Блог | Вертикаль Путіна почала поскрипувати і хитатися

У столиці Інгушетії і ряді інших міст республіки поширюють листівки з закликом про вихід зі складу Російської Федерації і приєднання до Грузії.

По-перше, поширення листівок – це ще не є сформований рух. Це, скоріше, прояв того, що є люди, які категорично не задоволені тим, що зараз відбувається в Інгушетії.

По-друге, з моєї точки зору, шанси на відділення Інгушетії зникаюче малі. Я не думаю, що листівки поширює якась впливова група, скоріше, це робить якась відчайдушна молодь. Насправді, розповсюджувач цих листівок потрапляє під пряму кримінальну статтю – заклики до сепаратизму тощо. Це для нього великий ризик. І раз він на це йде, значить, для цього у нього є якесь емоційне обгрунтування.

Читайте: В Інгушетії влаштували народне повстання проти Чечні: фото і відео

Насправді, це найголовніше. Тому що та модель менеджменту, в усякому разі, територіального менеджменту, яку встановив Путін, коли лояльність регіональних еліт купується за рахунок корупційної угоди, працює на елітному рівні, але вона не працює на низовому рівні, тому що гроші не доходять до людей.

Люди в Інгушетії відчувають спадну траєкторію розвитку – їх все менше задовольняє те, що відбувається. Вони вважають себе скривдженими, причому, двічі скривдженими. З одного боку, вони пам'ятають осетино-інгушську війну за приміський район Владикавказа. Тоді цей конфлікт погасили – виділили нібито компенсаційні території інгушам замість втрачених територій в приміському районі на рівнинній території подалі від міста, а тепер ці території намагається відітнути пан Кадиров. За великим рахунком, вже відітнув. Це вже друге приниження.

Звісно, це викликає гостре почуття образи і у населення, і у частини місцевих еліт, лояльність яких, мабуть, не вдається купити. Це з одного боку.

З іншого боку, Євкуров – це все-таки не Кадиров. Система терору, яку налагодив Кадиров на своїй території, в Інгушетії працює не так ефективно.

Читайте: ''Він не забуде'': Інгушетію попередили про помсту Кадирова

Тому ми маємо таку проміжну фазу, коли режим недостатньо репресивний, щоб придушити всі можливості опору, і недостатньо ефективний для того, щоб забезпечити задоволення більшості. У всякому разі, є якісь впливові групи, яким це не подобається, в тому числі серед районних керівників.

Якщо Євкуров діятиме за радянською вертикальною моделлю, то він повинен зачистити ці еліти – усунути, посадити або, у всякому разі, позбавити владних важелів цих опозиціонерів всередині інгушської еліти. Що, звичайно, пов'язане з певними ризиками. А купити їх він не може, тому що у нього грошей немає. І у Кремля не вистачає грошей. Оскільки Кадиров набагато більш впливовий, йому дають більше грошей, а ось інгуші повинні справлятися так, як вміють.

Це здається мені одним із проявів того, що називається недостатньою ефективністю вертикалістського менеджменту в територіальному вимірі.

Це ознака того, що вертикаль почала поскрипувати. Власне кажучи, вона вже кілька років поскрипує і хитається, але таких прямих проявів раніше не було.

Читайте: "Зупиніть цю бійню!" Трамп зробив грізне попередження Путіну

Ця незадоволеність регіональним менеджментом проявляється дуже по-різному. У російській частині Росії вона проявляється у вигляді протестів проти будівництва храму в Єкатеринбурзі або проти сміттєвого полігону в Шиєсі в Архангельській області. А ось в Інгушетії вона проявляється ось так – боротьба проти віддачі своїх територій.

Це традиційно дуже важливо для місцевого населення. "Наша земля чи не наша земля?" Це повсякчасний привід конфліктів на Кавказі. На жаль, він знову стає актуальним.

При цьому немає жодних підстав стверджувати, що хлопці, які проти Кадирова – якісь видатні демократи, що їм подобається грузинська модель і так далі. Це зовсім не факт. Вони можуть бути такими ж автократами, але вони діють в рамках загальної інгушської системи цінностей і зустрічають розуміння значної частини населення.

Не дуже зрозуміло, що з цим робити. Ну, спробують спустити на гальмах, когось налякати, когось підкупити. Напевно, впораються.

Читайте: ''Ніщо не зникає в нікуди'': психолог описав розвал Росії

Але в принципі видно, що протести спалахують в різних регіонах, грошей у Кремля на це все менше, силових ресурсів теж менше. По суті, значна частина інгушських силовиків зовсім не готова демонструвати силу щодо своїх одноплемінників. Багато з них, навпаки, їм симпатизують.

Що стосується того, що в середньостроковій чи далекій перспективі матиме місце зміна кордонів Російської Федерації, то я це, звичайно, припускаю. Це один з можливих варіантів. Інша справа, що, мені здається, він не найбільш імовірний.

Мені здається, що найближчим часом ми просто перебуватимемо в ситуації з деградуючими соціальними інститутами, інститутами того ж територіального менеджменту. Але це триватиме дуже довго. Говорити про те, що зараз Росія розпадеться, як розпався Радянський Союз – мені здається, це передчасно, це wishful thinking. Ті, кому не подобається Путін, поспішають про це говорити.

Але дійсно така небезпека є. І, з моєї точки зору, вона, скоріше, наростає, ніж слабшає. Інше питання – як довго це може тривати.