Блог | Ефект доміно: чому сукупність криз може стати головною загрозою для Росії

Я продовжую слідкувати за ниттям росіян по Wildberries, і мені подобається. Не знаю, звідки в мене це збочення, але хай буде.

Але спочатку історія з життя.

Колись мене так добряче відмудохали сворою (Одеські двіжі кінця 90-х), і я попав в лікарню. Набір травм був класичний, ребра, струс мозку, пара переломів, відбиті почки ну і там дрібниці якісь по тілу.

Ні одна з травм не була небезпечною для життя. Але я ледве не вмер тоді в лікарні. Як сказав лікар: – Травм багато, і коли вони всі одразу починають тиснути на організм – той може і не витримати. Мені пощастило, нирки запустили, відвалявся з крапельницею і пішов далі. Так ось. Повертаємось до Росії.

В неї немає однієї критичної проблеми. Їх купа.

Нездатність компаній по житловому будівництву повертати кредити банкам не є смертельним для РФ.

Нездатність підтримати гірничодобувну промисловість (вугілля та ще ряд природних копалин).

Нездатність відновити провал логістичноко комплексу країни (РЖД, автоперевезення, авіаперевезення).

Нездатність проконтролювати зростання безперспективних кредитів в банку.

Нездатність опанувати інфляцію.

Нездатність взяти під контроль паливну кризу.

Нездатність закрити дефіцит бюджету.

Нездатність компенсувати втрати селлерам Wildberries.

Нездатність...

Кожна з цих речей не смертельна для РФ.

Але в комплексі, вони можуть запустити падіння кісток доміно, що в якийсь момент покладуть всю систему. Пітуну пох*р, але росіяни, які кожен день відчувають падіння доміношок на своєму житті, починають нити.

Бо одна справа надрачувати на чергову "маленькую побєдоносную войну, патамушто ми ж русскіє, с намі Бог", а зовсім інша – довоюватись до кризи часів 90-х, про*бавши країну, і залишитись з падаючою економікою під час експедиційної операції в чужій країні, коли у вас експедиційне угрупування біля 700 тис. особового складу, яке вижирає в ці складні часи *бейші ресурси.

Так що зараз відбуваються циклопічні зміни. Росіяни від "Ми рускій окупант" переходять до стадії "Обіс*ить, але не бийте". Цей зсув – це робота України строком в 12 років. Не ігноруйте це, це велика подія.

"Треба жать, жать, жать і вони мають посипатись" (с) Павло Петриченко.

Треба ще жать, але вони вже почали сипатись. Схрестимо пальці, щоб доміношки впали якнайшвидше.