Група відомих українських журналістів, медійних і громадських організацій, засобів масової інформації, блогерів і лідерів думок у соціальних мережах укотре звернулися до представників влади із застереженнями щодо ухвалення законопроєкту "Про медіа" (№2693д) і вимогою зняти його з розгляду.
Про це йдеться в оприлюдненій заяві, у якій наголошується, що цей проєкт закону може стати на заваді розвитку свободи слова в Україні. Автори звернення зауважують, що доопрацьований законопроєкт "Про медіа" в Комітеті з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримали 7 із 17 народних депутатів. Усі вони – представники фракції "Слуга народу". Тоді як представники інших фракцій законопроєкт не підтримали.
Водночас у доопрацьованому законопроєкті "було проігноровано звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, які мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань та загальноукраїнських телекомпаній, журналістських і медійних організацій та профспілок", – йдеться в заяві.
Також у проєкті не було враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради та експертів Ради Європи.
У заяві наголошується, що для медіа в Україні надзвичайно важливими є спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання виконувати свою роботу.
Також у зверненні до влади підписанти наголошують, що неприпустимими є спроби обмежити свободу слова через законопроєкт "Про Службу безпеки України", який надає спецслужбі право "без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анульовувати ліцензії телеканалів, втручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, встановлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв’язку".
"Це суперечить як законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України", – зазначається в заяві.
Підписанти звернення зауважили, що народні депутати повинні зупинити спроби обмежити свободу слова і права журналістів через ухвалення нового законодавства.
"Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу висловлення та інформації несе фракція політичної партії "Слуга народу", депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа. Звертаємося до президента України: не підтримуйте ініціативи чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!" – резюмується в заяві.
На момент публікації матеріалу під заявою поставили свої підписи:
Олеся Бацман, головна редакторка видання "ГОРДОН"
Юрій Бутусов, головний редактор видання "Цензор.НЕТ"
Наташа Влащенко, телеведуча
Дмитро Гордон, телеведучий, засновник видання "ГОРДОН"
Павло Єлізаров, продюсер ток-шоу "Свобода слова Савіка Шустера"
Денис Іванеско, директор інформагентства "Українські новини"
Тетяна Котюжинська, голова правління "Національної асоціації українських медіа"
Соня Кошкіна, шеф-редакторка видання LB.ua
Сергій Лямець, журналіст
Юрій Романенко, блогер, співзасновник Українського інституту майбутнього
Орест Сохар, шеф-редактор видання OBOZREVATEL
Сергій Томіленко, голова Національної спілки журналістів України
Олександр Швець, головний редактор газети та інтернет-видання "Факты"
Сергій Штурхецький, голова Незалежної медіапрофспілки України
Савік Шустер, телеведучий
Станом на 16 грудня звернення також підтримали й інші журналісти:
Іван Пєтухов, голова правління Національної асамблеї України, віцепрезидент із питань науки та IT УСПП
Володимир Тетерук, співголова громадянського руху "Народна ініціатива"
Андрій Гарнат, координатор ГО "Рух бізнесу України"
Сергій Горбаченко, член правління ГО "Українське детективне антикорупційне бюро"
Олексій Якименко, співголова громадянського руху "Народна ініціатива"
Віктор Нікічук, представник Міжнародного союзу з прав людини (Кременчуцьке міське відділення, українська секція)
Володимир Батищев, незалежний аналітик із військово-ідеологічних питань
Олег Петруха, голова ГО "Від кількості – до якості"
Олег Галенко, голова Всеукраїнської громадської організації "Хран"
Ліна Кущ, перша секретарка НСЖУ
Володимир Кацман, заслужений журналіст України
Віталій Голубєв, викладач журналістики, медіатренер
Андрій Павловський, засновник Telegram-каналу PavlovskyNews
Ігор Зоц, журналіст
Анатолій Попов, журналіст
Олег Сірман, журналіст радіо "Буковинська хвиля"
Віктор Лук'янов, представник харківського відділення НСЖУ
Марина Тепленко, представниця вінницького осередку НСЖУ
Валерій Болган, головний редактор видання "Виборчком"
Олексій Ярославцев, головний редактор інформаційного агентства "Поряд з вами", член НСЖУ
телекомпанія "Чернівецький промінь"
Роман Варшанідзе, головний редактор "Альтернатива.орг" (Одеська область)
Публікуємо також повний текст звернення до влади:
"Президенту України Володимирові Зеленському
Голові Верховної Ради України Дмитрові Разумкову
Голові депутатської фракції політичної партії "Слуга народу" Давидові Арахамії
Співголовам депутатської фракції політичної партії "ОПОЗИЦІЙНА ПЛАТФОРМА – ЗА ЖИТТЯ" Юрію Бойку, Вадимові Рабіновичу
Співголовам депутатської фракції політичної партії "ЄВРОПЕЙСЬКА СОЛІДАРНІСТЬ" Артурові Герасимову, Ірині Геращенко
Голові депутатської фракції Всеукраїнського об'єднання "Батьківщина" Юлії Тимошенко
Голові депутатської фракції політичної партії "ГОЛОС" Сергієві Рахманіну
Співголовам депутатської групи "Партія "За майбутнє" Володимирові Бондарю, Тарасові Батенку
Голові депутатської групи "Довіра" Олегові Кулінічу
Народним депутатам України
Звернення журналістських, медійних та громадських організацій, засобів масової інформації, блогерів, дописувачів у соціальних мережах
Законопроєкт "Про медіа" (№2693д), який обмежує свободу слова в країні, потрібно зняти з розгляду Верховної Ради України.
