Дятлівців могла убити "жива" лавина: їм просто катострофічно не пощастило
Причиною загибелі туристичної групи Ігоря Дятлова, трагедія з якою трапилася в лютому 1959 року на горі Холатчахль, міг стати один єдиний наляканий олень, який тікав від небезпеки. Попри наївність такої теорії, вона вписується у картину того, що відбулося з туристами.
Версію із оленем вперше озвучив дослідник Олександр Константинов. За його словами, у ті роки на Північному Уралі існувала нечисленна популяція дикого північного оленя, а також багатотисячні стада домашніх північних оленів.
За даними з кримінальної справи про загибель дятлівців, взимку 1958-59 років у тих краях загинуло багато домашніх оленів здебільшого через хворобу, а також через хижаків (вовки і росомахи), чисельність яких тієї зими була відносно великою.
Саме один з таких нападів хижаків міг сполохати стадо оленів, що згодом могло призвести до трагедії.
Константинов пояснює, що наляканий олень не біжить аби куди, а намагається йти по оленячому сліду. Якщо дятлівців поставили свій намет на шляху, олень міг ненавмисно налетіти на нього та наробити біди. А значить, туристи загинули просто через безглуздий збіг обставини та невдачу. Дослідник назвав те, що відбулося на перевалі "живою" лавиною.
Отримані дятлівцями травми цілком вписуються у версію про те, що олень перечепився та упав на палатку зі сплячими туристами. Він міг завдати їм значних травм, адже вага дорослого оленя сягає 200 кг.
І, що суттєво, учасник пошукової групи, яка знайшла палатку дятлівців, майстер спорту з туризму Моісей Аксельрод, теж підозрював, що щось впало на палатку, хоч і не говорив про оленя.
"Мені здається: те, що обрушилося на намет вночі, дуже схоже на лавину. Але ніяких її слідів, не кажучи вже про лавинний винос, не було", – заявляв він.
Константинов зазначає, що туристи лежали в наметі поряд, оскільки так було простіше зігрітися, тож достатньо було одного оленя, який би завдав травми багатьом.
Він припускає, що олень спіткнувся через снігову яму або ж перечепився через залишені ноші і впав на дятлівців Золотарьова та Дубініну, які лежали біля торцевої стінки намету. Саме тому у Золотарьова, який лежав на боку, було зламано 5 правих ребер, а у Дубініної, яка лежала на спині – 4 правих і 6 лівих ребер. Розслідувач припускає, що асиметрія її травм якраз пояснюється тим, що частина удару прийшлася на Золотарьова.
Після падіння, олень спробував швидко піднятися на ноги та відкинув Колмогорову і завдав черепно-мозкові травми Слободіну та Тібо-Бріньолю, які опинилися під його ногами: у них зафіксовано перелом черепа, вдавлення та крововиливи.
Інші ж дятлівці у цей момент прокинулися та намагалися панічно втекти, усвідомлюючи, що щось велике атакувало їхній намет і залишатися у ньому небезпечно.
Раніше OBOZREVATEL також розповідав іншу версію загибелі дятлівців, яка пояснювала усі дивності тієї трагедії.
Підписуйтесь на канали OBOZREVATEL у Telegram і Viber, щоб бути в курсі останніх подій.