Зеленський іде в президенти: де коміки отримували владу і чим це закінчилося
31 грудня в Україні стартував передвиборчий сезон, й одразу не обійшлося без сенсацій — у президенти вирішив піти відомий комік Володимир Зеленський, про що він офіційно заявив у новорічну ніч.
У зв'язку з цим OBOZREVATEL розшукав цікаві прецеденти, коли в різних країнах світу професійні актори й гумористи ставали політиками.
Мер — професійний "анархіст"
Фантастичний випадок трапився у столиці Ісландії Рейк'явіку в 2010 році. Міським головою сенсаційно став Йон Ґнарр — комік, актор і просто дивак. За нього та його політичну силу "Найкраща партія" проголосували майже 35% виборців. І це не просто село або маленьке містечко, а столиця, у якій проживає і працює більше половини населення країни.
Читайте: Вибори президента України: букмекери назвали фаворита
Ґнарр — комік, актор, учасник телевізонних шоу і просто відомий громадський діяч в Ісландії. У рамках своєї творчої діяльності в 2009 році він створив власну політичну партію. У неї увійшли кращі друзі нового "політика": гітарист, басист, барабанщик, панк і співачка.
Далі почав підтягуватися і аналогічний контингент. Усе б нічого, подумаєш, звичайні диваки... Але вже у 2010 році політична сила почала набирати обертів. Користуючись амплуа партії, яка критикує усіх і все, Ґнарр почав нарощувати популярність.
Водночас партія пропонувала зовсім дурні й абсурдні речі. Ось, наприклад, вирізка з основних тез програми: поселити в міському зоопарку білого ведмедя, зробити всі рушники в готелях безкоштовними або завести в країну більше євреїв, щоб "хоч хтось розбирався в економіці".
Відверто дивна риторика, а також епатаж дозволили Ґнарру здобути перемогу і протриматися усю каденцію із 2010 по 2014 рр. То чим же закінчилося його управління містом? Як не дивно — місто вийшло з боргової ями. Ісландія серйозно постраждала після фінансової кризи 2008 року і Рейк'явік перебував у відносно депресивному стані.
Щоправда, після правління Ґнарра ситуація покращилася: відбулася реструктуризація боргів, фінанси були приведені в порядок. Водночас у місті продовжилися соціальні програми — реорганізація шкіл та будівництво велодоріжок.
Читайте: ''Підтримаю більш гідного'': Порошенко дав відповіді про майбутні вибори
У 2014 році після своєї каденції він вирішив зав'язати з політикою і знову повернувся у шоу-бізнес.
"5 зірок" для Італії
Серйозніший прецедент стався у лютому 2013 року в Італії. Місцевий комік Беппе Грілло зумів привести створену ним же партію до вражаючого результату — підтримки понад чверті виборців. У чому запорука успіху? У критиці політичного режиму. Ні для кого не секрет, що досить забезпечена за мірками як Європи, так і всього світу Італія роками перебуває під управлінням корумпованих політиків і мафіозі.
Докучливі обличчя політиків не зовсім припали до душі молоді й активному середнього класу. Побачивши запит на нову силу, відомий у країні комік Грілло відчув можливість зробити щось серйозне.
Читайте: Зеленський іде в президенти: ЗМІ дізналися про плани Коломойського
Почавши політичну кар'єру в 2009 році, Грілло зміг привести свою політичну силу до третього місця на парламентських виборах 2013 року. Рух "5 зірок", який популяризував очевидну популістську ідеологію зміг швидко наростити симпатиків. Фактично партія озвучувала окремі повідомлення для італійців, пов'язуючи їх емоційними заклики змінити все "погане" старе, на все "хороше" нове.
Як пише газета DW, в особі Грілло виборці хотіли позбутися від усього негативу, з яким у них асоціювалася італійська політика.
"Вони хочуть позбутися від політиків, які знамениті в першу чергу скандалами. Головний і оголошений ворог партії — Сільвіо Берлусконі, якого Грілло називає "ходячим трупом", втіленням корумпованості й кумівства. За доходами Грілло значно поступається мільярдерові Берлусконі — він всього лише мультимільйонер", — пише газета.
Зараз він є негласним лідером партії, талісманом для італійців. Щоправда, незважаючи на гучні гасла, політична сила так і не змогла вивести Італію із затяжної політичної кризи.
"Спокійна Словенія" за актора
Цікава ситуація трапилася і в Словенії. Там прем'єр-міністром став колишній актор Мар'ян Шарец. На відміну від Грілло і Ґнарра, Шарец поводиться набагато стриманіше.
Читайте: Вибори-2019: названі лідери президентського рейтингу
Почавши свою політичну кар'єру з мерства в місті Камник, Шарец зміг проявити себе на посаді міського голови і навіть спробував себе в ролі кандидата в президенти в 2017 році. Проте невдало.
Але навіть такий результат допоміг словенському політику успішно просувати свою партію "Список Шареца", яка пройшла в парламент. А в результаті політичних консультацій і домовленостей, у вересні 2018 року він став прем'єр-міністрів Словенії.
Під час передвиборчої кампанії Шарец знову таки позиціонував себе як "позасистемного" кандидата, критикую діючих політиків. Таке амплуа отримало відгук у частини словенців, які вирішили дати йому шанс.
Що чекає Україну
В Україні люди втомилися від "старих" політиків, суспільство формує запит на нову еліту. Несистемних осіб, які не мають політичного минулого.
Читайте: Зеленський заговорив про вибори президента: у ''Кварталі 95'' дали пояснення
Якщо співак Святослав Вакарчук судячи з усього не піде на президентську позицію, то Володимир Зеленський уже оголосив про свою участь.
З огляду на нинішню ситуацію, політики такого амплуа як Зеленський негласно доносять до своїх виборців посил — гірше не буде, варто спробувати. Безумовно, відсутність досвіду роботи, політичного минулого, виразної і зрозумілої позиції, не кажучи вже навіть про ідеологію — ніяк не бентежить людей.
Якщо в спокійній і порівняно стабільній країні наявність стратегії та розуміння вважається логічним і необхідним атрибутом, то на наступних виборах 2019 року в Україні вкотре можуть взяти верх емоції й очікування.