Путін виводить Росію з Договору про стратегічні наступальні озброєння: що це означає і які наслідки може мати демарш

У вівторок, 21 лютого, президент Росії Володимир Путін виступив зі щорічним зверненням до Федеральних зборів РФ. Серед іншого, під час свого виступу він заявив, що Російська Федерація призупиняє свою участь у Договорі про стратегічні наступальні озброєння. Власне, це була найцікавіша частина його майже двогодинної промови.

"Захід прямо говорить, що хоче завдати нам стратегічної поразки, та лізе на наші ядерні об'єкти. У зв'язку з цим я змушений заявити, що Росія призупиняє свою участь у договорі про стратегічні наступальні озброєння", – сказав Путін, зірвавши цією фразою овацію присутніх.

OBOZREVATEL розбирався – що це за договір і які наслідки може мати для цивілізованого світу односторонній вихід із нього Росії.

Що таке Договір про стратегічні наступальні озброєння

Договір про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь – це двостороння угода між Вашингтоном і Москвою, яка встановлює для сторін рівні ліміти на кількість ядерних боєзарядів і засобів їхньої доставки, а також ліміти на вагу і типи балістичних ракет.

Власне, таких договорів між США та СРСР/Росією було підписано три (не рахуючи ще чотирьох, менш масштабних):

- Договір між СРСР і США про скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-1) – підписаний 31 липня 1991 року в Москві під час зустрічі президентів СРСР і США Михайла Горбачова та Джорджа Буша старшого і набув чинності 5 грудня 1994 року. Договір встановлював для сторін рівні ліміти на кількість боєзарядів і засобів їхньої доставки, а також ліміти на вагу балістичних ракет.

- Договір між Росією і США про подальше скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-2) – був підписаний 3 січня 1993-го в Москві президентами Росії Борисом Єльциним та США Джорджем Бушем старшим. Цей договір забороняв використання балістичних ракет із боєголовками, що розділяються у польоті. Хоча він був ратифікований парламентами обох держав, договір так і не набув чинності.

- Договір між Росією і США про заходи щодо подальшого скорочення та обмеження стратегічних наступальних озброєнь (СНО-3) – був підписаний 8 квітня 2010 року в Празі президентами Росії Дмитром Медведєвим та США Бараком Обамою та набув чинності 5 лютого 2011 року, змінивши договір СНО-I, який закінчився у грудні 2009 року. Цим договором було передбачено скорочення для кожної із сторін розгорнутих ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, а міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників – до 700 одиниць.

Дію якого договору призупинив Путін

Цікаво, що президент РФ Володимир Путін у своїй промові згадував перший із трьох договорів – підписаний у 1991 році, зауваживши, що тоді були зовсім інші геополітичні реалії. Попри це очевидно, що говорячи про призупинення Росією своєї участі, він мав на увазі саме СНО-3, як єдиний чинний на сьогодні договір із цієї сфери.

Спочатку договір СНО-3 було розраховано на 10 років із можливістю продовження за взаємною домовленістю сторін на 5 років. У лютому 2021 року Росія і США ратифікували продовження договору до 5 лютого 2026 року.

Отож, за цим договором, окрім скорочення для кожної зі сторін розгорнутих ядерних боєзарядів до 1550 одиниць, а міжконтинентальних балістичних ракет, балістичних ракет підводних човнів та важких бомбардувальників – до 700 одиниць, Росія та США мали проводити інспекції на ядерних об'єктах один одного.

Однак на початку серпня 2022 року Росія в односторонньому заявила, що тимчасово виводить їх з-під інспекційної діяльності. У листопаді того ж року США спробували відновити переговори щодо проведення інспекцій об'єктів розміщення ядерної зброї в межах чинного договору, однак Росія зарубала цю ініціативу у зародку.

Якщо вірити сказаному Путіним під час промови, то саме цей момент – пропозиція Вашингтона провести взаємну інспекцію ядерних об'єктів – "обурив" президента РФ і "змусив" його призупинити участь Росії у СНО-3.

Які це може мати наслідки

На перший погляд, рішення призупинити участь Росії у Договорі про стратегічні наступальні озброєння звучить грізно і може виглядати, як погано завуальована ядерна погроза тим же Сполученим Штатам Америки і їхнім союзникам. Однак це лише на перший погляд.

З практичної точки зору жоден процес, який мав місце раніше в межах цього договору, не припиниться. Тому що попри своє формальне існування, ратифікацію і продовження терміну дії, фактично цей договір ніколи не виконувався. Точніше, він не виконувався в частині взаємних інспекцій ядерних об'єктів (їх за всі роки дії договору не було жодної), а отже неможливо було перевірити виконання інших пунктів договору, зокрема щодо кількості й типів ядерних боєголовок, а також кількості ракетоносіїв.

А з іншого боку, за сучасного розвитку розвідки й технологій стеження, зокрема з космосу, встановити орієнтовне розташування, кількість і технічні характеристики ядерного озброєння можна і не маючи доступу на самі об'єкти. Інша справа – визначити технічний стан цих об'єктів і їхню придатність до експлуатації. І ось це саме те, що Путін може прагнути приховати.

В експертних колах давно точаться розмови, що у Росії не має ресурсів, щоб підтримувати свій ядерний потенціал у робочому стані та пролонговувати термін експлуатації ракет та їхніх носіїв, не кажучи вже про розробки нових типів ядерної зброї. Подейкують навіть, що велика частина російських ядерних ракет уже непридатна до використання, а стан ракетоносіїв, особливо стратегічної авіації, ще гірший. Тому перша ж інспекція може викрити цю страшну (для Путіна) правду, і Росію остаточно перестануть боятися, а значить (у розумінні Путіна) – і поважати.

Тому ця заява президента РФ спрямована не стільки на Вашингтон чи його союзників, скільки на російський електорат, якому на тлі невтішних новин з України та погіршення соціально-економічної ситуації в самій Росії потрібно дати можливість чимось пишатись і відчувати хоч якусь гордість за свою країну. Особливо за рік до президентських виборів, якими б формальними вони не були.

Разом із тим, цивілізований світ навряд чи проігнорує цю заяву Путіна. Не виключено, що тепер провідні західні держави остаточно зрозуміють необхідність денуклеаризації (ядерного роззброєння) Росії та почнуть рухатись у цьому напрямі.

Лише перевірена інформація в нас у Telegram-каналі Obozrevatel та у Viber. Не ведіться на фейки!