працював у Держплані, цивільному відомстві, і потім, після краху радянської тоталітарної системи, демократичні цінності стали базовими в моєму житті. Путін робив вигляд, що також став прихильником демократичних цінностей. Мені з запізненням, але стало абсолютно ясно, що, працюючи в відомстві спецслужб, люди не змінюють свою думку й залишаються в тому світі, в який їх "завантажили" в школі КДБ. Це підкуп, шантаж і провокація. Такими інструментами користуються офіцери КДБ. І, на жаль, Путін, будучи офіцером КДБ і президентом країни, як і раніше, використовує ці методи у своїй політиці.

– Таке враження, що нині протистояння у світі з контексту "Росія і Захід" перейшло в "Захід і Китай". Напевно, для Кремля це теж прикро, що РФ зійшла з порядку денного. Починають говорити, що Росія в цьому сенсі стає навіть молодшим партнером Китаю.

– Поки це не так, звичайно. Ніколи ми не підкорялися Китаю, але Путін дійсно проявляє слабкість. Заграючи з Китаєм, він ніби демонструє Заходу, який увів проти нього санкції, що в нього є альтернатива. Путін перебуває у вимушеній ситуації зокрема й із позиції міжнародної політики щодо Китаю. Продовжуючи наполягати на своїх помилках, він бореться із Заходом, а з іншого боку, послаблює позиції Росії в багатополярному світі. Сподіваюся, це послаблення – фактор тимчасової політики і зі зміною й відходом Путіна баланс і місце демократичної Росії в конструкції світового порядку будуть відновлені.