У травні цього року Верховна Рада України відправила законопроєкт "Про медіа" на доопрацювання до Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, але доопрацьований варіант підтримали лише 7 із 17 народних депутатів – членів Комітету, усі вони представники фракції політичної партії "Слуга народу". Депутати з інших фракцій законопроєкт не підтримали.
Авторами законопроєкту було проігноровано звернення журналістів провідних сайтів і блогерів, які мають підтримку мільйонів громадян, місцевих друкованих видань і загальноукраїнських телекомпаній, журналістських і медійних організацій та профспілок.
У доопрацьованому варіанті не враховано зауваження ОБСЄ, Головного науково-експертного управління Верховної Ради, експертів Ради Європи, зокрема:
1) Не враховано рішення Ради Міністрів ОБСЄ 3/2018: "Повноцінно запровадити свої закони, політику та практику щодо свободи ЗМІ з дотримання своїх міжнародних зобов'язань та перегляд і, за потреби, скасування або зміни їх (законів, політики та практики), щоб вони не обмежували можливості журналістів виконувати свою роботу самостійно та без зайвих зусиль і перешкоджання."
Натомість законопроєкт №2693-д "Про медіа" встановлює обмеження прав журналістів-фрилансерів, оскільки визнає професійні права на інформацію та акредитацію тільки тих журналістів, у посвідченні яких вказано зареєстроване медіа, навіть якщо посвідчення журналіста видане професійною або творчою спілками журналістів. Також законопроєкт передбачає блокування або скасування реєстрації всього медіа, а не тільки незаконного контенту, що є непропорційною санкцією.
2) Не враховано зауваження експертів Ради Європи: "лібералізувати регулювання онлайн-медіа та друкованої преси, а також надати додаткові гарантії від можливих зловживань під час застосування санкцій (таких, зокрема, як блокування онлайн-медіа)". Експерти наголошували, що держави Європейського Союзу не регулюють контенту онлайн-медіа, у жодному регулятивному документі ЄС не згадують онлайн-ЗМІ. Консультантка Ради Європи рекомендувала Україні відкласти впровадження регулювання інтернет-ЗМІ й почекати, поки Євросоюз розробить і протестує рішення в цій сфері. Досі ще немає рішень Євросоюзу і практики застосування тих Директив ЄС, які нібито намагаються виконати автори законопроєкту.
3) Комітет Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом у своєму рішенні вказав, що Директива ЄС про аудіовізуальні медіапослуги "не врегульовує питання діяльності друкованих та онлайн-медіа", а також, що "держави-учасниці повинні забезпечити чітке визначення в законодавстві компетенції та повноважень національних регуляторних установ чи органів, а також способи їхньої підзвітності. Водночас у статті 90 законопроєкту наведено перелік повноважень Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, який не є вичерпним".
4) Зауваження Головного науково-експертного управління Верховної Ради стосуються невідповідності законопроєкту статтям 85 та 92 Конституції України. За висновком ГНЕУ, першочергово має бути змінена структура і зміст законопроєкту.
Ще раз наголошуємо, що зміни, яких справді потребує медіазаконодавство, – це спрощення реєстраційних процедур, збільшення можливостей для саморегуляції, збільшення можливостей для журналістів якісно, без зовнішнього втручання (особливо – з боку держави) виконувати свою роботу.
Неприпустимими є спроби обмежити свободу слова також і через законопроєкт "Про Службу безпеки України", який передбачає право СБУ без рішення суду обмежувати доступ громадян до інформаційних ресурсів, анульовувати ліцензії телеканалів, втручатися в роботу поштових операторів і провайдерів, встановлювати засоби негласного отримання інформації з каналів зв’язку. Це суперечить як законодавству, так і міжнародним зобов’язанням України.
Звертаємося до всіх депутатських фракцій і груп, до кожного народного депутата України: зупиніть спроби обмежити свободу слова і права журналістів через ухвалення нового законодавства. Повну політичну відповідальність за обмеження фундаментального права людини на свободу висловлення та інформації несе фракція політичної партії "Слуга народу", депутати якої, на жаль, і є авторами авторитарних законопроєктів у сфері медіа.
Звертаємося до Президента України: не підтримуйте ініціативи чиновників обмежити свободу слова і права журналістів. Тільки вільні люди можуть будувати вільну країну!".
Як повідомляв OBOZREVATEL:
На їхню думку, документ містить "непропорційні заходи обмеження права на свободу висловлення, які може бути використано як інструмент цензури".
З повним текстом попереднього звернення до влади через законопроєкт "Про медіа" можна ознайомитися за посиланням.